Сировина і енергетичні проблеми
Проблеми та їх сутність
Виснаження мінеральних ресурсів
Нестача в майбутньому енергії для виробництва і побуту.
Причини виникнення
Зростання обсягу видобутку корисних копалин ( подвоєння кожні 15-20 років )
Погіршення гірничо-геологічних умов видобутку сировини
Вичерпність і невідновність мінеральних ресурсів
Бурхливе зростання потреб населення і виробництва в енергії
Шляхи розв’язання
Ресурсозберігаючі технології (зменшення матеріаломісткості)
Комплексне використання сировини: використання відходів
Пошук матеріалів-замінників
Пошук нових родовищ ( особливо в Океанії )
Перехід до альтернативних джерел енергії і енергозберігаючі технології
Ресурсозберігаючі технології (зменшення матеріаломісткості)
Ресурсосберегаючі технології містять у собі використання вторинних ресурсів, утилізацію відходів, і навіть рекуперацию енергії, замкнуту систему водопостачання тощо. п. Дозволяють заощаджувати природні ресурси, і уникати забруднення довкілля.
Комплексне використання сировини: використання відходів
Сутність комплексного використання полягає в послідовній переробці сировини складного складу в цінні продукти для найбільш повного використання всіх компонентів сировини.
Прикладом комплексного використання органічної сировини є термічна переробка палива - вугілля, нафти, сланців, торфу. Так, при коксуванні вугілля крім цільового продукту - металургійного коксу - отримують коксовий газ і смолу, переробкою яких виділяють сотні цінних речовин: ароматичні вуглеводні, феноли, піридин, аміак, водень, етилен та ін Застосування зазначених речовин в якості продуктів народного господарства призвело до зниження собівартості коксу.
Комплексне використання сировини органічно пов'язане з найбільш прогресивною і економічною формою організації хімічного виробництва - комбінуванням підприємств. Характерним прикладом комбінування є використання відходів основного виробництва для знову організованих виробництв. Високий економічний ефект подібного зв'язку обумовлений можливістю використання дешевої сировини - відходів і спільним веденням загальнозаводського господарства (централізоване підсобне обслуговування, транспорт, складування матеріалів тощо). При цьому скорочуються на 60-70% капіталовкладення на загальнозаводське господарство, знижується собівартість продукції.
Хімічна промисловість та її суміжні галузі поряд з енергетикою і транспортом є джерелами забруднення навколишнього середовища. Боротьба із забрудненням навколишнього середовища, зокрема з промисловими викидами, - найважливіша проблема сучасності. Одним з головних прийомів зменшення, а іноді винятку промислових викидів служить повне комплексне використання всіх компонентів хімічної сировини.
Досягнення хімії та хімічної технології забезпечили можливість заміни харчової сировини нехарчових і рослинного - мінеральним для виробництва технічних і побутових продуктів. Така заміна збільшує харчові ресурси народного споживання, зберігає лісові багатства, знижує собівартість продуктів.
Сутність комплексного використання полягає в послідовній переробці сировини складного складу в цінні продукти для найбільш повного використання всіх компонентів сировини.
Прикладом комплексного використання органічної сировини є термічна переробка палива - вугілля, нафти, сланців, торфу. Так, при коксуванні вугілля крім цільового продукту - металургійного коксу - отримують коксовий газ і смолу, переробкою яких виділяють сотні цінних речовин: ароматичні вуглеводні, феноли, піридин, аміак, водень, етилен та ін Застосування зазначених речовин в якості продуктів народного господарства призвело до зниження собівартості коксу.
Комплексне використання сировини органічно пов'язане з найбільш прогресивною і економічною формою організації хімічного виробництва - комбінуванням підприємств. Характерним прикладом комбінування є використання відходів основного виробництва для знову організованих виробництв. Високий економічний ефект подібного зв'язку обумовлений можливістю використання дешевої сировини - відходів і спільним веденням загальнозаводського господарства (централізоване підсобне обслуговування, транспорт, складування матеріалів тощо). При цьому скорочуються на 60-70% капіталовкладення на загальнозаводське господарство, знижується собівартість продукції.
Хімічна промисловість та її суміжні галузі поряд з енергетикою і транспортом є джерелами забруднення навколишнього середовища. Боротьба із забрудненням навколишнього середовища, зокрема з промисловими викидами, - найважливіша проблема сучасності. Одним з головних прийомів зменшення, а іноді винятку промислових викидів служить повне комплексне використання всіх компонентів хімічної сировини.
Досягнення хімії та хімічної технології забезпечили можливість заміни харчової сировини нехарчових і рослинного - мінеральним для виробництва технічних і побутових продуктів. Така заміна збільшує харчові ресурси народного споживання, зберігає лісові багатства, знижує собівартість продуктів.