- •Розділ і. Теоретично-методичні засади діагностики психічного розвитку дітей
- •1.1. Основні закономірності психічного розвитку в дитинстві
- •1.2. Вимоги до методів і процедури вивчення особистісних властивостей дитини
- •1.3. Характеристика основних груп методів вивчення особистості дитини
- •1.4. Вимоги до процедури збору й обробки психологічної інформації про дитину
- •Розділ іі. Когнітивний розвиток дітей
- •2.1. Розвиток сенсорно-перцептивної сфери дошкільника
- •Дошкільний вік
- •Молодший шкільний вік
- •2.3. Мислення
- •Дошкільний вік
- •Молодший шкільний вік
- •2.4. Уява
- •Дошкільний вік
- •Молодший шкільний вік
- •2.5. УваГа
- •Дошкільний вік
- •Молодший шкільний вік
- •1. Діагностика стійкості уваги
- •2.6. Мова, мовлення, читання і письмо
- •Дошкільний вік
- •Молодший шкільний вік
- •1. Методика комплексного обстеження розвитку мови, мовлення, читання і письма:
- •Розділ ііі. Особистісний розвиток дитини
- •3.1. Становлення самосвідомості дітей
- •3.2. Діагностика статеворольової ідентифікації в дитинстві
- •3.3.Міжособистісні взаємини дітей
- •Розділ і теоретично-методичні засади діагностики психічного розвитку дітей
- •2. Особливості і закономірності психічного розвитку в дитинстві
- •3. Періодизація психічного розвитку в епоху дитинства
- •4. Психічний розвиток новонародженої дитини
- •5. Психічний розвиток дитини першого року життя
- •6. Психічний розвиток дитини раннього віку
- •7. Психічний розвиток дошкільника
- •8. Психічний розвиток молодшого школяра
- •9. Інваріантні вікові характеристики молодшого школяра
- •2. Принципи й етичні норми дитячої практичної психодіагностики
- •2. Спостереження та його різновиди
- •3. Опитувальні методи діагностики: бесіда, інтерв’ю, анкетування, твір.
- •4. Контент-аналіз. Монографічний метод
- •5. Тести, їх види та діагностичні можливості
- •6. Експериментальне дослідження психіки дитини
- •7. Методи якісного і кількісного аналізу емпіричних даних
- •Мал. 1. Алгоритм розпізнавання поточного стану суб’єкта (о.А. Бєлобрикіна)
- •Орієнтовна схема договору з батьками про дозвіл на роботу психолога з дитиною
- •2. Етапи діагностичної роботи дитячого психолога
- •3. Особливості діагностики психічного розвитку дитини
- •4. Основні вимоги до процедури діагностики дитини
- •5. Формулювання діагнозу і прогнозування психічного розвитку
- •6. Умови постановки кваліфікованого прогностичного діагнозу
- •7. Специфіка представлення психологічної інформації про дитину
- •Розділ іі когнітивний розвиток дітей
- •2. Особливості сенсорно-перцептивного розвитку дитини раннього віку
- •3. Сенсорно-перцептивний розвиток дошкільника
- •3.1. Формування сенсорних еталонів
- •3.2. Розвиток спостереження як цілеспрямованого сприймання
- •4. Розвиток різних видів сприймання дитини від народження до 7 років
- •5. Сенсорно-перцептивний розвиток молодшого школяра
- •6. Методи діагностики сенсорно-перцептивного розвитку дітей
- •Дошкільний і молодший шкільний вік
- •1. Діагностика сприймання кольору
- •Вікові особливості сприймання кольорів
- •Тест «Овочі та фрукти»
- •Тести на розрізнення 4–6-річними дітьми колірних відтінків
- •4. Тест «Розрізні картинки»
- •5. Тест «Коробочка форм»
- •6. Діагностика вмінь орієнтуватись у величині предметів
- •7. Діагностика орієнтування 2–4 річних дітей у величині предметів
- •8. Діагностика просторових уявлень дітей 5–7 років
- •Просторові уявлення дітей
- •Визначення просторового розташування різновіддалених предметів
- •9. Сприйняття просторових відрізків дітьми 6–10 років
- •10. Методика вивчення лінійного окоміру дітей 6–10 років
- •11. Тест «Знайди квадрат»
- •12. Тест «Знайди однакові фігури»
