
- •1. Акредитив, як форма міжнародних розрахунків (схема).
- •2. Валютна система та її види. Основні елементи світової валютної системи.
- •3. Валютний курс як елемент світової валютної системи. Методи котирування.
- •4. Валютний опціон: поняття, види, стилі, ціна опціону.
- •5. Валютні кліринги та їх форми.
- •6. Валютні операції на міжнародному валютному ринку : поняття та їх класифікація.
- •7. Фінанси тнк. Валютні ризики потенційних збитків в діяльності тнк.
- •8. Вплив сучасної світової фінансової кризи на діяльність тнк.
- •9. Діяльність інституційних інвесторів на міжнародному фондовому ринку.
- •10. Еволюція світової валютної системи.
- •11. Європейська валютна система та її характеристика.
- •12. Європейський валютний союз. «Критерії конвергенції».
- •13. Європейський валютно-економічний союз та етапи його формування
- •16. Зовнішній борг та його структура. Сучасний зовнішній борг України.
- •19. Інкасо як форма міжнародних розрахунків (схема).
- •20. Інституційні інвестори міжнародного фондового ринку та особливості їх діяльності.
- •21. Інструменти міжнародного ринку банківських кредитів. Синдикований кредит , процес синдикації та його етапи.
- •22. Історія розвитку світової валютної системи.
- •23. Криза світової заборгованості: її характеристика , стадії та сучасний стан.
- •24. Міжнародна банківська справа та її сучасні тенденції розвитку.
- •25. Міжнародна фінансова політика та її форми. Особливості формування міжнародної фінансової політики в Україні.
- •26. Міжнародне кредитування . Міжнародне кредитування України.
- •28. Міжнародне кредитування. Порівняльна характеристика форфейтингу та факторингу як методів кредитування зовнішньої торгівлі.
- •29. Міжнародний валютний ринок. Арбітраж та його види.
- •30. Міжнародний валютний ринок: передумови, функції, структура , суб’єкти та обсяги.
- •32. (31) Міжнародний кредит: джерела, принципи та функції.
- •33. Міжнародний лізинг як альтернативна форма міжнародного кредитування.
- •34. Міжнародний ринок банківських кредитів та його сучасні тенденції розвитку.
- •35. (Рис.№35)Міжнародний ринок боргових цінних паперів, його структура та інструменти.
- •36. Міжнародний ринок фінансових деривативів та його сучасні тенденції розвитку.
- •37. Міжнародний ринок титулів власності: характеристика та основні інструменти.
- •38. Міжнародні фінансові активи та їх властивості.
- •39. Міжнародні фінансові центри , основні елементи та основні умови існування.
- •40. Міжнародні фондові біржі та форми організації їх діяльності.
- •41. Наднаціональна координація міжнародних валютно-фінансових відносин.
- •44. Основні елементи світової валютної системи. Конвертованість валют та її види.
- •45. Основні міжнародні фінансові центри та особливості їх розвитку.
- •46. Основні поняття здійснення валютних операцій.: валютна позиція та її види; методи котирування.
- •47. Основні ринки акцій та сучасні особливості їх функціонування.
- •48. Особливості функціонування світового ринку золота у сучасному світовому фінансовому середовищі.
- •49. Особливості функціонування офшорних центрів, їх типи та види.
- •50. Паритет як елемент світової валютної системи.
- •51. Платіжний баланс , його рівновага та її види.
- •52. Платіжний баланс :структура та основні сфери його застосування.
- •55. Пряме зарубіжне інвестування тнк та його мотивація.
- •56. Ринки акцій країн, що розвиваються, та їх типии.
- •57. Роль золота у міжнародних валютних відносинах.
- •58. Роль міжнародних фінансових організацій в регулюванні зовнішнього боргу. Паризький та Лондонський клуби.
- •60. Світова фінансова криза. Фінансова криза як складова економічної кризи.
- •61. Світовий фінансовий ринок .Євроринок як сегмент світового фінансового ринку.
- •62. Світовий фінансовий ринок, його структура та сучасні тенденції розвитку.
- •63. Світові фінанси , їх основні складові та функції.
- •65. Світовий валютний ринок. Спот ринок як складова міжнародного валютного ринку; його операції та звичаї.
- •66. Строкові валютні операції на міжнародному валютному ринку. Порівняльна характеристика ф’ючерсних та форвардних операцій.
- •67. Строкові операції на міжнародному валютному ринку. Операції своп
- •68. Сучасна характеристика середовища функціонування міжнародної банківської справи
- •69. Сучасні тенденції розвитку міжнародного ринку титулів власності.
- •70. Транснаціональні банки , їх структурні підрозділи та сучасні особливості діяльності.
- •71. Транснаціональні банки як основні суб’єкти міжнародної банківської справи.
- •72. Фінанси тнк. Міжнародна система управління готівкою
- •73. Фінансова глобалізація як складова економічної глобалізації
- •74. Фінансова глобалізація. Ключові аспекти фінансової революції.
- •75. Форвардні операції на міжнародному валютному ринку. Розрахунок форвардного курсу.
