Бланк фіксації результатів спостереження за учнями класу

Прізвище	Перелік запитань, згідно з якими провадилося спостереження
	1			2			…	7			…
	10.11.11		12.04.12	10.11.11		12.04.12		10.11.11		12.04.12
1. …
2. …
4. …
…
18. Бойко А.	Так		Так						Ні 12.12.11
…

Бланки заповнюють так. Наприкінці жовтня (або початку листопада), коли вчитель має вже достатньо чітке уявлення про дітей, він заповнює усі графи таблиці для кожного учня. У подальшому він вносить уточнення на основі нових спостережень. Це зазвичай стосується не всіх учнів класу і тільки тих параметрів спостереження, де відбулися суттєві зрушення. Наприкінці року вчитель знову актуалізує своє уявлення стосовно кожного учня класу й заповнює бланк повністю. Умовні позначення, які заносяться у відповідну графу, наведено в Опитувальнику. Можна посилити наочність картини спостережень щодо кожної дитини і класу в цілому, використовуючи різні кольори. Результати, що потребують корекційної уваги, в усіх випадках краще позначати червоним. Так, у кожній графі (1–22) учитель робить не менш як 2 відмітки – на початку і в кінці року, а в певних випадках їх може бути більше. Кожного разу треба фіксувати дату запису. Якщо результат спостереження фіксується щодо всіх дітей одночасно, дату зручно записувати на бланку поза схемою, в інших випадках – у рядку учня поряд із результатом. У результаті учитель відстежує динаміку розвитку кожної конкретної дитини й може оцінювати її темп. Ці показники використовуються учителем у практичній роботі з класом та окремими учнями, для підготовки до батьківських зборів та індивідуальних бесід із батьками учнів. За потреби учитель може (й навіть повинен) звертатися до шкільного психолога з проблемних питань.

На третьому етапі, початок якого припадає на березень, відстежується динаміка психічного розвитку дітей, визначається дієвість форм і методів корекційної роботи, складається підсумкова психологічна характеристика на кожного учня. Методи, що використовувалися раніше, доповнюються зіставленням даних, отриманих як результат нових спостережень, із результатами першого та другого етапів. Це зіставлення дає підстави визначити динаміку психічного розвитку, виявити зміни, що відбулися за час, що минув.

У цей час рекомендується повторно запропонувати дітям деякі із завдань, які виконувалися раніше й під час виконання яких вони припустилися помилок. Провести діагностичні завдання з перевірки оволодіння дітьми елементами навчальної діяльності, повторні проби, що виявляють рівень усвідомленості засвоєння навчального матеріалу. Особливу цінність для проміжного діагностичного висновку становлять результати спостереження учителя. На основі аналізу накопичених даних психолог заповнює відповідну графу Картки учня, що починає навчатися, робить висновки і формулює рекомендації.

Як уже зазначалося, розвиток більшості школярів-початківців загальноосвітньої школи характеризується поєднанням дошкільних та шкільних якостей, деформуванням психологічних передумов до систематичного навчання. Тому в середині другого року навчання доречно повторити процедуру аналізу розвитку учнів за тією самою схемою.

Нагадаємо, що при оперуванні результатами, отриманими за допомогою різних методик та/або з різних джерел, психолог нерідко одержує на перший погляд вельми невизначену або навіть суперечливу картину. Результати подано у різній модальності, нерідко вони суперечать один одному. Для того щоб зробити висновок про рівень розвитку певної психологічної якості (властивості), а тим більше скласти цілісний психологічний портрет, необхідно провести аналіз «сирих» даних, встановити їх взаємозв’язок (або його відсутність). При цьому слід взяти до уваги, що тести, як правило, лише підтверджують або відкидають реальну картину. Надійність інтерпретації підвищується, якщо зіставити результати тестування з результатами спостереження даних клінічної бесіди, а у деяких випадках і з результатами інших стандартизованих тестів.

Прогноз подальшого розвитку визначається на основі показників абсолютного рівня розвитку тих чи інших психічних якостей і змін, які відбулися впродовж навчання. Основним показником успішного розвитку є хороша динаміка формування навчальної діяльності.