3. Методика «Короткий переказ»

Мета. Визначити уміння учня переосмислювати прочитаний текст та передавати його зміст у більш узагальненій формі.

Обладнання. Кожен учень отримує бланк, на якому в лівій частині аркуша розміщено текст без абзаців.

Інструкція дається в усній формі й дублюється на дошці.

1. Прочитайте оповідання. 2. Розділіть текст на смислові частини. Перед кожною частиною поставте її порядковий номер. 3. Знайдіть найкоротшу форму переказу кожної частини і зробіть потрібний запис на правому боці аркуша.

Зразок виконання завдання:

Текст

Короткий переказ

Вільно бродить білий, або полярний, ведмідь по льодах північного полярного моря. Але справжня батьківщина ведмедя – величезні льодові простори Північного Льодовитого океану. Густе хутро білого ведмедя є прекрасним захистом від полярних морозів. Воно добре просалене, й водяні бризки скочуються з нього, коли ведмідь вилізає з води і починає кумедно струшуватися, як собака. Тіло білого ведмедя витягнуте у довжину. Між пальцями ніг натягнуті перетинки. Вони дають можливість білому ведмедю прекрасно плавати. Білий колір робить ведмедя непомітним серед льоду та снігів. Це біле забарвлення дає змогу білому ведмедю непомітно підкрадатися до тюленів, які є його основною їжею.

Батьківщина білого ведмедя – Північ. Густе просалене хутро добре захищає ведмедя від холоду. Тіло білого ведмедя пристосоване до плавання в океані. Біле забарвлення ведмедя робить його непомітним.

Оцінювання результатів виконання завдання

Ця методика дає можливість виділити дітей з низьким, середнім і високим рівнями вміння працювати з текстом (за заданими параметрами).

Учні з високим рівнем уміння працювати з текстом безпомилково розділяють текст на 4 смислові частини; визначають головне в кожній із частин і виражають його грамотно побудованими фразами.

Для середнього рівня виконання завдання характерні такі результати: успішне або з однією помилкою розділення тексту на смислові частини; поряд з лаконічним викладом головної думки окремих частин виявляється тяжіння до дослівного відтворення прочитаного. Відповідно завдання виділити головну думку кожної частини виконується не повністю і, як правило, помилково стосовно двох частин тексту. Самостійні формулювання перемежовуються вибраними з тексту мовними конструкціями. Використовуються прості і складні речення, аграматизм зустрічається рідко. У використанні слів припускаються смислових помилок.

Як бачимо, висновок маємо робити з урахуванням думки вчителя про те, як учні володіють переказом тексту в реальному навчальному процесі.

Учні з низьким рівнем уміння працювати з текстом, як правило, не можуть справитися із завданням, припускаються більше ніж двох помилок у розділенні тексту на смислові частини; нечітко формулюють головну думку змісту; їх від­повідь має характер суцільного переказу змісту, який запам’ятався. Використовують тільки прості речення. Наявний аграматизм, а також пропуски або заміни потрібних слів.