Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекція 6 Майнові відносини між батьками та діть...docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
51.19 Кб
Скачать

Тема Майнові відносини між батьками та дітьми

1. Майнові правовідносин у сім'ї.

2. Права батьків і дітей на майно.

3. Обов'язок батьків по утриманню неповнолітніх дітей.

4.Способи та розмір оплати аліментів на дітей.

5. Додаткові витрати на дитину.Припинення права на аліменти.

6. Обов'язоків батьків та дітей щодо утримання.

  1. Майнові правовідносин у сім'ї

Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір'ю та батьком дитини щодо їх виховання, розвитку та утримання.

Отже, майнові відносини становлять окрему групу сімейних відносин і виникають, як правило, не лише між батьками та дітьми, а й між іншими членами сім'ї та родичами.

Майновими правовідносинами у сімейному праві вважають врегульовані нормами сучасного законодавства відносини між суб'єктами права, в яких об'єктом є будь-які майнові блага (речі індивідуального користування, премії, нагороди, майно, набуте під час перебування у шлюбі, грошові утримання тощо).

До майнових відносин, які можуть виникати між батьками та дітьми в сім'ї, можна віднести ряд характерних ознак.

  • Вони походять від загальних засад регулювання сімейних відносин, закріплених у законі (ст. 7 СК України).

  • При здійсненні майнових прав батьки зобов'язані максимально враховувати інтереси дитини, створювати умови (в тому числі матеріальні) для забезпечення їй рівня життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, естетичного і соціального розвитку.

  • Пріоритет прав та інтересів дитини є визначальним при здійсненні батьками своїх прав та обов'язків, у тому числі в сфері сімейних майнових відносин.

  • Врегульовані нормами сімейного права майнові правовідносини між батьками і дітьми обмежені в часі. Частина їх існує з моменту народження дитини і до досягнення нею повноліття чи набуття дитиною повної дієздатності раніше 18 років.

  • Законодавчо закріплено, що правам батьків відповідають їх певні обов'язки. Це стосується також майнових відносин. Так, здійснюючи свої права, батьки зобов'язані передати у користування дитини майно, яке має забезпечити її виховання та розвиток (п. 1 ст. 176 СК України).

Майнові правовідносини, які можуть виникати між батьками і дітьми, поділяють на дві групи:

1) відносини батьків і дітей з приводу майна, що перебуває у сфері володіння сім'ї (житло, предмети домашнього облаштування, гроші, цінні папери та ін.); тобто майно, що є в домашньому господарстві. Як правило, таке майно набувається батьками, тому належить батьку чи матері або їм обом, а дитина лише користується цим майном.

Права батьків і дітей на майно врегульовані главою 14 СК України, а в окремих випадках при врегулюванні таких відносин необхідним є застосування норм ЦК України

2) аліментні правовідносини батьків і дітей.

Другу групу відносин становлять аліментні зобов'язання батьків і дітей.

  • Обов'язок матері, батька утримувати дитину та порядок його виконання закріплено главою 15 СК України.

  • Обов'язок батьків утримувати неповнолітніх дочку, сина та його виконання передбачено главою 16 СК України.

  • Глава 17 ск України закріплює обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Особливості аліментних правовідносини

  1. підстави їх виникнення визначені законом. Сторони не вправі відмовитись від виконання обов'язку сплачувати аліменти за наявності законних підстав для цього (наприклад, кровне споріднення, непрацездатність, потреба в матеріальній допомозі). Виняток становить випадок, передбачений ст. 188 СК України.

  2. аліментні зобов'язання є безоплатними, тобто вони не можуть бути витребувані назад, навіть якщо стягнені помилково, за винятком випадків, коли їх стягнення було основане на неправдивих відомостях.

  3. аліментні зобов'язання мають особистий характер, їх сплачують особи, на яких вказує закон. Покладання обов'язку утримання на інших осіб не допускається.

  4. виплати, що здійснюються суб'єктами (платниками аліментів), мають тимчасовий (обмежений у часі) характер. Їх початок і закінчення визначаються моментом у часі або настанням певної події.