Розрахунок затрат праці і фонду заробітної плати
Категорії працюючих |
Кількість робітників |
Відпрацьовано людино-днів |
Тарифний розряд по оплаті |
Щоденна тарифна ставка, грн. |
Річний тарифний фонд заробітної плати, грн. |
Завідуючий цехом |
1 |
305 |
V |
|
|
Інженер-технолог |
1 |
305 |
VI |
|
|
Обвальщик (він же і коптильник) |
1 |
365 |
V |
|
|
Жиловщиці та в’язальщиці ковбас |
2 |
730 |
VI |
|
|
Слюсар-електрик |
1 |
365 |
V |
|
|
Підсобні робітники |
2 |
730 |
II |
|
|
Експедитор-реалізатор |
1 |
365 |
IV |
|
|
Разом |
9 |
3165 |
— |
— |
|
Нарахування на заробітну плату (36,2% річного тарифного фонду) |
— |
|
|||
Разом |
— |
|
|||
Амортизаційні відрахування розраховуються виходячи з розміру капітальних вкладень і норм амортизації (%):
де КВJ капіталовкладення в j-й вид головних фондів (машини, технологічне устаткування, будівельна частина і т. д.);
аi річна норма амортизаційних відрахувань по і-м головним фондам, % (додаток 8);
m кількість видів головних фондів.
Витрати на поточний ремонт і технічне обслуговування визначаються виходячи з розміру капіталовкладень і норм відрахувань на ці цілі:
де n1 річна норма відрахувань на поточний ремонт та технічне обслуговування і-м основним фондам.
Для визначення амортизаційних відрахувань і витрат на поточний ремонт може бути використана така форма розрахунків (таблиця 3.4).
Таблиця 3.4
Розрахунок амортизаційних відрахувань і витрат на поточний ремонт
Основні засоби |
Капітальні вкладення (балансова вартість, грн.) |
Сума амортизаційних відрахувань (15%, грн.) |
Сума витрат на поточний ремонт (4,5%, грн.) |
Холодильні камери |
|
|
|
Холодильні агрегати: ВН-350 ГЦХМ-3 |
|
|
|
Фаршемішалка |
|
|
|
Кутор |
|
|
|
М’ясорубка |
|
|
|
Шпигорізка |
|
|
|
Формовочна машина (шприц) |
|
|
|
Варочні казани |
|
|
|
Коптильні камери |
|
|
|
Ваги платформенні |
|
|
|
Мікроскоп |
|
|
|
Будівельна частина* |
|
|
|
Разом |
|
|
|
*амортизація будівельної частини становить 2 %, відрахування на поточний ремонт 4,5 %.
Сировина і матеріали при виробництві варених і копчених ковбас включають: м’ясо, оболонку (білковин), спеції (часник, перець, мускатний горіх, цукор, сіль), посолочні інгредієнти (нітрат натрію для копчених і напівкопчених ковбас, фосфати для варених ковбас), шпагат або нитку для вивішування ковбас.
Вартість сировини і матеріалів визначають шляхом множення необхідного їх обсягу на ціну придбання.
При розрахунку необхідного обсягу основної сировини, яким являється м’ясо, можна виходити з таких загальноприйнятих нормативів:
по великій рогатій худобі (ВРХ) – забійний вихід від живої маси з урахуванням втрат — 50%, а в туші 24% від забійної ваги кісток і 76% м’якуша;
по свинях – забійний вихід від живої маси з урахуванням втрат 70%, в туші 16% кісток від забійної ваги і 84% м’якуша.
Тож з урахуванням даних нормативів на 100 кг забійної ваги буде отримано:
по ВРХ – 24 кг кісток та 76 кг м’якуша;
по свинях – 16 кг кісток та 84 кг м’якуша.
Вихід кінцевої продукції (ковбаси) від забійної ваги без кісток (м’якуша) в середньому складає:
копченої – 62-64%;
вареної – 105%.
В перекладі на фізичну вагу це буде відповідати:
по яловичині:
копченій – 48,5 кг (76 кг × 64%/100);
вареній – 79 кг (76 кг × 105%/100);
по свинині
копченій – 53,8 кг (84 кг × 64%/100);
вареній – 88,2 кг (84 кг × 105%/100).
