Відмінності в структурі особистісних ставлень у здорових дітей і дітей-епілептиків

(за даними І.Н. Гільяшевої, Н.Д. Ігнатьєвої)

Групи дітей	Види ставлень
	І (% вибору)	ІІ (% вибору)	ІІІ (% вибору)	IV (% вибору)
	Ставлення до матері	Ставлення до батька	Ставлення до матері й батька як до батьківської пари	Ставлення до братів і сестер
Здорові діти	24	10	36	33
Хворі діти	41	12	48	23

Додаток 1

Приклади використання методики дослідження міжособистісних взаємин дитини з отриманими індивідуальними профілями

Вова, семирічний нервовий, хворобливий хлопчик, що мав у ранньому дитинстві підвищений рівень залежності від матері. Погано приживався в дитячому садку, куди його віддали у п’ять з половиною років. Не прагнув до спілкування з дітьми. Зазвичай розглядав що-небудь біля стіни, коли хтось із дітей запрошував його гратись. Відмова від контактів носила негативний характер: «До мене Діма приставав: – Давай, та давай гратись! – А я йому: Якщо приставатимеш, я не стану з тобою гратись, а якщо не будеш – стану».

У шестирічному віці Вова протягом півроку відвідував психотерапевтичну групу, на заняттях у якій поступово ставав все активнішим і впевненішим, у своїй поведінці орієнтуючись, в основному, на більш старшу, розгальмовану дитину, члена тієї ж групи. Приблизно в той же час Вова став висловлювати думки про свою майбутню поведінку: «Я не буду більше тихеньким. Я не буду більше біля стіни стояти».

Реєстраційний бланк до методики дослідження міжособистісних взаємин дитини (Вова, 7 років)

№ шкал		Ставлення. Поведінкові характеристики	Відсотки
			10						20									30								40										50								60								70					80							90								100
І		Мати	1				12		41
ІІ		Батько	11				19		40
ІІІ		Батьки разом, як сім’я	3						7
IV		Брат, сестра	2			6					42
V		Баба, дід та ін. родичі	41
VI		Друг, подруга	4			8				9					10									13			15												17						18							30						34
VII		Вихователі, вчителі	5								28
VIII		Допитливість	5								27																29
IX		Спілкування у групі дітей	20								22									23
X		Домінування, лідерство
XI		Конфліктність, агресивність	25								33									34
XII		Реакція на фрустрацію	37
XIII		Відгородженість
№ шкал	Ставлення. Поведінкові характеристики			10								20									30								40								50									60					70								80							90				100
				Відсотки

Поступив у школу в 6,5 років. Хлопчик, будучи впорядкованим під час уроків, проявляв підвищену активність на перервах, бігав дуже швидко по коридору, а також брав активну участь у дитячих колотнечах. До кінця першого класу спостерігався характерний для поведінки хлопчика випадок: дитина налетіла на великій швидкості на завуча школи, від чого та впала. Вова гордовито розповів про це домашнім.

У результатах дослідження за методикою міжособистісних взаємин (див. заповнений на випробовуваного реєстраційний лист) відображена сформована під впливом психотерапії гіперкомпенсаторна тенденція хлопчика до активності й інтенсивних контактів з однолітками на противагу взаєминам з батьками й іншими близькими родичами і авторитетними дорослими. Ці нові установки хлопчика, що носять дещо демонстративний характер, фактично не порушили його взаємин з батьками. Проте, було б важливо прослідкувати подальшу динаміку в структурі особистісних стосунків і поведінкових характеристик дитини.

Олексій, 11 років. Поступив у клініку нейропсихіатрії з діагнозом: наслідки черепно-мозкової травми. У відділенні тримався відособлено, насилу адаптувався до умов стаціонару.

Олексій сторонився дітей, тому що багато що в їх реакціях було для нього дивним, незрозумілим. Зокрема, не міг адекватно сприймати і оцінювати поведінку інтелектуально недорозвинених хворих дітей. Велику частину часу проводив за читанням серйозних, дорослих книг. Звертав на себе увагу багатством словникового запасу, складною побудовою фраз.

При психологічному дослідженні хлопчик виявив високий рівень інтелектуального розвитку, аналітичний склад розуму, а також виражену емоційну напруженість, яку не можна було відмітити при звичайному спостереженні і бесідах з ним (див. шкали XI і XII на реєстраційному листі).

У ігрових побудовах («Сцено-тест», «Тест світу») і в малюнках переважали дуже яскраві агресивні сюжети й асоціації («смертовбивство з даху», «ланцюг руйнувань», «напад на мирне місто» і т.п.). У результатах обстеження за методикою міжособистісних взаємин також виявився підвищеним показник за шкалою агресивності. При цьому спостерігалася виразна тенденція до ізоляції від однолітків (див. шкалу XIII).