Верховенство права

(ст. 3, ч. 1 ст. 8 Конституції України, преамбула Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 8 КАС України, ст. 8 КПК)

Вперше характеристику вимог принципу верховенства права подано у Рішенні Конституційного Суду у справі про призначення судом більш м'якого покарання⁷. Відповідно до розуміння Конституційного Суду “верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо...

Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права”. Тож Конституційний Суд, характеризуючи принцип верховенства права, розглядає право, не як закон чи систему нормативних актів, а як утілення справедливості. Невипадково, право і справедливість мають один корінь. Протилежністю верховенства права є свавілля. Держава не може діяти свавільно, вона обмежена правом, тобто не лише законодавством, що створене нею, але й правом, яке існує апріорі, незалежно від її розсуду - «природнім правом», або природними правами кожної людини.

Найважливіше значення принцип верховенства права має саме для судової гілки влади. Як принцип судової діяльності, він визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості, що і є правосуддям. Справедливим повинен бути як судовий процес, так і результат судочинства.

Основне значення верховенства права полягає у тому, що людина, її права визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Таким чином, принцип верховенства права як загальна засада судочинства визначає спрямованість судочинства на захист прав людини. Цей принцип зобов'язує суд при вирішенні справи давати таке тлумачення закону чи іншому правовому акту, яке б утверджувало права людини. Суд не повинен допускати тлумачення правового акту, що несправедливо б обмежувало ці права.

Принцип верховенства права означає також, що неповне чи суперечливе законодавче регулювання певних правовідносин або ж його відсутність не можуть бути підставою для відмови у розгляді звернення і вирішенні судом заявлених вимог.

Законність

(п. 1 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 8 ЦПК України, ст. 4 ГПК України, ст. 9 КАС України, ст.. 9 КПК)

Принцип законності покладає на суд обов'язок розглядати і вирішувати судові справи на підставі закону з урахуванням його цілей й у встановленому ним порядку. При застосуванні правових актів суд повинен враховувати їхнє місце у ієрархії національного законодавства, тобто юридичну силу.

Поєднання одноособового і колегіального розгляду справ

(ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 18 ЦПК України, ст. 4-6 ГПК України, ст. 23-24 КАС України, ст. 31 КПК України)

У суді першої інстанції справи розглядають професійний суддя одноособово, колегія суддів (у тому числі з участю народних засідателів), а також суд присяжних.

Зазвичай усі цивільні, господарські, адміністративні та кримінальні справи розглядаються професійним суддею одноособово.

Лише деякі категорії цивільних справ в окремому провадженні можуть розглядатися колегією у складі професійного судді і двох народних засідателів.

Залежно від категорії і складності господарської справи її може бути розглянуто колегією у складі трьох професійних суддів.

Адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму), члена цієї комісії розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів. Адміністративні справи розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді та у місцевому загальному суді як адміністративному суді колегією у складі трьох суддів також з ініціативи судді в разі їх особливої складності. Адміністративні справи, підсудні Київському апеляційному адміністративному суду як суду першої інстанції, розглядаються і вирішуються колегією у складі трьох суддів. Адміністративні справи, підсудні Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції, розглядаються і вирішуються колегією у складі не менше п'яти суддів.

Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів.

Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.

Кримінальне провадження стосовно деяких категорій посадових осіб (високопосадовців) здійснюється в суді першої інстанції - колегіально судом у складі трьох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років, а у разі здійснення кримінального провадження щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років, та трьох присяжних;

У судах вищих інстанцій страви розглядаються колегією суддів відповідно до процесуального закону. В суді апеляційної інстанції цивільні, господарські, адміністративні та кримінальні справи зазвичай розглядають колегії у складі трьох суддів. В суді касаційної інстанції кримінальні справи розглядаються колегією у складі не менше трьох суддів.