Можна припустити, що в ковбасному цеху впродовж року переробляється 50% яловичини і 50% свинини. В даному випадку на 100 кг м’якуша буде вироблено ковбасної продукції: копченої – 51 кг ((48,6 кг + 53,3 кг)/2); вареної – 84 кг ((79,8 кг + 88,2 кг)/2).
Тоді на 1 кг ковбаси необхідно буде м’яса в забійній вазі (з урахуванням кісток):
копченої = 100 / 51 = 1,96 кг;
вареної = 100 / 84 = 1,19 кг.
Змінна продуктивність цеху –приведена в індивідуальних варіантах ковбасної продукції.
На виробництво даної кількості ковбаси буде витрачено м’яса в забійній вазі при роботі:
в одну зміну:
копченої – (______ кг х 330 днів) × 1,96 кг = __________ кг;
вареної – (_______ кг х 330 днів) × 1,19 кг = __________ кг.
Дана кількість м’яса закупається за договірними цінами у населення та с/г підприємствах.
Вартість м’яса (Мс):
для виробництва копченої ковбаси:
______ кг х ____ грн. (ціна 1 кг м’яса в заб. вазі) = _________грн.
вареної:
______ кг х _____ грн. (ціна 1 кг м’яса в заб. вазі)= _________ грн.
Витрати на придбання іншої сировини (придбання оболонки, шпагату й ниток, спецій, посолочних інгредієнтів та ін.) приймаються в розмірі 0,95 грн. на 1 кг готової продукції.
Для виробництва ковбаси:
річна кількість продукції
См1 = (______*330) кг × ______ грн. = __________ грн.
Обсяг споживаної електроенергії визначається виходячи з переліку споживання і норм її витрат на одиницю споживача (поголів’я худобі, кількість що переробляється продукції - зерна, овочів і ін.)
Розрахунок витрат на електроенергію (табл. 4) виконано за формулою:
де Еі – витрати на електроенергію, грн.;
Wi – потужність і-тої установки, кВт;
Di – кількість днів роботи і-тої установки;
Ті – час роботи і-тої установки на добу, годин;
Це – відпускний тариф на електроенергію, грн./кВт.
Таблиця 3.5
Розрахунок витрат на електроенергію
Споживачі електроенергії |
Потужність електричного привода, кВт |
Час роботи за добу, год. |
Кількість днів роботи |
Потребує електроенергії, кВт – год. |
Вартість електроенергії, грн. |
Фаршемішалка засолка |
|
1 |
330 |
|
|
М’ясорубка |
|
6 |
330 |
|
|
Шпигорізка |
|
1,5 |
330 |
|
|
Варочні котли |
|
9 |
330 |
|
|
Кутор |
|
1,5 |
330 |
|
|
Шприц |
|
6 |
330 |
|
|
Коптильні камери |
|
10,5 |
330 |
|
|
Холодильні агрегати |
|
24 |
330 |
|
|
Освітлення |
|
24 |
365 |
|
|
Разом |
— |
— |
— |
|
|
Фактичні витрати електроенергії при роботі підприємства за рік дорівнює: ________ кВт-год, та її вартість складає __________ грн.
Вартість води розраховують як добуток загальних її витрат на вартість 1 м3, яку приймають по фактичних витратах господарства.
Вб = 2,7 м3 (добова витрата води) ∙330 діб ∙ _____ грн. =_______ грн.
Суму інших прямих витрат визначають в розмірі 5%, а загальногосподарських (накладних) – 15% від суми витрат на заробітну плату, амортизацію і поточний ремонт обладнання.
Пп1б =(______ грн.+______ грн. + ______грн.)×5% /100 =_______ грн.
Нр1б = (______ грн. + ______ грн. + ______ грн.)×15%/100 = ______ грн.
Вартість кісток:
при виробництві копченої ковбаси:
при виробництві вареної ковбаси:
Підставляючи дані попередніх розрахунків в формулу, визначимо загальну суму витрат на виробництво ковбаси:
копченої ковбаси:
в одну зміну:
в одну зміну:
Икб= _______грн.+______грн.+_______грн.+_______грн.+________грн.+
+______грн.+____грн.+______грн.+______грн.-______грн.=________грн.
