Судини малого кола кровообігу

До судин малого кола кровообігу належить легеневий стовбур і його розгалуження, мікроциркуляторне русло легень та легеневі вени з їхніми витоками.

Легеневий стовбур (діаметр 30 мм) несе венозну кров з правого шлуночка до легень. Він піднімається догори, дорзально і ліворуч під дугу аорти, де ділиться на праву та ліву легеневі артерії. Від верхнього півкола легеневого стовбура біля місця його поділу до увігнутої поверхні дуги аорти тягнеться артеріальна зв'язка − залишок артеріальної протоки, що функціонувала протягом утробного життя. Легеневі артерії входять у ворота відповідної легені. У легенях обидві артерії розгалужуються переважно за ходом часткових і сегментних бронхів, переходячи у капілярне русло, з якого починається венозний відтік.

Легеневі вени, праві та ліві, по дві з кожного боку утворюються в корені відповідної легені внаслідок послідовного злиття дрібних венозних стовбурів. Вони не мають клапанів і несуть артеріальну кров до лівого передсердя. Праві легеневі артерії й вени проходять позаду висхідної частини аорти й верхньої порожнистої вени, ліві − перед низхідною частиною аорти.

Судини великого кола кровообігу

До судин великого кола кровообігу належать аорта з її розгалуженнями, мікро-циркуляторне русло, верхня та нижня порожнисті вени з їхніми притоками.

Артерії

Аорта непарна, найбільша артерія великого кола кровообігу, має найбільший діаметр, найбільшу кількість еластичних волокон, найміцнішу і найтовщу стінку. Аорта поділяється на висхідну частину, дугу та низхідну частину.

Висхідна частина аорти має діаметр 25-30 мм та довжину 40-50 мм. Починається від лівого шлуночка серця й на рівні ІІ правого реберного хряща переходить у дугу аорти. Висхідна частина аорти починається розширенням, що має назву цибулини аорти. Внаслідок закриття клапана створюється додатковий тиск, завдяки чому кров краще проходить у праву та ліву вінцеві артерії серця, що беруть початок від висхідної частини аорти. До висхідної частини прилягає справа верхня порожниста вена, а ззаду − права легенева артерія.

Дуга аорти лежить вище висхідної частини аорти, позаду рукоятки грудини. Вона спрямована ліворуч і назад. Поперед неї міститься вилочкова залоза. Від опуклої поверхні дуги аорти відходять три значні артерії: плечоголовний стовбур, ліва загальна сонна та ліва підключична. Від увігнутої поверхні дуги аорти відходять 2-3 тоненькі артерії до бронхів і трахеї.

Низхідна частина аорти. На рівні IV грудного хребця дуга аорти переходить у низхідну її частину, яка в ділянці грудної клітки має назву грудної частини аорти. Вона лежить спереду хребта, її гілки живлять органи грудної порожнини, а також стінки грудної клітки. На рівні XII грудного хребця аорта проходить крізь діафрагму в черевну порожнину, де вона має назву черевної частини аорти.

Черевна частина аорти розміщена за очеревиною на поверхні тіл поперекових хребців, позаду підшлункової залози й дванадцятипалої кишки. Від черевної частини аорти відходять артерії, які живлять органи порожнини живота та її стінки.

На рівні IV поперекового хребця черевна частина аорти поділяється на праву та ліву загальні клубові артерії, які живлять органи малого й великого таза та нижні кінцівки. Від місця поділу черевної частини аорти відходить униз тоненька серединна крижова артерія, яка живить крижову кістку, куприк і прилеглі м'язи.

Плечоголовний стовбур має довжину 30-40 мм. Відходить від початкової частини дуги аорти, йде догори та дещо вправо, розміщуючися позаду рукоятки грудини. На рівні правого грудинно-ключичного суглоба стовбур розгалужується на праву загальну сонну та праву підключичну артерії.

