Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні

22. Готуючись до судових дебатів, складати письмові промови або їх тези, у яких викладати міркування щодо обсягу доведеного обвинувачення, оцінки доказів, застосування кримінального закону, призначення покарання та вирішення інших питань, передбачених статтею 368 Кримінального процесуального кодексу України.

22.1. При визначенні позиції щодо покарання суворо додержуватися вимог кримінального закону про його відповідність і справедливість з урахуванням характеру та ступеня суспільної небезпеки кримінального правопорушення, особи винного, обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання, а також особи і поведінки потерпілого. У всіх передбачених законом випадках ставити перед судом питання про призначення додаткового покарання, застосування спеціальної конфіскації, відшкодування завданих правопорушеннями збитків та моральної шкоди.

22.

Види запитань у полеміці за логічною стрктурою запитання можуть бути - закритими (для з”ясування істинності чи хибності висловленого в них судження); - відкритими (заповнюють прогалини знань); - дзеркальними (повторюють частину твердження опонента, яке щойно було висловлено); - риторичними (відповідь на які очевидна для всіх присутніх); - переломні ими (дозволяють переключитися з однієї проблеми на іншу; -питання для обмірковування.(як правило, це уточнюючі за-питання). За змістом питання можуть бути пояснювальні та додатко-ві. За характером питання можуть бути доброзичливі, нейтра-льні, недоброзичливі і ворожі (провокаційні).

23.

Стратегія оратора – це всебічний повний план досягення поставлених цілей, а також система послідовних дій, яка веде до реалізації цього плану.

Тактика - це сукупність прийомів та ме-тодів реалізації стратегії, принципів і способів розгортання тези.

СТРАТЕГІЯ оратора становить варіант реалізації концепції і містить в собі УСТАНОВКУ, яка у свою чергу складається із: 1. ЗАВДАННЯ 2. НАДЗАВДАННЯ Змістом ТАКТИКИ оратора є аргументація і активізація мислення та почуттєво – емоційної діяльності аудиторії. Способи тактіки поділяють на: логічні, психологічні, дидактичні.

Логічні способи тактики оратора: 1. Індукція (метод доведення, який полягає у переході від одиничного (одиничних фактів) до загального (загальних положень)) Індуктивний метод передбачає логічний перехід від аргументів до тези. Аргументами в даному випадку є фактичні дані. 2. Дедукція (метод доведення, який грунтується на пе-реході від загального до конкретного) дедуктивний метод полягає у тому, що окремі положення логічно випливають із положень загальних. 3. Аналогія (спосіб доведення від одиничного до одини-чного). Аналогія дозволяє доступно пояснити і наочно показати занадто складні положення.

25.

Правила ведення суперечки:

Перш ніж вступити в полеміку

Перед тим як вступити в суперечку, необхідно точно встановити тему полеміки, її сенс і мета. Якщо знехтувати цим правилом, Ви витратите час даремно: посперечатися ні про що і не прийдете жодного висновку.

Перш ніж почати сперечатися на наукову тему, треба довідатися значення всіх термінів, які потенційно можуть використовуватися в мовленні Вашого опонента. Також корисно буде уточнити поняття, про які буде вестися мова у полеміці. Дотримання цього правила дозволяє уникати безглуздих ситуацій, коли суперечка виникає через те, що двоє по-різному розуміють значення одного і того ж слова.

Під час суперечки

Необхідно усвідомлювати, що суперечка - це спосіб пошуку істини, а не «вдала» можливість виплеснути негативні емоції на свого супротивника.

Під час суперечки Ви повинні чітко визначати для себе, з якими доводами суперника Ви згодні, з якими - ні, і які викликають у Вас сумнів. При цьому важливо не боятися зізнаватися опонентові в тому, що Ви чогось не розумієте або не знаєте.

Ні в якому разі під час ведення спору не переходите на особистості. Інакше це буде вже не полеміка двох цивілізованих людей, а примітивна сварка.

У процесі ведення спора намагайтеся повертатися до суті порушеного питання, інакше Ви самі можете не помітити, як відвернетеся на сторонні теми, і дана полеміка затягнеться надовго і закінчиться нічим.

Намагайтеся не перебивати суперника тоді, коли він наводить аргументи на захист власної позиції. Краще говорите по черзі.

Вести суперечку слід ввічливо і стримано. Це покаже, що Ви вихована людина. Крім того, обгрунтовувати свою точку зору переконливіше за допомогою знань і логіки, а не за допомогою жестикуляції і буйства емоцій.

Уникайте під час ведення спору фраз типу: «Та Вам все одно цього не зрозуміти!». Говорити так дуже негарно (і думати, до речі, теж).

Неправильно під час суперечки висловлювати свою недовіру фразою типу: «Я Вам не вірю!». Грамотніше і культурніше сказати: «А от у мене з цього приводу склалося інша думка».

Не гарячіться і не нервуйте під час суперечки. Після кожного власного переконливого висловлювання налаштовуйтесь на мовчазне увагу до слів опонента.