
- •Міністерство транспорту та зв’язку україни Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій Інститут заочного та дистанційного навчання
- •Конспект лекцій
- •Комп’ютерні технології вимірювань в телекомуніцкаціях
- •Лекція 1
- •Технічна діагностика: основні положення і визначення. Задачі технічної діагностики засобів телекомунікацій. Комп’ютерні технології в технічній діагностиці засобів телекомунікацій
- •Технічна діагностика: основні положення і визначення
- •Задачі технічної діагностики засобів телекомунікацій
- •Комп’ютерні технології в технічній діагностиці засобів телекомунікацій
- •Лекція 2
- •Методи контролю і пошуку несправностей кабельних систем засобів зв’язку і побудова тестів на їх основі. Апаратні засоби технічного контролю кабельних систем.
- •Кабельні системи засобів зв’язку та їх характеристики
- •Методи контролю і пошуку несправностей кабельних систем засобів зв’язку і побудова тестів на їх основі
- •Апаратні засоби технічного контролю кабельних систем
- •Лекція 3
- •Методи перевірки і пошуку несправностей активних аналогових пристроїв телекомунікацій і побудова тестів на їх основі
- •3.1 Поняття глибини пошуку несправностей
- •3.2 Види діагностування
- •3.3 Алгоритм пошуку несправностей за тестовим діагностуванням
- •Лекція 4
- •Використання раціональних алгоритмів пошуку несправностей за умовою для діагностики аналогових та аналого-цифрових об’єктів телекомунікацій
- •4.1 Особливості діагностування аналогових та аналого-цифрових пристроїв
- •4.2 Метод на базі аналізу чутливості
- •4.3 Метод на основі сигнального орієнтованого графу
- •Метод сигнатурного аналізу
- •Лекція 5
- •Комп’ютерні системи збору даних на базі контрольно-вимірювальних приладів як засоби діагностування
- •Архітектура Системи „метролог”
- •Лекція 6
- •6 Мікропроцесорні вбудовані засоби діагностування аналогових та аналого-цифрових пристроїв телекомунікацій
- •Автоматизація процесу діагностування аналогових пристроїв телекомунікацій
- •Функції вбудованих засобів діагностування аналогових та аналого-цифрових пристроїв
- •6.3 Мікропроцесорні вбудовані засоби діагностування аналогових та аналого-цифрових пристроїв телекомунікацій
- •Лекція 7
- •Методи діагностування цифрових пристроїв
- •Лекція 8
- •8 Побудова тестів перевірки дискретних пристроїв методом активізації шляхів
- •8.1 Бульові (логічні) похідні
- •8.2 Метод активізації шляхів
- •Лекція 9
- •Методи тестування складних цифрових схем на основі їх моделювання
- •9.1 Моделювання цифрових схем
- •Лекція 10
- •Діагностування цифрових пристроїв з застосуванням зондів і методами сигнатурного аналізу
- •Діагностування цифрових пристроїв з застосуванням зондів
- •10.2 Тестування цифрових пристроїв методом аналогового сигнатурного аналізу (аса)
- •10.3 Тестування цифрових пристроїв методом цифрового сигнатурного аналізу (цса)
- •Лекція 11
- •Cучасні методи діагностування цифрових пристроїв вбудованими засобами
- •Стандарт ieee 1149.1-2001
- •Порт тестового доступу: tap (Test Access Port)
- •Автомат керування tap (tap-controller)
- •Jtag-ланцюг
- •Граничне Сканування (Boundary Scan Testing)
- •Можливості граничного сканування
- •Лекція 12
- •Комп’ютерні віртуальні прилади
- •Пакет LabView і його можливості
10.2 Тестування цифрових пристроїв методом аналогового сигнатурного аналізу (аса)
Метод АСА, що був раніше розглянутий для тестування аналогових схем, є ефективним для тестування вхідних ланцюгів цифрових схем. Сучасні цифрові схеми, що здебільшого реалізуються за КМОН-технологіями, мають на входах захисні діоди, які часто виходять з ладу внаслідок значних перенапруг чи електричних зарядів. Розглянемо типову схему захисту лінії вводу/виводу цифрової інтегральної схеми (Рис.9.3).
Рис.9.3 Схема захисту лінії вводу/виводу цифрової інтегральної схеми
Додатні і від’ємні періоди сигналу тестування, що подається з локалізатора несправностей, заставляють обидва діоди проводити струм, тому результуюча сигнатура буде мати форму, що представлена на рис.9.4.