- •13. Тест «Домалюй фігури»
- •14. Тест д. Рея «Багатозначні малюнки»
- •15. Тести зорово-моторної координації
- •16. Тест «Копіювання групи точок» (тест Керна-Йирасека)
- •17. Тест «Кодування» (для дітей 6–7 років)
- •18. Тест «Опис іграшки» (для дітей 3–6 років)
- •19. Методика дослідження зорового і дотикового сприйняття дітей 6–7 років
- •20. Методики діагностики слухового сприйняття
- •20. 1. Тест «Шуми»
- •20.2. Тест «Початкові приголосні»
- •21. Методика вивчення сприйняття мовлення дітьми 6–7 років
- •1. Пам’ять як процес, функція, здібність і властивість особистості
- •2. Пам’ять немовляти
- •3. Розвиток пам’яті в ранньому дитинстві
- •4. Розвиток видів пам’яті у дошкільному віці
- •5. Виникнення елементів довільності пам’яті
- •6. Розвиток видів пам’яті молодшого школяра
- •6. Психолого-педагогічні умови розвитку пам’яті
- •7. Методи діагностики пам’яті дітей
- •Дошкільний вік
- •1. Діагностика мимовільного запам’ятовування
- •2. Діагностика довільного запам’ятовування
- •3. Діагностика оперативного слухового запам’ятовування
- •4. Діагностика співвідношення мимовільної і довільної пам’яті
- •Продуктивність запам’ятовування
- •5. Діагностика ефективності запам’ятовування осмисленого матеріалу
- •Ефективність запам’ятовування словесного матеріалу від ступеня його осмисленості (і серія)
- •Ефективність запам’ятовування слів і предметів залежно від опосередкування словом (II серія)
- •6. Вивчення ролі слова в процесі мимовільного запам’ятовування
- •Результати мимовільного запам’ятовування при словесному підкріпленні
- •7. Діагностика залежності обсягу довільної образної пам’яті від змісту запам’ятовуваного матеріалу
- •8. Діагностика наочно-образного запам’ятовування
- •9. Діагностика зорового запам’ятовування: тест «Телевізор»
- •Дані тестування
- •10. Методика «Вивчи слова»
- •11. Методика діагностики асоціативної пам’яті дітей 3-6 років
- •12. Методика діагностики рухової пам’яті дітей 3-6 років
- •13. Методика дослідження довготривалої пам’яті дітей 4–6 років
- •Запитання для хлопчика
- •Запитання для дівчинки
- •14. Малювання по пам’яті (діагностика короткочасної пам’яті дітей 4–6 років)
- •15. Змальовування картинки (діагностика короткочасної пам’яті дітей 4–6 років)
- •16. Складання картинки по пам’яті з частинок (діагностика короткочасної пам’яті дітей 4–6 років)
- •17. Методика «Довготривала пам’ять» (для дітей 4–6 років)
- •18. Методика «Запам’ятай пару» (для дітей 4–6 років)
- •Молодший шкільний вік
- •1. Методика «Оперативна пам’ять» (для дітей 6–12 років)
- •Зразок бланка
- •2. Методика «Запам’ятай малюнки»
- •3. Методика «Визначення обсягу короткочасної зорової пам’яті дітей 6–10 років»
- •4. Діагностика короткочасної і довготривалої вербальної пам’яті молодших школярів
- •Методика «Заучування 10 слів»
- •Протокол дослідження
- •5. Діагностика короткотривалої образної і вербально-логічної пам’яті молодших школярів (6–10 років)
- •Протокол діагностики обсягу образної і вербально-логічної короткотривалої пам’яті
- •Поправка на час відтворення стимульного матеріалу
- •Шкальні оцінки обсягу короткочасної пам’яті
- •2. Становлення мислення немовляти
- •3. Мислення дитини раннього віку
- •Функції запитань
- •4. Розвиток мислення в дошкільному віці:
- •4.1. Розвиток міркувань дошкільника
- •4.2. Особливості міркувань дошкільника, пов’язаних із поясненням явищ
- •4.3. Розвиток планування діяльності та мислитель них операцій
- •5. Психолого-педагогічні умови розвитку мислення дітей
- •6. Діагностика особливостей мислення і розумових здібностей дітей
- •Дошкільний вік Методики для оцінки образно-логічного мислення
- •1. Методика «Пори року»
- •2. Методика «Що тут зайве?»