вареної ковбаси:
в одну зміну:
Ивб= _____грн.+_____грн.+_____грн.+______грн.+ ______грн.+ ______грн.+
+_____грн.+______грн.+_______грн.-______грн.=_________ грн.
в дві зміни:
Одержані дані виробничих витрат наведені в табл. 3.6.
Таблиця 3.6
Основні дані для розрахунку показників економічної ефективності виробництва
Показники |
Копчені ковбаси |
Варені ковбаси |
Робота |
Робота |
|
За рік |
За рік |
|
Заробітна плата, грн. |
|
|
Амортизація, грн. |
|
|
Поточний ремонт, грн. |
|
|
Вартість м’яса, грн. |
|
|
Інша сировина, грн. |
|
|
Електроенергія, грн. |
|
|
Вода, грн. |
|
|
Інші прямі, грн. |
|
|
Накладні, грн. |
|
|
Вартість кісток, грн. |
|
|
Разом витрат (без вартості кісток), грн. |
|
|
Вироблено ковбаси, кг |
|
|
Витрати електроенергії на виробничі потреби, кВт ∙ год. |
|
|
Загальні витрати праці, люд.-год. |
|
|
Відносні капітальні вкладення, грн./кг |
|
|
Реалізаційна ціна 1 кг ковбаси, грн. |
|
|
3.2. ВИЗНАЧЕННЯ СУМИ КАПІТАЛЬНИХ ВКЛАДЕНЬ ПРИ ПРОЕКТНОМУ ВАРІАНТІ ЕЛЕКРИФІКАЦІЇ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ
Визначення суми капітальних вкладень є початковим і одним із найбільш важливих етапів економічного обґрунтування інженерних вирішень у курсовому проекті. При цьому необхідно пам’ятати, що ці капіталовкладення, поряд з електротехнічним устаткуванням і робочими машина, містять у собі будинки і спорудження, у яких здійснюються їхній монтаж. Тому абсолютний розмір капітальних вкладень розраховується як сума матеріально-грошових засобів, що спрямовуються на відтворення головних фондів: зведення будівель і споруджень, їхню реконструкцію, придбання і монтаж технологічного і електротехнічного устаткування.
Поряд з абсолютними визначаються відносні (питомі) капітальні вкладення. Вони розраховуються розподілом суми абсолютних капітальних вкладень на відповідний обсяг продукції (обсяг робіт) по базовому і проектованому варіантам:
де ВПБ, ВПП обсяг продукції (робіт) у проектному варіантІ (ц, гол., кВт і. ін.).
Таблиця 3.7.
Розрахунок сумарних капітальних вкладень
Основні засоби |
Кількість |
Балансова вартість одиниці основних засобів, грн. |
Сумарні капіталовкладення, грн. |
Холодильні камери |
2 |
|
|
Холодильні агрегати: |
|
|
|
ВН-350 |
1 |
|
|
ГЦХМ-3 |
1 |
|
|
Фаршемішалка |
1 |
|
|
Кутор |
1 |
|
|
М’ясорубка (волчок) |
1 |
|
|
Шпигорізка |
1 |
|
|
Формувальна машина (шприц) |
1 |
|
|
Варочні котли |
1 |
|
|
Коптильні камери |
2 |
|
|
Терези платформенні |
1 |
|
|
Мікроскоп |
1 |
|
|
Всього по машинах і обладнанню |
|
|
|
Будівельна частина |
|
|
|
Всього |
|
|
|
Відносні капітальні вкладення, грн./кг |
|
||
РОЗРАХУНОК ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО ПРОДУКЦІЇ (РОБІТ)
У загальну суму витрат на виробництво продукції (роботи) включаються експлуатаційні витрати і витрати на головні і допоміжні матеріали, необхідні для виробництва продукції або виконання роботи, а також загальновиробничі та загальногосподарчі (накладні) витрати.
