Семінар №1

Цивілізаційна спадщина Середньовіччя і Білоруські землі

1. Роль та місце Полоцького й Туровського князівств у системі державності східних слов’ян.

2. Наслідки підписання Кревської унії для населення Білорусі.

3. Соціально-політичні та адміністративні реформи після Люблінської унії.

4. Церковно-релігійні відносини і поширення ідей Реформації у ВКЛ.

Методичні рекомендації:

У процесі підготовки до семінарського заняття необхідно:

1. Коротко висвітлити основні історичні етапи розвитку Полоцького і Туровського князівств з часу їх формування до середини ХІІІ ст. Слід звернути увагу на процес об’єднання литовських та білоруських земель, акцентуючи увагу на зовнішній загрозі та політичному хисті керновського князя Міндовга. Підводячи підсумок з першого питання необхідно охарактеризувати значення Полоцького та Туровського князівств для формування головних ознак феодальної державності на теренах Білорусі.

2. З’ясувати, які внутрішні фактори сприяли зближенню ВКЛ з Польською державою. Для цього слід проаналізувати взаємовідносини князя Ягайла з Московським князівством та визначити причини відмови литовських феодалів та князів від прийняття так званого Московського проекту угоди. Доцільно буде розкрити процес переговорів та власне підписання унії. Висвітлюючи наслідки Кревської унії в першу чергу слід наголосити на становищі, в якому опинилося білоруське православне населення, а також охарактеризувати зміни, що відбулися в державному управлінні, системі освіти та культурі білоруського народу.

3. Розкрити причини принципових відмінностей положень Люблінської унії 1569 р. від попередніх союзницьких договорів, акцентуючи увагу на послабленні політичного становища ВКЛ, що не в останню чергу було обумовлене постійними навалами Кримського ханства. Необхідно детально охарактеризувати новий державний устрій ВКЛ, зосереджуючись на політичному становищі білоруських та литовських земель. У якості висновку до третього питання доцільно буде проаналізувати твердження сучасних істориків, що Люблінська унія – це анексія та інкорпорація Великого князівства Литовського до Польського королівства.

4. Наголосити на особливій, визначальній ролі релігії у духовно-культурному житті білорусів у ХIV – XVI ст. Висвітлити становище православної церкви, зосереджуючи увагу на її консолідуючому значенні. Звернути увагу на розвиток та принципові зміни, що відбулися у цей час зі статусом католицького віросповідання на теренах ВКЛ. Дати оглядову характеристику поняттю Реформації та висвітлити особливості процесу «удосконалення» католицизму на території Білорусі.

Семінар №2

Білоруські землі у складі Речі Посполитої

1. Політичні процеси в РП і білоруські землі.

2. Національно-визвольна боротьба на території Білорусі.

3. Брестська церковна унія.

4. Наслідки посилення впливу католицизму для білоруського національно-культурного розвитку.

Методичні рекомендації:

Для розкриття проблеми семінарського заняття доцільно:

1. Проаналізувати основні зміни, що відбулися у системі державного управління Речі Посполитої, зокрема, статус короля, повноваження сейму, владні можливості польської шляхти. Необхідно наголосити на особливостях політичного та економічного становища, в якому опинилася білоруська шляхетська верства. Особливу увагу слід звернути на плани білоруських магнатів щодо унії Речі Посполитої з Московською державою.

2. Охарактеризувати особливості та напрямки розгортання національно-визвольного руху на білоруських землях. Для цього слід зупинитися на характеристиці повстань козацько-селянських загонів Матюши, М. Шевули, С. Наливайка, з’ясувати перебіг та соціально-економічні наслідки антифеодальної національно-визвольної війни 1648 – 1651 рр. на теренах Білорусі. У якості висновку до другого питання доцільно висвітлити процес поширення ідеї об’єднання з Московською державою серед білоруського населення.

3. Пригадати перші спроби укладення церковного союзу на території ВКЛ та їх суспільні наслідки. Визначити прагнення зацікавлених в унії сил, зокрема, позицію Ватикану, Речі Посполитої та певних кіл Великого князівства Литовського. Слід простежити процес практичної та ідеологічної підготовки до прийняття унії, який затягнувся на довгі шість років, зосереджуючи при цьому увагу на полеміці, що розгорнулася між католицьким та православним духовенством. Необхідно наголосити на політичному та економічному становищі православної церкви, яка юридично перестала бути легальною.

4. Розкрити основні труднощі, з якими стикнулися білоруська єпархія, система освіти та розвиток культури після укладення церковного союзу. Простежити механізми ополячення, які застосовували польські владні кола на білоруських землях. Підбиваючи підсумки, особливу увагу слід зосередити на діяльності та освітньо-культурному впливі церковних православних братств, що засновувалися на теренах Білорусі протягом XVII ст.

Семінар №3