П отоварний норматив запасів на плановий період (у вартісному виразі):

Н_дн – роздрібний товарооборот по собівартості на плановий період;

Д – кількість днів у плановому періоді.

О собливості нормування товарних запасів в оптовій торгівлі

1 )включає тільки запас на час розвантаження, приймання та підготовки товарів до відвантаження;

2 )асортиментний норматив не передбачається;

3 )до по товарного нормативу включаються запаси в дорозі та неоформлені відвантаження;

4 )норматив товарів в дорозі визначається окремо по товарах по товарних групах облікової номенклатури;

5 )для розрахунку нормативу використовується складський товарооборот.

2 .Економіко-статистичні методи нормування товарних запасів основані на вивченні рівня товарних запасів, що склався за минулі періоди, врахуванні впливу окремих факторів на швидкість обігу товарів.

Основні методи цієї групи:

1.Нормування товарних запасів з урахуванням їх середньої зміни за період.

2. Нормування товарних запасів з використанням коефіцієнтів еластичності.

3. Нормування товарних запасів з урахуванням пропорційності коливань рівня запасів коливанням обсягу реалізації ( метод пропорційного відхилення).

4.Нормування запасів на основі відносних коефіцієнтів співвідношення товарних запасів та товарообороту (індексний метод).

3 .Експертні методи передбачають експертне (суб’єктивне) корегування розрахункових даних, отриманих в результаті використання інших методів, з урахуванням очікуваної (прогнозної) зміни окремих факторів або закономірностей чи тенденцій, що склалися.

Експертне корегування базується на суб’єктивній оцінці перспектив розвитку товарообороту, споживчого попиту, швидкості обігу товарів, на прогнозуванні наслідків зміни факторів, що не мають кількісної оцінки.

4.Економіко-математичні методи передбачають застосування апарату математичної статистики (метод екстраполяції, метод кореляційно-регресивного аналізу, побудова оптимізаційних моделей).

7. Оперативне регулювання та контроль за утворенням товарних запасів

1.Організація контролю рівня товарних запасів.

Основні системи контролю рівня запасів:

1. Метод червоної лінії ( red-line method)

2. Двосекторний метод контролю ( two-bin method)

3. Класифікаційний підхід до управління запасами (метод АВС system).

2.визначення оптимального рівня товарних запасів та точки замовлення базується на використанні моделі оптимального рівня запасів (базової моделі) EOQ (Economic Odering Quantity).

Класифікація витрат управління товарними запасами

Види витрат	Характер зміни витрат при збільшенні рівня запасів
Витрати зберігання запасів
1.Витрати,пов’язані із іммобілізацією капіталу, інвестованого в запаси. 2.Складські витрати. 3.Витрати по страхуванню. 4.Податок на майно. 5.Псування, старіння та розкрадання.	Зростають
Витрати, пов’язані з формуванням запасів
1.Витрати розміщення замовлень. 2.Транспортні витрати.	Знижуються
Витрати, пов’язані з дефіцитом запасів
1.Втрати обсягу реалізації. 2.Втрати від зниження гудвілу. 3.Витрати від неоптимального використання цінових дисконтів, що надаються постачальниками.	Знижуються

Залежність рівня витрат від обсягу товарних запасів:

Оптимальний розмір запасів Q* ,що мінімізує сукупні витрати, розраховується за формулою:

.

Оптимальна кількість замовлень на рік (N) за формулою:

,

Оптимальна кількість днів між замовленнями ( t*) за формулою:

,

де S – обсяг реалізації товарів на рік (у нат. од.);

N – кількість замовлень на рік;

Q – розмір одного замовлення;

t – період реалізації партії товарів;

p – ціна закупівлі одиниці товару у постачальника;

C – середні витрати зберігання (у % від вартості запасів);

F – витрати розміщення одного замовлення та його транспортування.

Оптимальна точка замовлення:

,

де q – обсяг реалізації товарів у день, що є також коефіцієнтом попиту.

Наведена базова модель EOQ є найбільш розповсюдженою та застосовується більшістю компаній розвинених країн як основа для прийняття рішення щодо управління товарними запасами.