4. Контент-аналіз. Монографічний метод

Метод дослідження результатів діяльності у формі контент-аналізу передбачає змістовний аналіз за наперед визначеною схемою – на підставі критеріїв, показників, смислових одиниць, позначених відповідно до мети, – продуктів діяльності суб’єкта, і подальшої статистичної обробки у вигляді визначення кількісного співвідношення між ними. Це дозволяє встановити ступінь вираженості певної смислової інформації і здійснити перевід змісту документа в кількісний вираз. Іншими словами, діагностичне завдання полягає в тому, щоб виявити й оцінити деякі психологічні характеристики індивіда, які виявляються в тому, що він робить, зокрема в продуктах художньо-мистецької діяльності (малюнки, споруди, тексти, витвори, листи, твори і ін.).

Слід зазначити, що метод аналізу продуктів діяльності в дошкільному і молодшому шкільному віці займає особливе місце, оскільки ні в яких інших віках діяльність дитини не буває така різноманітна.

Вважається, що в продуктах діяльності проектується відношення суб’єкта до самої діяльності, до навколишнього світу, природи, відбивається рівень розвитку його розумових, сенсорних, моторних навичок. Використання цього методу припускає вивчення не одиничних, а багатьох як аналогічних, так і різних продуктів діяльності. Крім того, даний метод іноді припускає аналіз не тільки продукту, але і процесу його створення. Наприклад, у малюванні, ліпленні, аплікації можна аналізувати не тільки прояви творчості в продукті, виразні засоби, але і спосіб його отримання, ступінь відповідності первинному задуму.

Організація аналізу продуктів діяльності вимагає дотримання ряду умов:

1. Заздалегідь чітко формулюється мета дослідження, наприклад вивчення ставлення дошкільників до дорослих і однолітків, що виявляються у грі (малюнках).

2. Врахування вікових особливостей при аналізі діяльнісної компетентності. Зокрема, відповідно до мети дослідження вибирають випробовуваних, пам’ятаючи про те, що оволодіння технічними уміннями в тій або іншій діяльності залежить від віку дитини. І якщо це важливо, відбирають дітей, що володіють навичками малювання або навичками конструювання за наочним зразком.

3. Для всіх респондентів, привернутих до дослідження, створюють однакові умови (наприклад, підбирають однакові матеріали: фарби, олівці, крейда, ножиці, клей, папір, конструктор).

4. При отриманні продукту підтримують природні умови: вибирають приміщення, визначають час проведення, створюють у респондента мотивацію на отримання продукту, стежать за тим, щоб кожен працював самостійно, якщо проводиться групове дослідження. У процес створення продукту не можна втручатися, щоб не вплинути на результат.

5. У разі потреби розробляють способи фіксації процесу створення продукту, дій, мовлення й емоційних реакцій людини (дитини).

Недоліки методу аналізу результатів діяльності обумовлені тим, що, по-перше, його можна застосовувати тільки тоді, коли дитина вже почала опановувати певним видом діяльності. По-друге, обробка отриманих даних іноді виявляється украй важкою, оскільки вимагає спеціально розроблених схем аналізу, що залежить від уміння дослідника виділити всі психологічні особливості отриманого продукту. Інакше можливе порушення об’єктивності і прояв суб'єктивізму, наприклад при оцінці ступеня оригінальності малюнка.

В цілому метод аналізу продуктів діяльності найтіснішим чином пов’язаний з контент-аналізом, який має застосування в трьох аспектах:

1. як основний метод, спрямований на отримання найбільш важливої інформації про явище, що вивчається;

2. як паралельний метод, використовуваний у комплексі з іншими;

3. як допоміжний метод або процедура обробки даних, отриманих у процесі паралельних досліджень. Саме у цій якості він часто і використовується у психодіагностиці, оскільки не завжди дає можливість розкрити все різноманіття психічної діяльності дитини, яка привела його до створення матеріального продукту.

Логіка реалізації процедури контент-анализу здійснюється в три етапи.

1. Спочатку визначаються ключові категорії аналізу – реєстровані елементи, які повинні бути вичерпними і охоплювати всі частини змісту, що фіксується.

2. Потім, залежно від аналізованого продукту, виділяються індикатори вибраних смислових одиниць і варіативні форми їх виразу (смислові одиниці аналізу). Наприклад, при аналізі текстів (твори, казки) як смислові одиниці використовують лінгвістичні одиниці мови або елементи змісту, експресивні елементи мовної продукції.

3. Завершальним етапом контент-аналізу виступає процедура статистичної обробки результатів, що дозволяє встановити співвідношення між різними смисловими одиницями або їх групами. Як одиниця квантифікації найчастіше виступає частота появи аналізованої одиниці в певному обсязі інформації. Первинна інформація зазвичай оформляється у вигляді таблиці частот реєстрованих елементів, що зустрічається в джерелі даних.

Слід зазначити, що в практичній роботі, особливо у випадках індивідуальної діагностики, цей метод не завжди інформативний. Наприклад, якщо учням було запропоновано твір, тема якого сформульована без попередньої орієнтації на виділення смислових одиниць, а творів небагато, то отримання достовірних результатів виявляється неможливим, а значить, і використання технології контент-аналізу – недоцільно. Контент-аналіз використовується в тому випадку, якщо:

• потрібна точність при зіставленні однопорядкових даних;

• кількість інформації, продуктів діяльності достатня для проведення їх кількісної обробки;

• і наявні продукти діяльності, і інформація достовірно охоплюють об'єкт, що вивчається;

• результати кількісної обробки наявного матеріалу можуть бути зіставлені з іншими даними.

Таким чином, використовуваний в діагностиці контент-аналіз не є самостійним методом, а є специфічною формою вивчення матеріалів якісного характеру, заснованою на спеціальній техніці.

Монографічний метод

Даний дослідницький метод не може бути втілений в якій-небудь одній методиці. Він є синтетичним і конкретизується в сукупності найрізноманітніших неекспериментальних (а іноді й експериментальних) методик. Монографічний метод використовується, як правило, для глибокого, ретельного, лонгітюдного вивчення вікових і індивідуальних особливостей окремих випробовуваних з фіксацією їх поведінки, діяльності і взаємин з тими, що оточують у всіх основних сферах життя. При цьому дослідники прагнуть, виходячи з вивчення конкретних випадків, виявити загальні закономірності будови і розвитку тих або інших психічних утворень.