Експлуатаційні витрати містять у собі витрати, пов’язані з експлуатацією машин і устаткування.
Загальну суму витрат на виробництво ковбаси визначають за формулою:
ИіП = З + Ам + Рт + Мс + См + Е + В + Пп + Нр + ПО + СП + ПВ – К,
де Иі – загальна сума витрат на виробництво продукції, грн.:
З – заробітна плата з нарахуваннями, грн.;
Ам – амортизаційні відрахування, грн.;
Рт – витрати на поточний ремонт, грн.;
Мс – вартість сировини (м’яса), грн.;
См – витрати на придбання іншої сировини і матеріалів, грн.;
Е – вартість електроенергії, грн.;
В – вартість води, грн.;
Пп. – інші прямі витрати, грн.;
Нр – накладні витрати, грн.;
ПО – орендна плата, грн.;
СП – страхові платежі, грн.;
ПВ – позавиробничі (комерційні) витрати, грн.;
К – вартість кісток, грн.
Розрахунок заробітної плати з нарахуваннями починають із визначення чисельності працюючих і витрат праці в людино-днях.
Чисельність робітників, зайнятих у виробництві, визначається при упорядкуванні технологічних карт і спеціальних розрахунків, виходячи з обсягу робіт і технічно обґрунтованих норм виробітку.
Трудові витрати в людино-днях знаходяться множенням середньорічної чисельності працюючих на кількість робочих днів у році. Для вираження трудових витрат у людино-годинах отримана сума відповідно умножається на тривалість робочого дня.
При обслуговуванні машин і устаткування витрати праці по кожній операції розраховуються по формулі:
ТзП = Гз . Кп . Км,
де Тз витрати праці, люд.-год.;
Гз річне завантаження машин і устаткування, г.;
Кп кількість персоналу, що обслуговує 1 машину, люд.;
Км потрібна для виконання технічного процесу кількість машин, од.
Після визначення витрат праці по кожній категорії працюючих з урахуванням тарифікації виконуваних робіт і денних (або погодинних) тарифних ставок розраховується тарифний фонд заробітної плати. Підсумовуванням тарифного фонду і усіх видів доплат і нарахувань (за продукцію, класність і стаж роботи в даному господарстві, безаварійність, цілість поголів’я і т. д.) визначається загальний (розрахунковий) фонд зарплатні.
де N чисельність обслуговуючого персоналу, люд.;
ТЗ витрати робочого часу і-го робітника, люд.-дн. (або люд.-год.);
ЧСІ денна (погодинна) тарифна ставка, грн.;
КД коефіцієнт, що враховує додаткову й інші види заохочувальних виплат (наприклад, для електромонтерів КД=1,4);
КН коефіцієнт, що враховує нарахування на заробітну плату (КН = 1,48).
Денні погодинні тарифні ставки залежать від професії і необхідної для обслуговування кваліфікації робітників. Проте в умовах ринкових відносин у залежності від рівня фінансово-економічного стана господарств тарифні ставки, рівно як і надбавки до них, можуть бути підвищені або знижені. Тому їхній розмір повинний уточнюватися в конкретному підприємстві, на прикладі якого виконується курсовий проект проект.
Процент нарахувань на зарплатню (пенсійний фонд, соцстрах, фонд безробіття й ін.) для всіх сільськогосподарських підприємств є однаковим і постійним. В даний час він знаходиться на рівні 36,2 % від тарифного фонду з урахуванням доплат.
Витрати праці фонд заробітної плати можуть бути розраховані за формою таблиці 3.8.
Таблиця 3.8.
