3. Аудит податкової звітності

Розмежування між фінансовим та податковим обліком

Із набранням чинності Закону України «Про бухгалтер­ський облік та фінансову звітність» та П(С)БО відбулося повне розмежування між бухгалтерським обліком, який надає інфор­мацію для фінансової звітності, і податковим обліком, який надає інформацію про нарахування та сплату податків. На під­ставі податкового обліку складають податкові декларації, які і є формами податкової звітності.

У першу чергу податковий облік забезпечує облік валових доходів, валових витрат, амортизації з метою визначення податку на прибуток.

Слід пам'ятати, що чистий прибуток за ф. 2 «Звіт про фінан­сові результати» і прибуток, що підлягає оподаткуванню за Декларацією про прибуток підприємства, є нетотожними сумами. Тому фінансовий результат, визначений як різниця між доходами і витратами, не може бути основою для розра­хунку податку на прибуток.

Система оподаткування

Система оподаткування в Україні досить складна для бух­галтерів підприємства: велика кількість податків; кожен пода­ток має свою ставку, строки сплати, об'єкт оподаткування, регламентуючий документ тощо. Робота із нарахування та сплати податків ускладнюється через часті зміни в норматив­них документах з оподаткування.

Підприємства сплачують загальнодержавні та місцеві податки і збори.

Загальнодержавні податки є обов'язковими. До них належать:

- податок на додану вартість;

- акцизний збір;

- податок на прибуток підприємств;

- податок на доходи фізичних осіб;

^- мито;

- державне мито;

- плата (податок) за землю;

- рентні платежі;

- податок з власників транспортних засобів та інших само­хідних машин і механізмів;

- податок на промисел;

- збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

- збір за спеціальне використання природних ресурсів;

- збір за забруднення навколишнього середовища; ^_ збір на обов'язкове соціальне страхування;

- збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;

- плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності.

Податкова звітність

Підприємства повинні подати звітність до податкових орга­нів за всіма видами податків в установлені строки. Платник податків самостійно вираховує суму податкового зобов'язання, яку вказує в податковій декларації.

Податкові декларації приймаються контролюючим органом без попередньої перевірки вказаних у ній показників. Якщо згідно з правилами податкового обліку податкова звітність за окремим податком, збором (обов'язковим платежем) склада­ється наростаючим підсумком, то податкова декларація за результатами останнього податкового періоду року прирівню­ється до річної податкової декларації, при цьому остання не надається.

Встановлення форм або методів обов'язкової податкової звітності, які передбачають надання зведеної інформації про окремі доходи, витрати, пільги, а також інших елементів податкових баз, які були раніше відображені в податкових деклараціях або розрахунках по окремих податках, зборах (обов'язкових платежах), не дозволяється, якщо інше не вста­новлено законами з питань оподаткування.

Податкові декларації надаються за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює:

а) календарному місяцю (в тому числі при сплаті місячних авансових внесків) — протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (подат­кового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (в тому числі при сплаті квартальних або піврічних аван­сових внесків) — протягом 40 календарних днів, наступ­них за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених під­пунктом «г», — протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на прибуток фізичних осіб (прибуткового податку з громадян) — до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квар­тали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань опо­даткування, така декларація надається в терміни, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду.

Якщо останній день строку представлення податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то остан­нім днем строку вважається наступний за вихідним або святко­вим робочий день.

Мета аудиту

Основною метою аудиту податкової звітності є висловлення думки аудитора щодо достовірності, об'єктивності та відповід­ності чинному законодавству показників звітності по нараху­ванню та сплаті податків. Функціональними завданнями є: коригування (рекомендації по виправленню помилок) та стра­тегічне завдання, яке передбачає на підставі проведеного ауди­торського дослідження альтернативні методи оподаткування, які для клієнта є найбільш оптимальними.

Аудит податкової звітності

При укладанні договору на аудиторські послуги аудитору бажано відразу встановити метод організації аудиторської перевірки: суцільний чи вибірковий. У зв'язку з тим, що по основних податках (податок на прибуток, Податок на додану вартість, акцизний збір) датою виникнення податкових зобов'я­зань (податкового кредиту) є дата, котра належить до податко­вого періоду, в якому відбулася подія, що настала раніше: дата зарахування (перерахування) коштів чи дата відвантаження продукції (одержання сировини, послуг тощо), а також зважа­ючи на часті зміни в нормативних документах, аудит податко­вої звітності доцільно проводити суцільним шляхом.

Перевірка проводиться в такій послідовності:

- визначається перелік податків та зборів, які сплачує під­приємство;

- аналізуються альтернативні методи оподаткування з метою визначення оптимального оподаткування;

- вивчається нормативна база по кожному виду податків та зборів з урахуванням змін у періоді, що перевіряється;

- встановлюється, чи підприємство є платником кожного із видів податків, чи користується пільгами і в яких обсягах;

- визначається правильність визначення підприємством об'єктів оподаткування;

- перевіряється правильність застосування розмірів ставок (платежів);

- перевіряється повнота та своєчасність сплати податків.

При аудиті податкової звітності аудитору слід пам'ятати про можливу матеріальну відповідальність у випадку поне­сений клієнтом збитків через сплату значних штрафів та пені, передбачених Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом і державними цільовими фондами», якщо буде доведено, що аудитором не виявлені суттєві відхилення через неякісне виконання ауди­торських послуг.

Для того, щоб спростувати твердження відносно неякісного виконання аудиту, аудиторові необхідно:

^— правильно встановити та погодити з клієнтом метод орга­нізації перевірки: суцільний чи вибірковий;

^— у роботі чітко керуватися національними нормативами аудиту;

^— зберігати необхідні робочі та підсумкові документи, які підтверджують масштаб зробленої перевірки та доводять об'єктивну істину;

— за результатами виконаної роботи скласти висновок ауди­тора, звіт клієнту про проведену роботу і акт приймання-передачі виконаної роботи.

Питання для самоконтролю:

Назвіть: