Питання для самоперевірки

1. Чим забезпечується ефективність фінансового механізму?

2. На чому ґрунтується управління фінансовим механізмом?

3. У чому полягає організаційно-правове забезпечення реалізації фінансової політики?

4. Що являє собою фінансове право та як воно формується?

5. У чому сутність і завдання фінансового планування?

6. Яким чином організується здійснення фінансової політики?

7. Що таке фінансовий контроль і яка його роль?

8. Які існують види фінансового контролю?

Рекомендована література: основна [1, 3, 6]: додаткова [1, 3, 8].

Тема 4. Управління оборотними активами

1 Особливості оборотних активів.

2 Політика управління оборотними активами.

3 Управління запасами.

4 Управління дебіторською заборгованістю.

5 Управління грошовими активами.

1. Особливості оборотних активів

Активи – ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому. Економісти пропонують таке визначення: активи – економічні ресурси підприємства у формі сукупних майнових цінностей, що використовуються у господарській діяльності з метою отримання прибутку.

Згідно П(С)БО 2 “Баланс” оборотні активи – грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

До складу оборотних активів входять:

1. Запаси.

2. Дебіторська заборгованість.

3. Грошові кошти та їх еквіваленти.

4. Інші оборотні активи.

Особливості оборотних активів:

• можливість швидкої трансформації;

• вплив інфляції;

• можливість швидкої диверсифікації;

• додаткові операційні витрати по їх зберіганню;

• високий рівень ліквідності;

• ризик втрат через несумлінність партнерів чи персоналу;

• реалізація управлінський рішень здійснюється у короткому періоді часу;

• втрати і порчі в межах норм природного збитку.

2. Політика управління оборотними активами

Етапи управління оборотними активами:

• Аналіз оборотних активів за попередні періоди.

• Визначення принципів формування оборотних активів.

• Оптимізація обсягу оборотних активів та їх структури.

• Оптимізація співвідношення постійної і змінної частин оборотних активів з урахуванням “сезонної хвилі”.

• Забезпечення необхідної ліквідності оборотних активів.

• Забезпечення рентабельності оборотних активів для формування ефективного портфелю короткотермінових фінансових вкладів.

• Забезпечення мінімізації втрат оборотних активів у процесі їх використання, зокрема у розрізі.

• Формування оптимальної структури джерел фінансування оборотних активів.

3. Управління запасами

Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:

• сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

• незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу;

• готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;

• товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

• малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року;

• молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства.

• До складу первісної вартості запасів відносяться:

• суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;

• суми ввізного мита;

• суми непрямих податків, у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

• транспортно-заготівельні витрати, тобто затрати на заготівлю запасів; оплата тарифів за вантажно-розвантажувальні роботи; транспортних запасів всіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків, транспортування запасів;

• інші витрати, що пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Етапи управління запасами включають в себе:

1. Аналіз запасів ТМЦ (товарно-матеріальні цінності) у попередньому періоді.

2. Оптимізація розміру основних груп поточних запасів.

3. Система контролю за рухом запасів на підприємстві.

4. Реальне відображення у фінансовому обліку вартості запасів в умовах інфляції.

4. Управління дебіторською заборгованістю

Дебіторська заборгованість, як і товарно-матеріальні запаси, є активом, що не приносить прибутку. Однак наявність певного обсягу дебіторської заборгованості є необхідним результатом господарської діяльності підприємства, а оптимізація її обсягу – одним із найважливіших завдань, які повинен вирішувати фінансовий менеджер у процесі управління оборотним капіталом.

Дебіторська заборгованість – сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Довгострокова дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Існують такі види дебіторської заборгованості:

• довгострокова дебіторська заборгованість;

• дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги;

• дебіторська заборгованість за розрахунками: з бюджетом, за виданими авансами, з нарахованих доходів, із внутрішніх розрахунків;

• інша поточна дебіторська заборгованість.

Основні завдання управління дебіторською заборгованістю

• Сприяння зростанню обсягу продаж шляхом надання комерційного кредиту і тим самим зростанню прибутку;

• Підвищення конкурентноздатності за допомогою відстрочки платежів;

• Визначення рівня ризику неплатоспроможності покупця;

• Розрахунок планового розміру резерву сумнівних боргів;

• Надання рекомендацій по роботі з фактично або потенційно неплатоспроможними покупцями;

Розрізняють наступні етапи управління дебіторською заборгованістю:

• Аналіз дебіторської заборгованості за попередні періоди;

• Формування кредитної політики до покупців;

• Формування процедури інкасації дебіторської заборгованості;

• Розробка заходів по використанню сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості.

5. Управління грошовими активами

Метою управління грошовими активами є забезпечення постійної платоспроможності підприємства. Об’єктами фінансового управління є грошові кошти (в касі, на банківських рахунках, у дорозі) та їх резерви у формі поточних фінансових інвестицій у грошові інструменти та цінні папери.

Грошові активи на підприємствах України можуть складатися з таких елементів:

• грошові активи в національній валюті;

• грошові активи в іноземній валюті;

• резервні грошові кошти у формі високоліквідних короткотермінових фінансових вкладень.

Розрізняють такі етапи управління грошовими активами:

• Аналіз грошових активів.

• Оптимізація залишку грошових активів.

• Забезпечення рентабельного використання вільного залишку грошових активів.

• Контроль за грошовими активами.

З позицій теорії інвестування грошові кошти — це окремий вид інвестицій у товарно-матеріальні цінності, а тому управління ними має здійснюватися на таких загальних засадах:

• підтримка мінімального залишку грошових коштів для безперебійного здійснення поточних розрахунків;

• врахування діапазону сезонних змін залишку грошових коштів;

• створення резерву вільних грошових коштів на випадок можливого розширення обсягів діяльності;

• формування резерву грошових коштів для компенсації непередбачених витрат і можливих втрат у процесі фінансово-господарської діяльності;

• своєчасна трансформація вільних грошових коштів у високоліквідні фінансові інструменти та їх зворотна конвертація для поповнення залишку грошових коштів.

Основні комплекси фінансових завдань при управлінні грошовими активами та методичний інструментарій їх реалізацій в систематизованому вигляді представлені на рисунку.