3. Апаратні засоби технічного контролю кабельних систем

Засоби вимірювання

Для виконання робіт з вимірювання і симетрування кабелів використовують стаціонарні і переносні вимірювальні прилади, а також вимірювальні пересувні лабораторії, що укомплектовані приладами для виконання повного комплексу вимірювань.

Засоби контролю

Однією з задач контролю в процесі технічного обслуговування кабельних систем зв’язку є пошук (виявлення) кабелю, а також пошук потрібної пари жил у кабелі. Вказана задача реалізується шляхом генерування і подачі в кабельну систему сигналів певного тону з наступним детектуванням цих сигналів з метою виявлення місцезнаходження кабелю чи пари провідників в кабелі. Сучасні прилади такого призначення, наприклад, генератор тону і детектор серії IntelliTone™ Pro забезпечують генерування складних сигналів різного тону – як аналогових так і цифрових - з подальшою обробкою детектованих сигналів. Завдяки цьому прилади такого типу здатні забезпечувати наступні функції в процесі обслуговування кабельних систем:

• знаходити потрібний жгут з кабелем, зменшуючи вплив завад і зводячи до мінімуму помилки при пошуку кабелів;

• Виявляти потрібний кабель в жгуті, виключаючи можливі завади;

• Перевіряти цілісність кабелю типу вита пара між двома точками під час монтажу (обриви, замикання і перевернуті пари);

• Визначати окремі пари жил.

Контрольні запитання

1. Які типи кабельних систем застосовуються в телекомунікаціях?

2. Які параметри контролюються в процесі експлуатації металевих кабельних систем?

3. Які методи вимірювань параметрів металевих кабелів застосовують в процесі їх технічного обслуговування?

4. Які методи контролю застосовують при пошуку кабелів?

Завдання на самостійну роботу

3. Дайте відповіді на контрольні запитання.

4. Поясніть причини низького рівня автоматизації процесу діагностики кабельних систем.

Лекція 3

3. Методи перевірки і пошуку несправностей активних аналогових пристроїв телекомунікацій і побудова тестів на їх основі

3.1 Поняття глибини пошуку несправностей

До активних пристроїв телекомунікацій будемо відносити аналогові, цифрові і аналого-цифрові електронні пристрої, що побудовані з використанням активних електронних компонентів – транзисторів, напівпровідникових інтегральних схем. Крім активних компонентів у таких пристроях застосовуються і пасивні компоненти: резистори, конденсатори, індуктивності, напівпровідникові діоди тощо. Методи перевірки і пошуку несправностей активних пристроїв телекомунікацій визначаються в першу чергу глибиною пошуку. Можна виділити такі ступені деталізації, що визначають глибину пошуку несправностей при діагностиці:

• система, підсистема або прилад;

• функціональний блок, наприклад, ТЕЗ;

• електронний компонент функціонального блоку – резистор, конденсатор, транзистор, мікросхема.

Якщо перші два ступені пошуку можуть здійснюватися в умовах експлуатації, то третій ступінь пошуку несправностей реалізується при відновлювальному техобслуговуванні функціональних блоків, що вилучені з експлуатації на першому чи другому ступенях.

Діагностика засобів телекомунікацій на першому ступені передбачає вимірювання основних технічних параметрів системи, підсистеми чи приладу в цілому на їх відповідність нормативній документації.

Діагностика функціональних блоків на другому ступені передбачає контроль їх технічних характеристик на відповідність нормативній документації.

Третій ступінь діагностики передбачає виявлення дефекту на рівні компоненту функціонального блоку, при цьому можуть контролюватися параметри безпосередньо компоненту або ж електронного вузла, до складу якого входить дефектний компонент.

Перераховані ступені діагностування характеризують глибину пошуку дефекту.