Загальна сонна артерія справа відходить від плечоголовного стовбура, а зліва − безпосередньо від дуги аорти. Переходить на шию крізь верхній отвір грудної порожнини й, розміщуючись позаду грудинно-ключично-соскового м'яза, прилягає латерально до внутрішньої яремної вени, присередньо − до трахеї, стравоходу й гортані, а ззаду − до блукаючого нерва. Ця артерія покрита зверху підшкірним м'язом, по ходу гілок не дає. На рівні верхнього краю щитоподібного хряща загальна сонна артерія розгалужується на зовнішню та внутрішню сонні артерії.

Зовнішня сонна артерія, утворившись, підіймається поверхнею шиї й розгалужується на сім гілок: верхню щитоподібну, язикову, лицеву артерію, які розміщені спереду. Лицева артерія віддає гілочки до підщелепної залози, а потім перегинається через край нижньої щелепи, наперед від жувального м'яза. У випадку кровотечі. Цю артерію слід притиснути до нижньої щелепи, щоб кровотеча припинилася. Артерія віддає гілки до верхньої та нижньої губи зі свого боку й може анастомозувати з гілками однойменної артерії протилежного боку, утворюючи навколо рота артеріальне кільце, потім вона підіймається присередньою поверхнею обличчя, віддаючи гілочки до мімічних м'язів, і біля присереднього кута ока анастомозує з гілочками очної артерії, яка є гілкою внутрішньої сонної артерії.

Задню групу гілок зовнішньої сонної артерії складають: потилична і задня вушна артерії. Вони живлять відповідні їхнім назвам ділянки голови.

Висхідна глоткова артерія йде догори до верхньої ділянки бічної стінки глотки. По ходу віддає гілочки до піднебінного мигдалика, слухової труби, стінок барабанної порожнини та до твердої оболонки головного мозку.

Медіальніше висково-нижньощелепного суглоба зовнішня сонна артерія поділяється на дві гілки: поверхневу вискову артерію та щелепну артерію.

Поверхнева вискова артерія лежить спереду зовнішнього слухового ходу, розгалужується під шкірою вискової ділянки на лобову та тім'яну гілки. Живить волосяну частину голови, привушну слинну залозу, висковий м'яз.

Щелепна артерія розміщується глибше у м'язах, живить щелепи, зуби, жувальні м'язи, стінки очної ямки, стінки носової порожнини, крім того, вона віддає гілочку − середню артерію мозкової оболонки (a. meningea media), яка проникає в порожнину черепа крізь остистий отвір і живить тверду мозкову оболонку.

Внутрішня сонна артерія є продовженням загальної сонної артерії. Вона йде паралельно зовнішній сонній артерії, підіймається до основи черепа, входить у порожнину черепа крізь сонний канал і утворює на поверхні велику гілку − очну артерію, а потім на рівні зорового перехрестя поділяється на дві кінцеві гілки − передню й середню артерії мозку, які живлять передні й середні відділи півкуль великого мозку. Крім цих гілок, від внутрішньої сонної артерії відходить задня сполучна артерія, яка сполучає середню артерію мозку з задньою артерією мозку, що є гілкою підключичної артерії. З'єднуючись анастомозами, артерії основи мозку утворюють судинне кільце Вілізія.

Очна артерія виходить із порожнини черепа крізь зоровий канал клиноподібної кістки, доходить до очної ямки й живить своїми гілками м'язи очного яблука, крім того, віддає гілочки до шкіри та м'язів лоба, анастомозує з лицевою артерією.

Підключична артерія починається праворуч від плечеголовного стовбура, а ліворуч − безпосередньо від дуги аорти, виходить із грудної клітки крізь верхній її отвір, перегинається через 1 ребро, потім разом з плечовим нервовим сплетенням проходить у міждрабинчастому просторі, де лежить позаду переднього драбинчастого м'яза. На своєму шляху підключична артерія віддає ряд гілок, які живлять головний і спинний мозок, м'язи шиї, грудей, спини, живота, верхньої кінцівки.