Рис.9.4 Сигнатура лінії вводу/виводу цифрової інтегральної схеми
Я
кщо
діоди були пошкоджені якимось стрибками
напруги, більшими за допустимі, то
сигнатура буде мати вигляд, як у звичайного
резистора (рис.9.5).
Рис.9.5 Сигнатура лінії вводу/виводу цифрової інтегральної схеми
після виходу з ладу захисних діодів
10.3 Тестування цифрових пристроїв методом цифрового сигнатурного аналізу (цса)
Основним недоліком використання поширених алгоритмів для тестування складних цифрових схем є значна довжина тестових послідовностей. Побороти цей недолік дозволяють методи тестування на основі інтегральних оцінок, що мають меншу довжину. Зменшення довжин тестових послідовностей досягається стиском інформації. Одним з таких методів компактного тестування є метод цифрового сигнатурного аналізу.
Основу цифрового сигнатурного аналізатора складає регістр зсуву, виходи якого сполучені з входами суматора за модулем 2. Суматор забезпечує стиск інформації. Тестуючи завідомо справний цифровий пристрій, знаходять і запам’ятовують еталонні сигнатури пристрою, з якими потім порівнюють сигнатури контрольованих пристроїв. Нагадаємо, що сигнатурою називають «підпис», який є унікальним для кожного пристрою. Якщо в аналогових сигнатурних аналізаторах сигнатури – це вольт амперні характеристики компонентів, то в цифрових сигнатурних аналізаторах – це цифрові коди, отримані за певними правилами. Відхилення сигнатури цифрового пристрою від очікуваного значення вказує на наявність несправностей у пристрої.
Цифровий сигнатурний аналіз розроблений на основі двох використовуваних методів контролю помилок цифрових пристроїв – перший називають рахунком переходів, другий – циклічним надлишковим контролем. Сигнатурний аналіз немов би моделює перший спосіб, але діє за аналогією до другого способу.
Суть методу рахунку переходів полягає в підрахунку зміни стану цифрового виходу за певний інтервал часу. Для справного пристрою цей результат буде завжди унікальним і однозначним. У випадку виникнення несправності результат буде зміненим. Проте, недоліком цього методу є значна величина кодів, що потребує стиску інформації.
Інший спосіб базується на використанні циклічних кодів з надлишковим кодуванням, що застосовуються в системах передачі даних для підвищення завадостійкості.
Якщо взяти 8-розрядне двійкове число, то його можна розглядати як коефіцієнт поліному 7-ї степені. Двійковий набір B7B6B5B4B3B2B1B0 є скорочене представлення двійкового поліному
B7*27 + B6 * 26 + B5*27 + B4*24 + B3*23 + B2*22 + B1*21 + B0*20. (10.1)
Наприклад, двійкове число 11000001 можна представити у вигляді
1*27 + 1 * 26 + 0*27 + 0*24 + 0*23 + 0*22 + 0*21 + 1*20 . (10.2)
Представимо вираз (10.2) у загальному вигляді, замінивши конкретне значення змінної 2 символом Х, отримаємо
A(X)=1*X7+1*X6+0*X5+0*X4+0*X3+0*X2+0*X1+1*X0. (10.3)
Даний поліном можна скоротити до виразу
A(X)=X7 +X6 + X0 = X7 + X6 + 1. (10.4)
Для розуміння принципу циклічного надлишкового контролю (ЦНК) припустимо, що є двійковий потік B(X) і породжуючий поліном G(X). Якщо розділити поліном B(X) на G(X), то отримаємо частку Q(X) і залишок R(X)
B(X)=G(X)*Q(X)+R(X). (10.5)
З (10.5) отримаємо
B(X) - R(X) = G(X)*Q(X). (10.6)
За методом ЦНК двійковий потік, що передається, ділиться на породжуючий поліном і отриманий залишок добавляється до потоку, що передається. На приймальній стороні вхідний двійковий потік в сумі з залишком ділиться на цей же поліном, що і на передавальній стороні, з утворенням залишку. В результаті ділення на приймальній стороні лінії зв’язку залишок повинен дорівнювати нулю, тому що B(X) + R(X) точно ділиться на G(X). Якщо залишок на приймальній стороні дорівнює нулю, то це свідчить про відсутність помилок.
За методом ЦНК найчастіше використовується поліном виду
ЦНК-16 = X16 + X15 + X2 + 1. (10.7)