Етапи комплексної діагностики статеворольової орієнтації дітей 4–10 років

І. Щоб виявити усвідомлювані компоненти статеворольових уявлень і орієнтацій, використаємо методику «Якості».

Суть методики полягає в тому, що дітям у формі бесіди пропонували відповісти на запитання, кому – хлопчикам чи дівчаткам – більш властива та чи інша якість. Ми підібрали 16 якостей, які є зрозумілими і значними для дітей дошкільного віку. Форма бесіди є найбільш зручною для виявлення статеворольових уявлень у дітей дошкільного віку, оскільки вона передбачає пояснення дітям тих чи інших якостей, дозволяє наводити приклади, уточнювати відповідні відповіді, задавати додаткові запитання. Відповіді дітей фіксуватимуться в такій формі: 1) дана якість більше властива хлопчикам, ніж дівчаткам; 2) дана якість більш властива дівчаткам, ніж хлопчикам; 3) однаково властива і дівчаткам і хлопчикам. Якщо дитина затруднялася дати відповідь, то ми її зараховуємо до третього варіанту.

Методика «Якості»

1. Хто добріший – хлопчики чи дівчатка?

2. Хто чесніший, правдивий – хлопчики чи дівчатка?

3. Хто щедріший, більше ділиться з іншими – хлопчики чи дівчатка?

4. Хто красивіший і гарніший – хлопчики чи дівчатка?

5. Хто акуратніший – хлопчики чи дівчатка?

6. Хто слухняніший – хлопчики чи дівчатка?

7. Хто краще себе поводить в дитячому садку (в школі) – хлопчики чи дівчатка?

8. Хто краще виконує доручення вихователя (вчителя) – хлопчики чи дівчатка?

9. Хто знає більше цікавих казок, історій – хлопчики чи дівчатка?

10. Хто краще відповідає на заняттях (хто краще вчиться) – хлопчики чи дівчатка?

11. Хто розумніший, мудріший – хлопчики чи дівчатка?

12. В кого цікавіші іграшки – у хлопчиків чи дівчаток?

13. Хто краще вміє малювати – хлопчики чи дівчатка?

14. Хто краще танцює, співає – хлопчики чи дівчатка?

15. Хто краще виконує різні фізичні вправи на фізкультурі, ранковій зарядці – хлопчики чи дівчатка?

16. В кого гарніший одяг – у хлопчиків чи дівчаток?

ІІ. На подальших етапах дослідження ми використовували проективні малюнкові методики.

В останні роки проективні методики стали широко використовуватись вітчизняними психологами у діагностичних і терапевтичних цілях. На заході вони отримали широке розповсюдження ще в 50-х роках (Є.Т.Соколова). За цей час було розроблено багато прийомів і процедур, які ввійшли в розряд класичних психодіагностичних засобів. Це такі як «Намалюй людину – тест» (в кожного автора свій варіант), тест «Будинок–дерево–людина», тест «Малюнок сім’ї».

Далі проективні методики постійно вдосконалювались і використовувались в різних модифікаціях багатьма дослідниками. За цей час значно удосконалились технічні і процедурні аспекти методик, розкрилися і уточнилися критерії оцінки отриманих результатів, збільшилась сфера використання графічних проективних методик.

Але малюнкові методики традиційно використовувалися у індивідуальній роботі з окремими дітьми. Разом з тим у психології уже існують певні параметри для оцінки й інтерпретації дитячих малюнків (кольорова гама малюнка, промальованість деталей, порядок розміщення і розмір фігур, відстань між ними тощо). Можна вважати, що ці параметри підходять на не тільки для якісної оцінки окремого малюнка, але і для кількісного аналізу малюнків групи дітей (Є.О.Смірнова, В.С. Собкін, О.Є. Асадуліна, А.А. Новаковська).

Виходячи з положення дослідників (А.І. Бєнкін, Д.І. Ісаєв, В.Е.Каган, І.І. Лунін, В.В. Столін) про те, що неусвідомлюваний характер статеворольової орієнтації (маскулінний, фемінінний, андрогінний) і відповідний тип уявлень проявляється у ставленні до представників своєї і протилежної статі, до себе, як до статево визначеної особистості ми використали проективну малюнкову методику «Намалюй людину – тест» (Draw-A-Person Test, DAP). Дана методика була розроблена К.А. Machower і призначалась для дослідження особистісних характеристик індивіда. Перевірка валідності цієї методики зарубіжними авторами дало підставу зробити висновок, що загальний результат, кінцевий висновок більш валідний і надійний, ніж оцінка за конкретними деталями.

Оскільки методика «Намалюй людину – тест» не була спеціально розроблена для діагностики статеворольових уявлень і статеворольової орієнтації (в ній є лише окремі елементи діагностики статевої ідентифікації особистості) ми розробили власну діагностичну процедуру і критерії інтерпретації графічних презентацій. При розробці даної методики нами були враховані зауваження авторів, які з нею працювали (А. Анастазі, Л.Ф. Бурлачук, С.М. Морозов).

В нашому варіанті методика «Намалюй людину – тест» проводилась у 4 етапи. На першому етапі пропонуємо дитині намалювати людину: «Намалюй, будь ласка, людину. Малювати потрібно старанно, акуратно, не поспішаючи». При цьому психолог не вказує статі людини, яку потрібно намалювати. На другому етапі пропонуємо намалювати хлопчика або дорослого дядю. Інструкції щодо старанності і непоспішності мають бути присутні на всіх чотирьох етапах дослідження. На третьому етапі пропонуємо дитині намалювати дівчинку або тьотю. На четвертому – свій портрет: «Намалюй себе».

Час виконання дитиною кожного завдання експериментатором не обмежується (але не більше 15 хвилин). Для проведення дослідження необхідно мати набір кольорових олівців або фломастерів (мінімум 6 кольорів), аркуш паперу для кожного етапу експерименту, гумку для витирання. Додаткову інформацію може дати бесіда з дитиною за змістом малюнка, яка проводиться після завершення кожного етапу. Кожний наступний етап дослідження проводиться через 1-2 дні. В процесі виконання дитиною малюнку потрібно фіксувати в протоколі витирання, перемальовування деталей, великі паузи, емоційні реакції.

Провівши чисельні індивідуальні й групові дослідження, ми розробили найбільш значимі і, на наш погляд, інформативні параметри оцінки дитячих малюнків.