4. Валютний опціон: поняття, види, стилі, ціна опціону.

Валютний опціон являє собою зафіксовані контрактом права (не обов’язки) купити (опціон «саll») або продати (опціон «put») певну суму певної валюти проти іншої валюти за обумовленою ціною (strike price) протягом специфічного періоду. Опціони здебільшого торгуються за всіма головними валютами на зразок ф’ючерсів. Вартість опціону поділяють на справжню та часову. Справжня вартість відповідає потенційному доходу, який володар опціону отримав би, здійснивши операцію на поточному ринку і на терміновому ринках. Справжня вартість опціону залежить від різниці між ціною виконання і строковим курсом. Часова вартість є другою складовою вартості опціону, що пов’язана з вартістю особливих переваг від володіння опціоном. Здебільшого вона залежить від двох параметрів: уразливості валюти: чим уразливіша валюта, тим вигідніше мати опціон, що захищає від коливань курсу; терміну виконання опціону: чим більший строк виконання опціону, тим більше шансів у його володаря реалізувати опціон, тому премія опціону збільшиться. Вважається, що премія для валюти з незначними коливаннями збільшується на 50 %, якщо строк виконання зростає вдвічі. Розрізняють три типи опціонів залежно від співвідношення поточної ціни та ціни виконання опціону: опціон «at the money» (при грошах) — якщо ціна виконання опціону дорівнює поточному обмінному курсу; опціон «out of the money» (без грошей) — якщо ціна виконання опціону на купівлю валюти вища від  поточного курсу, а для опціонів на продаж — нижча від поточного курсу; опціон «in the money» (у грошах) — якщо ціна виконання опціону при купівлі валюти нижча від поточного курсу, а при продажу валюти — вища від поточного курсу. Валютний опціонний контракт — це угода, що дає власникові право, але не зобов’язує його купити або продати певну кількість валюти за погодженою ціною, у визначений момент в майбутньому. За процедурою виконання розрізняють опціони таких видів: Американський опціон — надає покупцеві право, але не зобов’язує його купити чи продати певну кількість базових активів за фіксованою ціною у разу настання терміну контракту або до нього. Європейський опціон — передбачає ті самі права й зобов’язання, що й американський опціон, однак не може бути виконаний до настання терміну контракту, тобто виповнюється тільки в момент закінчення контракту. Валютний опціон - це унікальний торговий інструмент, в рівній мірі придатний і для торгівлі ( speculation ), і для страхування ризику ( hedging ). На відміну від фючерсних валютних контрактів, для придбання валютних опціонів не потрібна наявність початкового грошового запасу ( margin’а ). Вартість опціону ( premium ), або ціна, по якій покупець розплачується з продавцем ( writer’ом ), відображає загальний ризик покупця.

5. Валютні кліринги та їх форми.

Валютний кліринг — угода між двома урядами двох і більше країн про обов’язковий взаємний залік міжнародних вимог і зобов’язань. Валютний кліринг у міжнародних розрахунках має обов’язковий характер. Суть його полягає у взаємному заліку зустрічних вимог і зобов’язань, що випливають з рівності товарних поставок і надання послуг. Цілі валютного клірингу різні в залежності від валютно-економічного стану країни: вирівнювання платіжного балансу без затрат золотовалютних резервів;отримання льготного кредиту від контрагента, що має активний платіжний баланс; безповоротне фінансування країною з активним платіжним балансом країни з пасивним платіжним балансом. Форми валютного клірингу можуть бути різноманітними і класифікуватися за такими основними ознаками: Залежно від числа країн-учасниць кліринг буває: двосторонній; багатосторонній (три і більше країн); міжнародний — не створений, хоча проект його був розроблений Дж. М. Кейнсом в 1943 р — проект Міжнародного клірингового союзу (МКС). Міжнародні клірингові розрахунки передбачалися для взаємного заліку вимог і зобов’язань і міждержавного валютного регулювання. Кейнс розглядав міжнародний кліринг як засіб подолання міждержавних суперечностей. За обсягом операцій кліринг буває: повний кліринг, тобто кліринг на повну суму розрахунку; кліринг, що охоплює 95 % платіжного обороту; частковий кліринг, що поширюється на певні операції. За способом регулювання сальдо розрізняють кліринг: з вільно конвертованим сальдо; з умовною конверсією; неконвертовані, сальдо за якими не може бути обмінене на іноземну валюту і погашається переважно товарними поставками. Валютний кліринг здійснює неоднозначний вплив на зовнішню торгівлю. З однієї сторони, він пом’якшує негативні наслідки валютних обмежень, даючи можливість експортерам використати валютну виручку, а з іншої, її можна використовувати тільки в тій країні, з якою укладено кліринговий договір. Тому для експортерів валютний кліринг невигідний і вони шукають шляхи обходу.