26. Міжнародне кредитування . Міжнародне кредитування України.
Міжнародний кредит — це рух позичкового капіталу в сфері міжнародних економічних відносин. Міжнародний кредит означає кредитні відносини між державами, банками і підприємствами (фірмами) різних країн. В основі міжнародного кредиту — передача грошових (валютних) чи товарних ресурсів з однієї країни в іншу країну на засадах принципів кредитування. Необхідність використання міжнародного кредиту визначається потребами поглиблення міжнародного поділу праці і розвитку світогосподарських звязків. Основні види міжнародного кредиту: 1) державний кредит, що надається на двосторонній і багатосторонній основі, включаючи позики міжнародних організацій; 2) банківський кредит, повязаний з кредитними відносинами між банками різних країн; 3) комерційний кредит, що безпосередньо обслуговує зовнішню торгівлю та послуги підприємств (фірм).
Політика відкритості та курс на розбудову демократичного суспільства і ринкової економіки молодої Української держави, знаходили підтримку у країн-партнерів України та міжнародної спільноти. Практичним втіленням цієї підтримки є допомога, що надається нашій країні міжнародними фінансовими організаціями, у вигляді кредитів та позик. Вони використовуються, зокрема для реалізації ключових проектів розвитку вітчизняної економіки, технічної допомоги, прямих інвестицій в економіку України. Загальна спрямованість допомоги міжнародних фінансових організацій нашій країні відповідає статутним цілям цих організацій і передбачає підтримку проведенню економічних реформ, лібералізації та структурної перебудови економіки, розбудові громадянського суспільства в Україні. Найбільші іноземні кредити Україні надає МВФ. Вони спрямовуються, як правило, на поповнення валютних резервів і стабілізацію функціонування грошово-кредитної системи країни. Торік МВФ вирішив відновити кредитну підтримку України за новою програмою stand by на 15,15 мільярда доларів. Київ вже отримав два транші на суму 1,5 млрд. доларів кожен. Третій транш мав надійти у березні. Проте надання коштів було відкладено через невиконання українською стороною умов меморандуму з фондом, зокрема йдеться про пенсійну реформу. Третій транш кредиту міжнародного валютного фонду планується включити в міжнародні резерви України. Ці кошти використовуються НБУ для регулювання платіжного балансу. При цьому глава Нацбанку відзначив, що попередні кредити МВФ були розділені між НБУ та урядом, який використовує кошти для підтримки бюджету. В Україну надходять позики Європейського Союзу (ЄС), які тепер надаються в евро, в основному для покриття дефіциту державного бюджету. Важливе місце в економіці України посідають кредити ЄБРР, головна мета яких — кредитування малого та середнього бізнесу. Як правило, фінансові умови кредитів ЄБРР (відсотки, строки погашення, пільговий період тощо) жорсткіші, ніж умови Світового банку та МВФ.
27. (+26) Міжнародне кредитування, його ризики та методи їх регулювання.
Особливе місце серед ризиків страхування відповідальності займає страхування кредитних ризиків. Сутність його полягає в зменшенні або усуненні кредитного ризику. (№27)
До ризиків операторів міжнародного ринку банківських кредитів відносять:
кредитний ризик, або ризик неплатоспроможності позичальника; валютний ризик, пов’язаний з коливаннями валютного курсу; регіональний ризик (ризик, пов’язаний з діяльністю в певному регіоні чи в одній країні); органічний ризик, пов’язаний зі змінами ринкових умов і якості всього сектору фінансового ринку; ризик зміни ціни товару після укладення контракту; відмова імпортера від прийняття товару, особливо при інкасовій формі розрахунку; помилки в документах чи оплаті товарів; зловживання чи розкрадання валютних коштів; коливання процентних ставок; інфляція.
У сучасних умовах використовуються такі методи мінімізації та перенесення ризиків при міжнародному кредитуванні: відбір кредитів та структурування; диверсифікація кредитних вкладень — розподіл наданих кредитів між різними суб’єктами різних країн у різній валюті; професійне оцінювання кредитоспроможності позичальника; вимога якісного і достатнього забезпечення виданих кредитів; оперативність при стягненні боргу — термінове вжиття заходів, щодо стягнення боргу в разі виникнення у позичальника фінансових проблем; надання кредитів синдикатом банків, що дозволяє диверсифікувати ризик між його учасниками залежно від участі в кредиті; використання гарантій (уряду чи першокласного банку); страхування міжнародних кредитів (переважно середньо- і довгострокових експортних) — страхування майна кредитора в окремих високоризикових міжнародних кредитних операціях у спеціалізованих страхових організаціях, переважно в державних; хеджування (від англ. hedge — огородити, захищати); Кредити з плаваючою ставкою — це кредити, що змінюються залежно від рівня ринкової ставки, до якої вони прив’язані. Це ставки ЛІБОР, ПІБОР, СІБОР, прейм-райт і т. п.
Методи скорочення та переносу ризиків за міжнародного кредитування: відбір кредитів та структурування; участь у кредитах; використання гарантій чи страховок; кредити з плаваючою ставкою.