- •3. Методика «Кому чого не вистачає?»
- •4. Методика «Поділи на групи»
- •5. Методики для оцінювання наочно-дійового мислення
- •5.1. Методика «Обведи контур»
- •5.2. Методика «Відтвори малюнки»
- •5.3. Методика «Виріж фігури»
- •6. Вербально-логічне мислення.
- •6.1. Методика розуміння оповідань: змісту, сенсу, моралі
- •Лев і миша
- •Розумна ворона
- •Мураха і голубка
- •Галка і голуби
- •6.2. Гра «Складання речень»
- •7. Діагностика процесу класифікації
- •8. Діагностика процесу узагальнення
- •9. Діагностика процесу міркування у дітей
- •10. Діагностика розуміння дітьми причинності явищ
- •Ефективність пояснення дітьми причин фізичних явищ
- •Ефективність пояснення причини фізичних явищ
- •11. Діагностика сформованості процесів синтезу
- •11А. Диференціювання дітьми предметів і об’єктів
- •12. Діагностика розуміння дітьми сюжетних картинок
- •13. Діагностика загальної структури розумової діяльності дітей
- •14. Діагностика вербального мислення дітей (методика я. Йєрасика)
- •Молодший шкільній вік
- •1. Діагностика вербально-логічного мислення
- •Протокол дослідження вербально-логічного мислення
- •Поправка т на час виконання завдання
- •Шкальні оцінки показників мислення
- •2. Діагностика образного мислення
- •3. Тест «Намалюй людину». Тест інтелекту
- •Особливості проведення процедури дослідження
- •Критерії оцінки (ознаки і їх характеристики)
- •2. Зародження уяви в ранньому дитинстві
- •3. Розвитку уяви в дошкільному дитинстві
- •3.1. Уява в молодшому та середньому дошкільному віці
- •3.2. Уява старшого дошкільника
- •4. Уява молодшого школяра
- •5. Психолого-педагогічні умови розвитку уяви дітей
- •6. Діагностика розвитку уяви дітей
- •Дошкільний вік
- •1. Діагностика оригінальності рішення задач на уяву
- •2. Діагностика творчої уяви
- •3. Діагностика репродуктивної уяви при сприйманні літературного твору
- •4. Діагностика уяви в словесній творчості
- •Композиція казок
- •Структурні особливості казок
- •Мовні особливості казок
- •5. Діагностика рівня розвитку уяви
- •6. Методика вивчення уяви дошкільників при розумінні казкових образів
- •7. Методика вивчення побудови дошкільниками образів казкових персонажів
- •8. Методики діагностики універсальних творчих здібностей для дітей 4–5 років
- •1. Методика «Сонце в кімнаті»
- •2. Методика «Складна картинка»
- •3. Методика «Як урятувати зайчика»
- •4. Методика «Дощечка»
- •Молодший шкільний вік
- •1. Метод музично-образної графіки
- •2. Методика «Фантастичний образ»
- •3. Психодіагностичний комплекс художньо-графічних тестів
- •4. Тест «Картина світу» (образ світу)
- •Співвідношення між психологічними типами (за Юнгом) і формами їх художнього вираження
- •5. Автопортрет
- •6. Ескіз пам’ятника героєві художнього твору
- •В Одесі, Харкові, Жмеринці, Бердянську, Києві є пам’ятники героям сатиричного роману і. Ільфа та є. Петрова «Золотого теля». Можна показати фотографії цих пам’ятників дітям (взяти з Інтернету).
