3.2. Діагностика статеворольової ідентифікації в дитинстві

1. Комплексна методика дослідження статеворольової орієнтації дітей (а. Палій)

Статева соціалізація – процес, що включає в себе, з однієї сторони, засвоєння пов’язаного із статтю соціального досвіду по мірі входження індивіда в соціальне середовище, засвоєння стереотипів маскулінності–фемінінності, систему соціальних стосунків між особами чоловічої і жіночої статі, а з другої – активне відтворення особистістю системи взаємостосунків в процесі активної діяльності; включення в ці взаємини.

Один з основних механізмів формування психологічної і соціальної статі є засвоєння статевих ролей (ролей-ідентичностей).

В процесі статевої соціалізації і засвоєння індивідом статевих ролей формується індивідуальний статеворольовий тип поведінки. В сучасній психології прийнято виділити 4 статеворольові типи (4 жіночих і 4 чоловічих): 1) маскулінний тип – високий показник вираженості чоловічих рис і якостей (маскулінності) при мінімальній наявності жіночих (фемінінності); 2) фемінінний тип – високий показник жіночих характеристик при мінімальній представленості чоловічих рис і якостей; 3) андрогінний тип – поєднання високих показників маскулінності і фемінінності в одному індивіді; 4) недиференційований тип – поєднання низьких показників маскулінності і фемінінності в одній особі. Автор такої класифікації S. Ben вважає, що останній тип зустрічається надзвичайно рідко. Складовою частиною статеворольових типів і статеворольових орієнтацій є статеві ролі ідентичності, які в свою чергу, формуються на основі ідентифікації (наслідування) і статеворольових уявленнях.

В дослідженнях В.Є. Кагана, було показано, що індивідуальні статеворольові уявлення й установки можуть бути виражені як співвідношення показників маскулінності і фемінінності.

Тому, на наш погляд, в основу характеристики й аналізу якісного змісту статевої соціалізації слід покласти три критерії маскулінність, фемінінність, андрогінність.

В своєму дослідженні ми відштовхуємось від вчення Л.С.Виготського й Л.І. Божович про формування наукових і життєвих понять у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку. Зокрема, від таких положень, що дані уявлення формується в дітей на неусвідомлюваному рівні. Це стосується і статеворольових уявлень, які дані психологи вважають «найбільш узагальненими уявленнями».

Неусвідомлені статеворольові уявлення, цінності, переваги і ставлення до представників своєї і протилежної статі надзвичайно тяжко піддати експериментальному дослідженню.

Слід сказати, що спеціальної комплексної методики діагностики специфіки статеворольової соціалізації дітей ми не виявили. Окремі фрагментарні показники, наприклад, статева ідентичність, представлені в малюнкових проективних методиках («Малюнок сім’ї», «Будинок, дерево, людина» «Автопортрет», «Неіснуюча тварина» і т. п.). Багаторазово показано, що проективні методики значно глибше розкривають внутрішній світ дітей 5–10 років, ніж вербальні методики або навіть метод спостереження. В зв’язку з цим в практичній психології і психокорекційній роботі з маленькими дітьми малюнкові тести є одним з основних методів діагностики.

Початковим етапом кожного дослідження є спостереження за дітьми у невимушеній обстановці.

Спостереження за дошкільником повинно здійснюватись в умовах дитячого садка, коли діти вільні від занять і зайняті різними ігри без втручання дорослого. Зверніть увагу на вибір іграшок хлопчиками і дівчатками, на вибір ними ролей в тій чи іншій грі, на вибір самої гри. Інформативними є також зміст малюнків, які діти малювали за власним бажанням, без спрямованості на певну тематику.

Спостереження за дітьми молодшого шкільного віку повинно здійснюватись в умовах школи – на уроках, на перервах у невимушеній обстановці. Зверніть увагу на вибір ігор, на вибір ролей у грі, вибір партнерів для гри (для молодшого шкільного віку характерні одностатеві компанії).