- •Цивілізаційна спадщина Середньовіччя і Білоруські землі
- •Методичні рекомендації:
- •Білоруські землі у складі Речі Посполитої
- •Методичні рекомендації:
- •Становище Білорусі у складі Російської імперії
- •Методичні рекомендації:
- •Білорусь у першій половині хх ст.
- •Методичні рекомендації:
- •На шляху до незалежної Республіки Білорусь
- •Методичні рекомендації:
Становище Білорусі у складі Російської імперії
1. Війна 1812 р. на території Білорусі.
2. Зростання кризових явищ у соціально-політичній сфері.
3. Повстання 1863 р.
4. Національний білоруський рух у другій половині ХІХ ст..
Методичні рекомендації:
Вивчаючи зазначену проблему, необхідно:
1. Простежити перебіг подій після вторгнення Наполеона на територію Білорусі до остаточного розгрому французьких військ під містечком Молодечно. Слід зупинитися на соціально-економічних наслідках військових дій для білоруської території. На окрему увагу заслуговує розкриття причин, що перетворили війну 1812 р. на братовбивчу для білоруського народу.
2. Коротко висвітлити напрямки діяльності таємних товариств, проаналізувати причини та соціально-політичні наслідки повстання 1831 р., що призвели до зростання невдоволення серед різних прошарків білоруського суспільства. Необхідно наголосити на загостренні політичної ситуації, що було особливо відчутно у зв’язку із революційними подіями в Європі в 1848 – 1849 рр. Доцільно буде звернути увагу на роль католицького духовенства у розпалюванні антиросійських настроїв серед населення Білорусі.
3. Проаналізувати особливості розгортання повстанського руху, визначити його характер та кінцеву мету, виокремити ключові етапи повстанських дій. Зробити наголос на ролі окремих натхненників повстання, зокрема, К. Калиновського у поширенні революційних ідей серед білоруського суспільства. Звернути увагу на зміну вектору соціально-економічної політики російського уряду щодо Білорусі після придушення повстання.
4. Охарактеризувати погляди та напрямки діяльності провідних ідеологів національного руху, що знайшли вияв в оформленні просвітницьких гуртків та поширенні пропаганди через нелегальні друковані органи. Зосередити увагу на протистоянні прибічників так званого «західно-русизму» та прихильників ідеї самобутності білоруського національно-культурного розвитку.
Семінар №4
Білорусь у першій половині хх ст.
1. Основні політичні партії та течії в Білорусі на початку ХХ ст.
2. Спроба створення Білоруської Народної Республіки.
3. Політична та національно-культурна боротьба в західній частині Білорусі.
4. Возз’єднання західнобілоруських земель з БРСР. Особливості соціально-економічних перетворень.
Методичні рекомендації:
Для розкриття вказаної проблеми доречно:
1. Висвітлити основні етапи організаційного оформлення та ідеологічні засади трьох найвпливовіших політичних таборів – демократичного, буржуазно-ліберального та поміщицько-монархічного, акумулюючи увагу на цілях, формах та методах діяльності кожного з них.
2. Розкрити процес правової трансформації Білорусі в Народну Республіку, акцентуючи увагу на діяльності Загальнобілоруського з’їзду, що розпочав свою роботу в грудні 1917 р. Доречно з’ясувати політичні кроки владних інститутів БНР задля визнання новоствореної держави сусідніми країнами. Необхідно чітко окреслити ряд внутрішніх та зовнішніх факторів, що заважали зміцненню позицій БНР і зрештою призвели до її повного краху.
3. Охарактеризувати ідеологічну платформу та напрямки діяльності кожної політичної сили у протистоянні з польським урядом. Акцентувати увагу на ролі революційних гуртків та клубів у розгортанні національно-визвольного руху. З’ясувати внесок діячів білоруської культури у широку культурно-просвітницьку роботу, що розгорнули національні організації серед населення польської частини Білорусі.
4. Простежити процес входження західнобілоруських земель до складу Радянського Союзу протягом вересня – листопада 1939 р., тобто від часу вторгнення Червоної армії на територію Польщі до юридичного закріплення західної частини Білорусі у складі БРСР. Детально проаналізувати зміни, що відбувалися у промисловості, аграрному секторі, соціальній структурі та духовно-культурному житті Західної Білорусі після возз’єднання з Білоруською РСР.
Семінар №5