- •Рівні естетичного розвитку
- •7. Прийоми діагностики здібностей уяви
- •2. Особливості уваги немовляти
- •3. Розвиток уваги в ранньому дитинстві
- •4. Розвитку уваги в дошкільному віці (3–6 років)
- •5. Увага молодшого школяра
- •6. Психолого-педагогічні умови розвитку уваги дітей
- •7. Діагностика уваги особливостей дітей
- •Дошкільний вік
- •1. Діагностика стійкості уваги. А
- •2. Діагностика стійкості уваги. Б
- •Особливості стійкості уваги
- •3. Діагностика довільного переключення уваги
- •4. Діагностика стійкості і розподілу уваги
- •5. Діагностика стійкості уваги
- •Оцінка результатів з урахуванням часу виконання завдання і кількості помилок
- •Переведення отриманих балів у шкальні оцінки
- •6. Діагностика концентрації уваги
- •7. Діагностика стійкості і концентрації уваги на об’єкті Методика «Лабіринт»
- •8. Діагностика здатності встановлювати тотожність, схожість і відмінність в предметах, стійкості уваги
- •Молодший шкільний вік
- •1. Діагностика стійкості уваги
- •Протокол дослідження стійкості уваги
- •Оцінка стійкості уваги (у балах)
- •Шкала для переведення показників властивості уваги у шкальні оцінки
- •2. Діагностика обсягу динамічної уваги
- •Протокол дослідження обсягу уваги
- •3. Діагностика переключення уваги
- •Чорно-червона таблиця Горбова-Шульте для діагностики переключення уваги
- •Протокол дослідження переключення уваги
- •Оцінка часу переключення уваги (у балах)
- •Оцінка помилок переключення уваги (у балах)
- •2. Становлення мовлення в немовлячому віці
- •3. Мовлення дитини раннього віку
- •4. Розвиток мови і мовлення дітей дошкільного віку
- •5. Розвиток мови і грамоти молодшого школяра
- •6. Діагностики розвитку мови, мовлення, читання і письма
- •Глосарій до теми
- •Дошкільний вік
- •1. Діагностика розуміння значення слів
- •Правильність виконання завдання «Покажи предмет»
- •Розуміння дітьми значення слів
- •2. Діагностика використання прикметників і дієслів у мові
- •Кількість названих прикметників (або дієслів)
- •Частота виділення ознак предметів і явищ
- •Частота виділення дії об’єктів, %
- •Частота використання прикметників і дієслів у мові
- •3. Діагностика вміння виокремлювати причинно-наслідкові зв’язки у реченні
- •Особливості виокремлення причинно-наслідкових зв’язків у реченні
- •4. Діагностика ролі ілюстрації в розумінні казки
- •Покращення розуміння казки під впливом ілюстрацій
- •Кількість дітей, які зрозуміли казку правильно
- •Помилки дітей при сприйманні ілюстрацій
- •5. Методика комплексної діагностики мови і мовлення дошкільників
- •І. Діагностика фонематичного слуху дітей 4-6 років
- •Набори слів
- •Оцінювання рівня фонематичного слуху дитини