Внутрішня грудна артерія йде донизу збоку грудини и анастомозує з міжреберними артеріями, дає гілки до серцевої сумки, діафрагми, молочної залози, проходить прямим м язом живота під назвою верхньої надчеревної артерії (a. epigбstrica superior) і анастомозує з нижньою надчеревною артерією, яка відходить від клубової артерії.

Хребтова артерія йде догори через поперечні отвори V-І шийних хребців, далі крізь великий отвір потиличної кістки заходить у порожнину черепа. В ділянці довгастого мозку й моста права та ліва хребтові артерії з'єднуються й утворюють основну артерію, яка в ділянці переднього краю моста поділяється на праву та ліву задні мозкові артерії (a. cerebri posterior), які, анастомозуючи з середньою та передньою артеріями мозку, утворюють артеріальне коло великого мозку (вілізієве коло).

На своєму шляху хребтова артерія віддає гілочки до спинного й довгастого мозку. Від основної артерії відходять гілочки до мозочка.

Щитошийний стовбур − невелика товста артерія, яка розгалужується на такі гілки: нижню щитоподібну артерію, що кровопостачає щитоподібну залозу, висхідну шийну артерію, яка йде до глибоких м'язів шиї, поверхневу шийну артерію, що живить бічну поверхню шиї, та поперечну артерію шиї, яка живить м'язи лопатки.

Реберно-шийний стовбур віддає гілки до глибоких м'язів потилиці та до І-II міжреберних проміжків.

Пахвова артерія є продовженням підключичної артерії, лежить у пахвовій ямці, віддає гілки до м'язів плечового пояса й плечового суглоба. Ця артерія має такі гілки: грудонадплечову, яка живить грудні м'язи та дельтоподібний м'яз; грудну бічну артерію, що підходить до переднього зубчастого м'яза і грудної залози, передню та задню артерії, які огинають плечову кістку. Останні дві артерії живлять плечовий суглоб.

Плечова артерія є безпосереднім продовженням пахвової артерії. Вона живить м'язи й шкіру плеча, дійшовши до ліктьової ямки, ділиться на дві кінцеві гілки: променеву й ліктьову артерії. Плечова артерія на своєму шляху віддає глибоку артерію плеча, яка живить триголовий м'яз, а також Утворює ліктьову суглобову сітку. Крім того, плечова артерія дає ліктьові обхідні артерії − верхню та нижню, які живлять суглоб і м'язи дистальної частини плеча.

Променева артерія йде по передній поверхні променевої кістки й утворює численні гілки до м'язів передпліччя (тильні долонні). Під шилоподібним відростком променевої кістки променева артерія огинає бічний край зап'ястка й переходить на тильну поверхню кисті, потім пронизує перший міжпальцевий проміжок, переходить на долоню, де й утворює на п'ясткових кістках глибоку долонну дугу, від якої відходять зап'ясткові гілки на кисть. На своєму шляху променева артерія віддає численні гілки до м'язів кисті, а також зворотну променеву артерію до ліктьового суглоба.

Ліктьова артерія проходить на присередній поверхні передпліччя, далі − в однойменній борозні, а в ділянці променеза-п'ясткового суглоба − присередньо від горохоподібної кістки. Ліктьова артерія утворює поверхневу долонну дугу. Від неї відходять чотири спільні долонні пальцеві артерії, кожна з яких іде до відповідного міжпальцевого проміжку й на рівні головок п'ясткових кісток розгалужується на дві власне долонні пальцеві артерії. На своєму шляху ліктьова артерія утворює гілку до глибокої долонної дуги, зворотну ліктьову артерію та загальну міжкісткову артерію.

Крім долонних дуг, на кистях утворюються долонні й тильні зап'ясткові сітки. Від тильної сітки відходять у міжкісткові проміжки тильні п'ясткові артерії. Кожна з них ділиться на дві тонкі пальцеві артерії. Таким чином, кисть живиться з кількох джерел, а це свідчить про те, що в процесі еволюції вона пристосовувалася до трудової діяльності.

Грудна частина аорти. Від грудної частини аорти відходять до стінок грудної клітки пристінкові артерії, а до внутрішніх органів − нутрощеві артерії.