Розрахунок затрат праці і фонду заробітної плати
Категорії працюючих |
Кількість робітників |
Відпрацьовано людино-днів |
Тарифний розряд по оплаті |
Щоденна тарифна ставка, грн. |
Річний тарифний фонд заробітної плати, грн. |
Завідуючий цехом |
1 |
305 |
V |
|
|
Інженер-технолог |
1 |
305 |
— |
|
|
Обвальщик (він же і коптильник) |
1 |
365 |
V |
|
|
Жиловщиці та в’язальщиці ковбас |
2 |
730 |
VI |
|
|
Слюсар-електрик |
1 |
365 |
V |
|
|
Підсобні робітники |
2 |
730 |
II |
|
|
Експедитор-реалізатор |
1 |
365 |
IV |
|
|
Разом |
9 |
3165 |
— |
— |
|
Нарахування на заробітну плату (36,2% річного тарифного фонду) |
— |
|
|||
Разом |
— |
|
|||
Амортизаційні відрахування розраховуються виходячи з розміру капітальних вкладень і норм амортизації (%):
де КВJ капіталовкладення в j-й вид головних фондів (машини, технологічне устаткування, будівельна частина і т. д.);
аi річна норма амортизаційних відрахувань по і-м головним фондам, % (додаток 8);
m кількість видів головних фондів.
Витрати на поточний ремонт і технічне обслуговування визначаються виходячи з розміру капіталовкладень і норм відрахувань на ці цілі:
де n1 річна норма відрахувань на поточний ремонт та технічне обслуговування і-м основним фондам.
Для визначення амортизаційних відрахувань і витрат на поточний ремонт може бути використана така форма розрахунків (таблиця 3.9).
Таблиця 3.9
Розрахунок амортизаційних відрахувань і витрат на поточний ремонт
Основні засоби |
Капітальні вкладення (балансова вартість, грн.) |
Сума амортизаційних відрахувань (15%, грн.) |
Сума витрат на поточний ремонт (18%, грн.) |
Холодильні камери |
|
|
|
Холодильні агрегати: ВН-350 ГЦХМ-3 |
|
|
|
Фаршемішалка |
|
|
|
Кутор |
|
|
|
М’ясорубка |
|
|
|
Шпигорізка |
|
|
|
Формовочна машина (шприц) |
|
|
|
Варочні казани |
|
|
|
Коптильні камери |
|
|
|
Ваги платформенні |
|
|
|
Мікроскоп |
|
|
|
Будівельна частина* |
|
|
|
Разом |
|
|
|
*амортизація будівельної частини становить 2 %, відрахування на поточний ремонт 4,5 %.
Сировина і матеріали при виробництві варених і копчених ковбас включають: м’ясо, оболонку (білковин), спеції (часник, перець, мускатний горіх, цукор, сіль), посолочні інгредієнти (нітрат натрію для копчених і напівкопчених ковбас, фосфати для варених ковбас), шпагат або нитку для вивішування ковбас.
Вартість сировини і матеріалів визначають шляхом множення необхідного їх обсягу на ціну придбання.
При розрахунку необхідного обсягу основної сировини, яким являється м’ясо, можна виходити з таких загальноприйнятих нормативів:
по великій рогатій худобі (ВРХ) – забійний вихід від живої маси з урахуванням втрат — 50%, а в туші 24% від забійної ваги кісток і 76% м’якуша;
по свинях – забійний вихід від живої маси з урахуванням втрат 70%, в туші 16% кісток від забійної ваги і 84% м’якуша.
Тож з урахуванням даних нормативів на 100 кг забійної ваги буде отримано:
по ВРХ – 24 кг кісток та 76 кг м’якуша;
по свинях – 16 кг кісток та 84 кг м’якуша.
Вихід кінцевої продукції (ковбаси) від забійної ваги без кісток (м’якуша) в середньому складає:
копченої – 62-64%;
вареної – 105%.
В перекладі на фізичну вагу це буде відповідати:
по яловичині:
копченій – 48,5 кг (76 кг × 64%/100);
вареній – 79 кг (76 кг × 105%/100);
по свинині
копченій – 53,8 кг (84 кг × 64%/100);
вареній – 88,2 кг (84 кг × 105%/100).
Можна припустити, що в ковбасному цеху впродовж року переробляється 50% яловичини і 50% свинини. В даному випадку на 100 кг м’якуша буде вироблено ковбасної продукції: копченої – 51 кг ((48,6 кг + 53,3 кг)/2); вареної – 84 кг ((79,8 кг + 88,2 кг)/2).
Тоді на 1 кг ковбаси необхідно буде м’яса в забійній вазі (з урахуванням кісток):
копченої = 100 / 51 = 1,96 кг;
вареної = 100 / 84 = 1,19 кг.