- •Іі. Діагностика словникового розвитку дітей
- •Набори слів
- •Ііі. Методи діагностики експресивного мовлення
- •Іv. Методи вивчення імпресивного мовлення
- •Молодший шкільний вік Методика комплексного обстеження розвитку мови, мовлення, читання і письма і. Розуміння логіко-граматичних конструкцій
- •«Активні й пасивні конструкції» Шкала оцінювання
- •Іі. Методи вивчення читання
- •Кількісні характеристики тесту усного читання
- •Протокол обстеження
- •Оцінка вміння читати вголос
- •Ранжирування порівнюваних вибірок загальної кількості (I) і кількості безпомилково прочитаних (II) слів
- •Показники порівнюваних вибірок загальної кількості (I) і кількості безпомилково прочитаних (іі) слів за 1 хв
- •Слова для тренувального читання
- •Тест усного читання
- •Ііі. Методи вивчення письма (письмового мовлення)
- •Розділ ііі. Особистісний розвиток дитини
- •3.1. Становлення самосвідомості дітей План
- •1. Формування структурних компонентів самосвідомості в дитинстві
- •2. Самооцінка особистості – її функції та детермінанти
- •3. Становлення самооцінки в дошкільному дитинстві
- •Етапи розвитку самоопису в дитячому віці
- •Динаміка чинників впливу на розвиток складових самосвідомості в передкризовий період дошкільного дитинства
- •4. Методики діагностики основних показників самосвідомості дітей дошкільного віку
- •1. Методика «Який ти?»
- •Емоційна спрямованість загальної самооцінки дитини
- •2. Методика «Особливості розвитку самооцінки дитини»
- •Вікові показники розподілу самооцінки за рівнями
- •3. Методика «Стежинки»
- •4. Методика «Трикутник»
- •5. Методика «Поштові конверти»
- •Методика «Фігури»
- •6. Методика «Коло»
- •7. Методика «Будиночки»
- •8. Методика «Портрети»
- •Стимульний матеріал до методики «Портрети»
- •Мал. 3.11. Графічний профіль «ідеального» дошкільника
- •9. Методика «Визначення емоційного ставлення»
- •Стимульний матеріал до методики «Визначення емоційного ставлення»
- •Емоційне ставлення дітей до мікросоціуму
- •10. Методика «Вивчення дитячих самохарактеристик»
- •11. Методика «Гра у м’яч»
- •Зразок таблиці фіксації результатів
- •12. Методика «Хрестики»
- •Зразок тестового бланку
- •13. Методика «Чотири картинки»
- •Зразок зведеної таблиці діагностичних параметрів
- •5. Методики збору опосередкованої інформації про особливості психічного розвитку дітей дошкільного віку
- •5.1. Особливості формування структурних компонентів самосвідомості дитини
- •5.2. Специфіка використання проективних методів дослідження особистості дитини
- •5.3. Методики дослідження структурних компонентів самосвідомості дитини
- •1. Методика «Веселе чи сумне обличчя?»
- •Стимульний матеріал до методики «Веселе чи сумне обличчя?»
