
- •1. Загальні проблеми безпеки авіаційних інформаційно-комунікаційних систем.
- •1.1. Основні поняття й визначення
- •1.2. Стандарти інформаційної безпеки
- •1.3. Сучасні методи й засоби оцінки стану безпеки
- •2.1. Структурна схема системи зв’язку та її елементи
- •2.2. Характеристики безперервних джерел та одержувачів повідомлень
- •2.2.1. Теорія розбірливості мови
- •2.2.2. Розбірливість мови при радіозв’язку
- •2.3. Компресія мовних сигналів
- •2.3.1. Елементи теорії інформації в застосуванні до мовного сигналу
- •2.3.2. Методи безпосередньої компресії
- •2.4. Статистичні характеристики мовних повідомлень
- •2.5. Параметрична компресія мовних сигналів
- •2.5.1. Загальні положення
- •2.5.2 Смугові вокодери
- •2.13. Функціональна схема полосного вокодера
- •Питання для самоперевірки
- •3.1 Класифікація каналів витоку інформації
- •3.2 Моделі електромагнитних каналів витоку інформації
- •3.2.1 Загальна характеристика бездротових мереж
- •3.2.2 Детерміновані моделі
- •3.2.3 Багатопроменеве поширення радіохвиль
- •3.2.3.1 Двопроменева модель поширення радіохвиль
- •3.2.3.2 Десятипроменева модель поширення радіохвиль
- •3.2.3.3 Узагальнена модель поширення радіосигналів
- •3.2.4 Емпіричні моделі
- •3.2.4.1 Кусочно-лінійна апроксимація втрат на трасі поширення радіохвиль
- •3.2.4.2 Модель Окамури
- •3.2.4.3 Модель Хата
- •3.2.4.4 Модель Уолфиша-Икегами
- •3.2.4.5 Модель Альсбрука і Парсона
- •3.2.4.6 Модель Уолфица-Бертони
- •3.2.4.7 Модель Лі
- •3.2.4.8 Модель Кся-Бертолі
- •3.2.4.9 Модель Егли
- •3.2.5 Найпростіша модель визначення втрат на трасі
- •3.3 Застосування моделі Хата для моделювання технічних каналів витоку інформації в службових приміщеннях.
- •3.3.1 Модель Хата, наружно-зовнішній зв'язок
- •3.3.2 Сферична модель, наружно- зовнішня
- •3.3.3 Комбінація різних сценаріїв розповсюдження
- •4.1. Загальна інформація
- •4.2. Радіомікрофони
- •4.3. Пристрої перехоплення телефонних повідомлень
- •4.4. Спеціальні пристрої прослуховування
- •4.5. Системи і пристрої відеоконтролю
- •4.5.1. Загальна інформація
- •4.6. Нелінійні радіолокатори
- •5.1. Класифікація засобів технічного захисту інформації в каналах загального користування.
- •5.2 Пристрої захисту інформації в телекомунікаційних системах
- •5.4. Скануючі приймачі
- •5.6 Випалювачі телефонних заставних пристроїв
- •5.7. Виявлювачі та придушувачі диктофонів і вч електронних пристроїв
- •5.8 Системи віброакустичного зашумлення
- •6.1. Основні принципи криптографії
- •6.2. Класифікація шифрів.
- •6.3. Симетрична криптографія.
- •6.4 Асиметрична криптографія та цифровий підпис.
- •7.1. Загальні положення
- •7.2. Аналогове скремблювання
- •7.3. Дискретизація мови з наступним шифруванням
- •7.4. Статистичний аналіз кодерів celp
- •7.5. Багатопозиційні фазова та амплітудно-фазова модуляція
- •7.6. Критерії оцінки систем закриття мови
- •7.7. Вимоги до комплексної системи захисту інформації в авіаційних інформаційно-комунікаційних системах
3.2.4.3 Модель Хата
Модель Хата є емпіричним зображенням графічних даних про втрати на трасі, що приводить Окамура, і справедлива приблизно для того ж діапазону частот. Ця емпірична модель спрощує розрахунок втрат на трасі, тому що являє собою завершену формулу, не основану на емпіричних кривих для різних параметрів. Стандартна формула для розрахунку середніх втратна тpacі у міському середовищі відповідно до моделі Хата має вигляд:
Параметри в цій моделі такі
ж, що в моделі Окамури,
поправочний
коефіцієнт для висоти антени мобільної
станції. Внесено певні
зміни в модель для міста, а також у моделі
поширення сигналів у приміських і
сільських районах:
У моделі Хата не потрібно використання поправочних коефіцієнтів залежно від конкретної траси, як це має місце в моделі Окамури. Модель Хата добре апроксимує модель Окамури для відстаней d > 1 км. Таким чином, вона гарна для першого покоління стільникових систем, але не дозволяє моделювати з достатньою якістю сучасні стільникові системи з меншим розміром стільників.
Модифікована модель Хата
Модель Хата була розширена до 2 Ггц Європейською кооперацією на основі проведених науково-технічних досліджень (EURO-COST) у такий спосіб:
де
—поправочний
коефіцієнт,
= 0 дБ для міст середнього розміру,
пригородів і 3 дБ для
великих міст. Ця модель називається
модифікованою моделлю
Хата й обмежується наступними граничними
параметрами: 1,5 ГГц <
< 2 ГГц; 30 м <
<
200 м; 1 м <
< Ю м; 1 км < d
< 20 км.
3.2.4.4 Модель Уолфиша-Икегами
Модель Уолфиша-Икегами визначає медіанне значення втрат передач за формулі:
,
де
—
втрати при поширенні у вільному просторі;
—
втрати за рахунок відбиття
від будинків;
= 10... 15 м — ширина вулиці;
— втрати, обумовлені орієнтацією
вулиць щодо напрямку приходу сигналу.
де
— орієнтація вулиці щодо напрямку
приходу хвилі.
,
де
— середня висота прилеглих до БС
будинків; d —
відстань між будинками
для міста середніх розмірів
або передмістя та для великого міста
відповідно.
3.2.4.5 Модель Альсбрука і Парсона
Модель Альсбрука і Парсона дозволяє визначити основні втрати передачі в діапазоні (75...450) МГц у такий спосіб:
де
—
втрати передачі у вільному просторі,
дБ (
—робоча
частота, МГц,
— відстань між антенами базової й
мобільної станцій, км);
— дифракційні втрати,
Дб, обумовлені характером місцевості
під міською забудовою (сферичністю
землі, наявністю холмистости й т.п);
— втрати поширення над землею (при
необхідності з урахуванням атмосферної
рефракції), Дб. У більшості
випадків
можуть бути обчислені за
формулою:
де
,
—
висоти мобільної й базової антен, м.
Втрати, викликані наявністю міської
забудови, дб:
де
— довжина хвилі, м; d
— ефективна ширина
вулиці, на якій розташована мобільна
антена,м;
—
середня висота будинків поблизу мобільної
антени, м;
— поправочний коефіцієнт, що залежить
від частоти.