До пристінкових артерій належать 10 пар задніх міжреберних артерій, які відходять посегментно від III до X міжреберних проміжків. Міжреберні артерії живлять ребра, міжреберні м'язи, спинний мозок та його оболонки, частково діафрагму, шкіру та м'язи живота й спини.

Нутрощеві артерії грудної частини аорти невеликі, їх небагато, це дві-три бронхіальні гілки, які живлять легені, а також анастомо-зують з гілками легеневих артерій; три-шість стравохідних гілок і кілька невеликих середостінних гілок, які живлять лімфатичні вузли середостіння, жирову клітковину та дві верхні діафрагмальні артерії, що живлять верхню поверхню діафрагми.

Черевна частина аорти починається на рівні XII грудного хребця, йде заочеревинно й доходить до IV поперекового хребця. Від неї відходять як пристінкові, так і нутрощеві артерії.

До пристінкових артерій, які живлять стінки порожнини живота, належать дві нижні діафрагмальні артерії, що живлять діафрагму. Від діафрагмальних артерій відходять гілочки до надниркових залоз.

Поперекові артерії − чотири пари артерій ідуть до м'язів задньої та бічної стінки живота й віддають гілочки до оболонок спинного мозку.

Серединна крижова артерія розміщена на передній поверхні крижової кістки й куприка, живить кістки, м’язи й частково органи малого таза.

Нутрощеві артерії черевної порожнини діляться на парні й непарні. Непарних артерій три: черевний стовбур, верхня та нижня брижові артерії.

Черевний стовбур відходить від черевної частини аорти на рівні XII грудного хребця. Довжина його 1,5-2,0 см Від нього відходять три гілки: ліва шлункова артерія, загальна печінкова артерія й селезінкова артерія.

Ліва шлункова артерія йде по малій кривизні шлунка зліва направо, живить шлунок і нижню частину стравоходу.

Загальна печінкова артерія йде до воріт печінки, утворює гілки до малої й великої кривизни шлунка (права шлункова артерія). Права шлункова артерія живить дванадцятипалу кишку, шлунок та підшлункову залозу.

Селезінкова артерія живить селезінку, утворює гілки до підшлункової залози, шлунка й великого сальника.

Верхня брижова артерія відходить на рівні І поперекового хребця, проходить між підшлунковою залозою й дванадцятипалою кишкою, проникає в брижу тонкої кишки й спускається до сліпої кишки. На своєму шляху утворює гілки до підшлункової залози й дванадцятипалої кишки, які анастомозують з гілками загальної печінкової артерії. Інші 15-20 гілок верхньої брижової артерії живлять порожню та клубову кишки, червоподібний відросток, сліпу кишку, висхідну й частину поперечної ободової кишок. Усі гілки густо анастомозують між собою.

Нижня брижова артерія відходить від черевної частини аорти на рівні III поперекового хребця. Вона трохи вужча від верхньої брижової артерії, живить частину поперечної ободової кишки, низхідну ободову кишку, сигмоподібну й верхню частину прямої кишки.

Парні гілки черевної частини аорти − ниркові, надниркові, яєчникові (у жінок), яєчкові (у чоловіків) артерії.

Ниркова артерія − парна, відходить від черевної час тини аорти майже під прямим кутом, на рівні II поперекового хребця. Розгалужується на велику кількість дрібних гілок, які живлять нирку, а також утворюють судинні клубочки нефронів.

Середня надниркова артерія − парна, невелика, відходить від черевної частини аорти на рівні І поперекового хребця, заходить у ворота надниркової залози й живить її.

Яєчникова артерія − парна, починається від черевної частини аорти трохи нижче від місця відходження ниркової артерії, доходить до яєчника, на своєму шляху утворює гілочки до _маткових труб, сечоводів.

Яєчкова артерія − парна, починається нижче ниркових артерій, іде через пахвинний канал і в складі сім'яного канатика доходить до яєчка. Живить яєчко, його придаток, сім'явиносну протоку, сечовід і м'яз, що підвішує яєчко.