- •Зразок заповнення протоколу опитування дитини за тестом тривожності
- •Зразок фіксації внутрішньогрупового розподілу показників тесту
- •Зразок таблиці результатів розподілу емоційно негативних виборів
- •2. Тест колірних переваг м. Люшера
- •Інтерпретаційні коефіцієнти тесту м. Люшера
- •Значення умовних балів, відповідних рангам кольору у вибірці
- •Співвідношення темпераменту і особистісних характеристик
- •Зразок обчислення сумарного відхилення від аутогенної норми
- •Стимульний матеріал до тесту Люшера
- •3. Методика «Вивчення особливостей реагування у проблемній ситуації»
- •1. Ставлення дитини до діяльності і її результату:
- •2. Результати діяльності:
- •3. Характер вирішення проблемної ситуації:
- •4. Методика «Чарівна паличка»
- •1. Процесуальний характер бажань:
- •3. Спрямованість бажань:
- •5. Методика «Автопортрет»
- •Співвідношення виду малюнка з типологією особистості
- •6. Методика «Малюнок сім’ї»
- •7. Методика «Піктограма»
- •3.2. Діагностика статеворольової ідентифікації в дитинстві
- •1. Комплексна методика дослідження статеворольової орієнтації дітей (а. Палій)
- •Етапи комплексної діагностики статеворольової орієнтації дітей 4–10 років
- •Методика «Якості»
- •Характеристика критеріїв інтерпретації серії дитячих малюнків, отриманих допомогою проективної методики «Намалюй людину – тест»
- •2. Методика статевовікової ідентифікації дітей дошкільного і молодшого шкільного віку н.Л. Бєлопольська «Статевовікова ідентичність дітей»
- •Керівництво з використання методики статевовікової ідентифікації
- •Реєстрація, аналіз та інтерпретація результатів виконання методики
- •Результати апробації методики: приклади аналізу
- •Коректувальна робота з формування статевовікової ідентифікації
- •3.3.Міжособистісні взаємини дітей
- •1. Методика дослідження міжособистісних взаємин дитини Рене Жиля «Фільм-тест» Опис методики і її застосування
- •Ключ до методики Рене Жиля «Фільм-тест»
- •Реєстраційний лист до методики дослідження міжособистісних взаємин дитини
- •Відмінності в структурі особистісних ставлень у здорових дітей і дітей-епілептиків
- •Приклади використання методики дослідження міжособистісних взаємин дитини з отриманими індивідуальними профілями
- •Реєстраційний бланк до методики дослідження міжособистісних взаємин дитини (Вова, 7 років)
- •Реєстраційний бланк до методики дослідження міжособистісних взаємин дитини (Олексій, 11 років)
- •Завдання до методики дослідження міжособистісних взаємин дитини
- •Розділ іv. Психолог у початковій школі
- •4.1. Діагностична діяльність психолога з молодшими школярами
- •1. Психологічний супровід розвитку молодшого школяра
- •2. Загальна характеристика психодіагностики в початковій школі
- •3. Психодіагностика майбутніх першокласників. Знайомство
- •Експрес-діагностика готовності дитини до навчання у школі Принцип побудови методики
- •Організація тестування
- •Тести для перевірки Тест фонематичного слуху
- •Набори слів
- •Оцінювання рівня фонематичного слуху дитини
- •Тест копіювання безглуздих складів
- •Тест словника
- •Набори слів
- •Тест короткочасної пам’яті та умовиводів
- •Визначення рівня розумової активності дитини
- •Картка психологічного дослідження
- •II. Оцінювання за результатами дослідження
- •IV. Підпис психолога
- •4. Діагностика психічного розвитку дітей, які починають навчатися
- •Картка розвитку учня, який починає навчання
- •Працюючи з цією Карткою, слід враховувати таке
- •Опитувальник учителя
- •Морфогенетичний та психологічний розвиток дитини
- •Приклад Індивідуального аркуша спостережень за розвитком дитини
- •Бланк фіксації результатів спостереження за учнями класу
- •5. Психолого-педагогічна діагностика розвитку учнів 2-4-х класів
- •Вивчення вчителем процесу формування навчальної діяльності у школярів
- •Опис рівнів сформованості компонентів навчальної діяльності Рівні сформованості навчально-пізнавального інтересу
- •Рівні сформованості цілепокладання
- •Рівні сформованості навчальних дій
- •Рівні сформованості дій контролю
- •Рівні сформованості дії оцінювання
- •Опитувальник щодо оцінки якісних особливостей навчальної діяльності учня та ступеня виразності відповідних якостей
- •Діагностичний аркуш № 1 «Формування навчальної діяльності»
- •Діагностичний аркуш № 2 «Рівень узагальненості знань»
- •Діагностика усних та письмових відповідей
- •Діагностичний аркуш № 3 «Особистісні якості учня»
- •6. Психологічна діагностика готовності школярів до переходу у середню ланку школи
- •1. Стандартна методика для визначення рівня розумового розвитку молодших школярів е. Замбацявічене (див. «Опис методик»)
- •2. Методика «Переставляння літер за визначеним правилом» (розроблена на основі результатів дослідження а. Зака)
- •3. Методика «Короткий переказ»
- •4. Методика «Самооцінка»
7. Діагностика уваги особливостей дітей
Традиційно увага характеризується рядом властивостей: зосередженістю, інтенсивністю, обсягом, розподілом, переключенням, стійкістю – тривалістю зосередження на об’єкті або явищі.
