3.2.4.3 Модель Хата
Модель Хата є емпіричним зображенням графічних даних про втрати на трасі, що приводить Окамура, і справедлива приблизно для того ж діапазону частот. Ця емпірична модель спрощує розрахунок втрат на трасі, тому що являє собою завершену формулу, не основану на емпіричних кривих для різних параметрів. Стандартна формула для розрахунку середніх втратна тpacі у міському середовищі відповідно до моделі Хата має вигляд:
Параметри в цій моделі такі
ж, що в моделі Окамури,
поправочний
коефіцієнт для висоти антени мобільної
станції. Внесено певні
зміни в модель для міста, а також у моделі
поширення сигналів у приміських і
сільських районах:
У моделі Хата не потрібно використання поправочних коефіцієнтів залежно від конкретної траси, як це має місце в моделі Окамури. Модель Хата добре апроксимує модель Окамури для відстаней d > 1 км. Таким чином, вона гарна для першого покоління стільникових систем, але не дозволяє моделювати з достатньою якістю сучасні стільникові системи з меншим розміром стільників.
Модифікована модель Хата
Модель Хата була розширена до 2 Ггц Європейською кооперацією на основі проведених науково-технічних досліджень (EURO-COST) у такий спосіб:
де
—поправочний
коефіцієнт,
= 0 дБ для міст середнього розміру,
пригородів і 3 дБ для
великих міст. Ця модель називається
модифікованою моделлю
Хата й обмежується наступними граничними
параметрами: 1,5 ГГц <
< 2 ГГц; 30 м <
<
200 м; 1 м <
< Ю м; 1 км < d
< 20 км.
3.2.4.4 Модель Уолфиша-Икегами
Модель Уолфиша-Икегами визначає медіанне значення втрат передач за формулі:
,
де
—
втрати при поширенні у вільному просторі;
—
втрати за рахунок відбиття
від будинків;
= 10... 15 м — ширина вулиці;
— втрати, обумовлені орієнтацією
вулиць щодо напрямку приходу сигналу.
де
— орієнтація вулиці щодо напрямку
приходу хвилі.
,
де
— середня висота прилеглих до БС
будинків; d —
відстань між будинками
для міста середніх розмірів
або передмістя та для великого міста
відповідно.
3.2.4.5 Модель Альсбрука і Парсона
Модель Альсбрука і Парсона дозволяє визначити основні втрати передачі в діапазоні (75...450) МГц у такий спосіб:
де
—
втрати передачі у вільному просторі,
дБ (
—робоча
частота, МГц,
— відстань між антенами базової й
мобільної станцій, км);
— дифракційні втрати,
Дб, обумовлені характером місцевості
під міською забудовою (сферичністю
землі, наявністю холмистости й т.п);
— втрати поширення над землею (при
необхідності з урахуванням атмосферної
рефракції), Дб. У більшості
випадків
можуть бути обчислені за
формулою:
де
,
—
висоти мобільної й базової антен, м.
Втрати, викликані наявністю міської
забудови, дб:
де
— довжина хвилі, м; d
— ефективна ширина
вулиці, на якій розташована мобільна
антена,м;
—
середня висота будинків поблизу мобільної
антени, м;
— поправочний коефіцієнт, що залежить
від частоти.