Загальна клубова артерія − парна, відходить від черевної частини аорти, являє собою її кінцеві гілочки. На рівні крижово-клубового суглоба поділяється на внутрішню та зовнішню клубові артерії.

Внутрішня клубова артерія заходить у малий таз, на рівні великого сідничного отвору поділяється на передній і задній стовбури. Передній стовбур живить органи малого таза: сечовий міхур, нижню частину прямої кишки, передміхурову залозу у чоловіків, піхву, маткові труби й матку у жінок. Крім того, передній стовбур внутрішньої клубової артерії утворює гілки до верхньої частини м'язів стегна й до кульшового суглоба. Задній стовбур живить стінки малого таза: клубово-поперековий м'яз, усі три сідничні м'язи й кульшовий суглоб.

Зовнішня клубова артерія − парна, виходить на стегно під пахвинною зв'язкою. Саме тут її можна притиснути до лобкової кістки у випадку кровотечі. Артерія відхиляється присередньо й у ділянці стегна має назву стегнової артерії, яка направляється вниз до підколінної ямки і вже називається підколінною артерією. Ця артерія невелика за розміром. Поділяється на передню та задню великогомілкові артерії.

Зовнішня клубова артерія живить сім'яний канатик, м'яз, щ₀ підвішує яєчко (у чоловіків), круглу зв'язку матки (у жінок), м'язи черевного преса.

Стегнова артерія − парна, є продовженням зовнішньої клубової артерії, лежить у борозні між прямим і медіальним широким м'язами стегна. На своєму шляху утворює глибоку артерію стегна (a. profunda femoris), яка живить усі м'язи та шкіру стегна, віддає гілки до зовнішніх статевих органів, кульшового та колінного суглобів, а також до передньої стінки живота.

Підколінна артерія − невелика, лежить у підколінній ямці, віддає гілочки до колінного суглоба, бере участь в утворенні колінної суглобової сітки, а також живить верхній край шкіри гомілки та шкіру колінного суглоба.

Задня великогомілкова артерія є продовженням підколінної артерії, лежить на задній поверхні гомілки під камбалоподібним м'язом. На своєму шляху задня великогомілкова артерія віддає малогомілкову артерію, розміщену латерально, яка живить малогомілкову кістку та м'язи латеральної поверхні гомілки. Крім того, вона утворює гілки до м'язів задньої поверхні гомілки, й великогомілкової кістки. Дійшовши до низу гомілки, артерія проходить між медіальною кісточкою і п'ятковим (ахілловим) сухожилком і виходить на підошву, де поділяється на дві кінцеві гілки: медіальну й бічну підошовні артерії. Бічна підошовна артерія утворює підошовну дугу, від якої відходять гілки, вони живлять м'язи та шкіру стопи.

Передня великогомілкова артерія починається від підколінної артерії, проходить через міжкісткову перетинку, лежить на передній поверхні глибоко між м'язами. В ділянці тилу стопи вона вже має назву тильної артерії стопи, яка лежить під шкірою й можна її промацати. Передня великогомілкова артерія віддає дві поворотні артерії до колінного суглоба й багато з гілок до м'язів передньої поверхні гомілки. Тильна артерія стопи віддає гілки до підошовної дуги і збоку утворює тильну дугу стопи. Підошовна й тильна дуги анастомозують між собою.

Багата сітка артеріальних судин на нижній кінцівці свідчить про її розвиток у процесі еволюції.

ВЕНИ

У тілі людини вен за кількістю майже вдвоє більше, ніж артерій. Кожну середню й малу артерію оточують дві вени, які між собою анастомозують. Залежно від місця локалізації вени поділяють на глибокі, що супроводжують артерії, й поверхневі, що лежать безпосередньо під шкірою. Підшкірні вени зв'язані з глибокими венами анастомозами, а це дає можливість за необхідності перерозподіляти кров.

Венозна кров великого кола кровообігу проходить у праве передсердя двома найбільшими венами − верхньою порожнистою та нижньою порожнистою.