Інколи вибірковість уваги виділяють як окрему її властивість, але більшість дослідників відносять вибірковість уваги до сутнісних її характеристик і включають у властивість концентрації.
Показниками продуктивності уваги згідно концепції В.Д. Шадрикова можна вважати швидкість переключення уваги, широту розподілу уваги.
Показниками якості уваги виступають помилки переключення і розподілу уваги й інтенсивність уваги (ступінь концентрації на об’єкті); про надійність уваги слід судити за тривалістю концентрації уваги і стійкості уваги.
Збір інформації про особливості уваги конкретної особи здійснюється за допомогою неекспериментальних і експериментальних методів.
Серед неекспериментальних методів головними є спостереження й аналіз продуктів діяльності. При аналізі продуктів діяльності дослідники, в основному, звертаються до аналізу помилок неуважності. Спостереження може бути ефективним методом для оцінки рівня розвитку уваги, оскільки багато поведінкових проявів уваги або неуваги доступні спостереженню краще, ніж, наприклад, прояви пам’яті або мислення. Необхідно відзначити, що ефективність спостереження як методу діагностики уваги істотно підвищується при використанні програми спостереження, виділенні поведінкових ознак уваги (неуваги), систематичності спостереження, грамотному підборі експертів. У психологічному інструментарії існують різні варіанти карт спостереження (орієнтованих в основному на вивчення особливостей інтелектуальної діяльності дошкільників і молодших школярів), значне місце в яких займають пункти, що описують поведінкові прояви уваги (неуваги).
Неекспериментальні методи вивчення уваги мають свої обмеження: прояв ознак уваги (неуваги) часто може бути ситуативне і не відображати реальний рівень розвитку уваги як психічного процесу і пізнавальної здібності. Крім того, зовнішні прояви уваги можуть бути оманливими й ілюструвати особливості абсолютно іншої сфери особистості.
Використання експериментальних методів дає можливість підвищити точність оцінки властивостей уваги, багато разів перевірити отримані дані за рахунок стандартизованих умов проведення експерименту.
Для діагностики атенційних здібностей може використовуватися будь-який вербальний (словесний, знаковий) або образний матеріал, досить добре знайомий випробовуваному. Матеріал не повинен створювати трудності в його сприйнятті і впізнанні. Рухи, необхідні для виконання діагностичного завдання (наприклад, при вивченні розподілу уваги між розумовою і моторною діяльністю) мають бути звичними для обстежуваного.
Матеріал, як правило, пред’являється у вигляді таблиць або спеціальних бланків з цифрами, буквами, графічними зображеннями.
Час виконання завдання, як правило, не обмежений, але може бути одним із показників, що діагностуються. При цьому для діагностики стійкості уваги дітей час виконання завдання має відповідати віковій нормі.
Показниками успішності виконання завдання зазвичай служать: час роботи з тестовим стимульным матеріалом, кількість і характер помилок, обсяг виконаної роботи.
Для діагностики обсягу уваги використовуються дві групи методів:
1) засновані на симультанному (тахістоскопічному*) пред’явленні букв, цифр, фігур (тахістоскоп – від гр. tachys – швидкий – прилад, що дозволяє пред’являти зорові стимули на точно визначений, але дуже короткий час); 2) засновані на відшукуванні чисел.
У першому випадку показником обсягу уваги слугує кількість об’єктів, відтворених після їх пред’явлення; при цьому дотримуються певні правила пред’явлення матеріалу для забезпечення чіткості сприйняття (у психологічній літературі чітко прописані вимоги до розміру стимульного матеріалу, відстані до екрану, швидкості пред’явлення).
При вивченні обсягу уваги методами відшукування чисел використовуються таблиці з розташованими урозкид числами, які потрібно назвати в певному ладі. Обсяг уваги в такому разі визначається за непрямим показником – швидкості роботи з таблицею.
______________
*Тахістоскоп (від гр. tachys – швидкий) – прилад, що дозволяє пред’являти зорові стимули на точно визначений, але дуже короткий час.
У ролі тахістоскопів усе ширше використовують індикатори і дисплеї, керовані комп’ютером. Для проведення колективних експериментів застосовують проекційні тахістоскопи – спеціально обладнані діапроектори.
Тахістоскопи розрізняються кількістю незалежно працюючих каналів пред’явлення інформації. Вони широко застосовуються у фундаментальних і прикладних дослідженнях сприйняття, впізнання, пам’яті та інших пізнавальних процесів.
Для діагностики розподілу уваги між різними об’єктами використовуються таблиці різного кольору або різних систем числення, а також з різними знаками (наприклад + і ○ ). Випробовуваний повинен рахувати або відшукувати в певному порядку відповідні символи, перемежаючи елементи різних рядів.
Для дослідження розподілу уваги між різними видами діяльності можуть бути використані наступні процедури: ритмічне натиснення на ключ у такт з метрономом і одночасне рішення в думці арифметичних завдань (дослід Біне); слухання оповідання й одночасне виконання простих арифметичних операцій (дослід Стерзінгера) і ін. Як показник хорошого розподілу уваги виступає успішне виконання обох завдань.
Для діагностики переключення уваги зазвичай використовуються прості моделі розумової або сенсомоторної діяльності, в процесі здійснення яких випробовуваний через певні проміжки часу повинен міняти способи її виконання. До них можна віднести складання чисел (Е. Крепелін), відшукування чисел (червоно-чорні таблиці Шульте), викреслювання знаків (коректурна проба) і ін.
Для діагностики концентрації уваги використовуються різного роду коректурні таблиці (цифрові, буквені, з кільцями Ландольта, з простими геометричними фігурами), в яких потрібно протягом певного часу відшукувати і викреслювати задані експериментатором знаки. Показником хорошої концентрації при цьому виступає мінімальна кількість помилок, а кількість переглянутих знаків – додатковий показник. Другий спосіб діагностики концентрації уваги заснований на використанні сенсомоторних проб типу лабіринтів і переплутаних ліній.
Стійкість уваги зазвичай вивчається в процесі тривалого зорового зосередження (напруженої роботи). Найбільш поширеним стимульным матеріалом є різні коректурні таблиці. В процесі виконання завдання випробовуваний за сигналом дослідника відзначає обсяг роботи, виконаний за кожну хвилину. Показником стійкості уваги слугує динаміка ефективності діяльності випробовуваного протягом усього часу дослідження. Зазвичай як основний критерій використовується кількість переглянутих рядків або знаків (продуктивність), а якість роботи (кількість допущених помилок) виступає додатковим показником.
Проведений нами аналіз зібраних методик діагностики уваги показав наступне: у психодіагностиці виявляється обмежена кількість самостійних, принципово відмінних один від одного підходів до створення методик діагностики властивостей і здібностей уваги, решта же методик є модифікаціями цього класичного набору: ціла група методик має однаковий стимульный матеріал і подібну організацію дослідження, при цьому різні методики в такій групі спрямовані на діагностику різних властивостей уваги (така ситуація виявляється, наприклад, у зв’язку з використанням коректурних таблиць і таблиць Шульте); значна частка методик – це клінічні проби, які можуть бути використані лише на специфічному контингенті і слабо застосовні до дослідження здібностей уваги психічно здорових дітей.