Змінна продуктивність цеху –приведена в індивідуальних варіантах ковбасної продукції.
На виробництво даної кількості ковбаси буде витрачено м’яса в забійній вазі при роботі:
в одну зміну:
копченої – (____ кг х 330 днів) × 1,96 кг = ________ кг;
вареної – (_____ кг х 330 днів) × 1,19 кг = ________ кг.
Дана кількість м’яса закупається за договірними цінами у населення та с/г підприємствах.
Вартість м’яса (Мс):
для виробництва копченої ковбаси:
________ кг х ______грн. (ціна 1 кг м’яса в заб. вазі)= __________ грн.
вареної:
________ кг х ______ грн. (ціна 1 кг м’яса в заб. вазі)= _________ грн.
Витрати на придбання іншої сировини (придбання оболонки, шпагату й ниток, спецій, посолочних інгредієнтів та ін.) приймаються в розмірі 0,95 грн. на 1 кг готової продукції.
Для виробництва ковбаси:
річна кількість продукції
Смп = ___________кг × ______ грн. = ________ грн.
Обсяг споживаної електроенергії визначається виходячи з переліку споживання і норм її витрат на одиницю споживача (поголів’я худобі, кількість що переробляється продукції - зерна, овочів і ін.)
Розрахунок витрат на електроенергію (табл. 3.10) виконано за формулою:
де Еі – витрати на електроенергію, грн.;
Wi – потужність і-тої установки, кВт;
Di – кількість днів роботи і-тої установки;
Ті – час роботи і-тої установки на добу, годин;
Це – відпускний тариф на електроенергію, грн./кВт.
Таблиця 3.10
Розрахунок витрат на електроенергію
Споживачі електроенергії |
Потужність електричного привода, кВт |
Час роботи за добу, год. |
Кількість днів роботи |
Потребує електроенергії, кВт – год. |
Вартість електроенергії, грн. |
Фаршемішалка засолка |
|
1 |
330 |
|
|
М’ясорубка |
|
6 |
330 |
|
|
Шпигорізка |
|
1,5 |
330 |
|
|
Варочні котли |
|
9 |
330 |
|
|
Кутор |
|
1,5 |
330 |
|
|
Шприц |
|
6 |
330 |
|
|
Коптильні камери |
|
10,5 |
330 |
|
|
Холодильні агрегати |
|
24 |
330 |
|
|
Освітлення |
|
24 |
365 |
|
|
Разом |
— |
— |
— |
|
|
Фактичні витрати електроенергії при роботі підприємства за рік дорівнює: ______________кВт-год, та її вартість складає _____________ грн.
Вартість води розраховують як добуток загальних її витрат на вартість 1 м3, яку приймають по фактичних витратах господарства.
Вп = 2,7 м3 (добова витрата води) ∙330 діб ∙ _______ грн. = _____ грн.
Суму інших прямих витрат визначають в розмірі 5%, а загальногосподарських (накладних) – 15% від суми витрат на заробітну плату, амортизацію і поточний ремонт обладнання.
Ппп = (______ грн. + ______ грн. + ______ грн.)×5% /100 = _______ грн.
Нрп = (______ грн. + ______ грн. + ______17409 грн.)×15%/100 = _______ грн.
Вартість кісток:
при виробництві копченої ковбаси:
при виробництві вареної ковбаси:
Підставляючи дані попередніх розрахунків в формулу, визначимо загальну суму витрат на виробництво ковбаси:
копченої ковбаси:
в одну зміну:
Икп= _______грн.+______грн.+_______грн.+_______грн.+________грн.+
+______грн.+____грн.+______грн.+______грн.-______грн.=________грн.
вареної ковбаси:
в одну зміну:
Ивп= _____грн.+_____грн.+_____грн.+______грн.+ ______грн.+ ______грн.+
+_____грн.+______грн.+_______грн.-______грн.=_________ грн.
в дві зміни:
Одержані дані виробничих витрат наведені в табл. 3.11.
Таблиця 3.6
Основні дані для розрахунку показників економічної ефективності виробництва
Показники |
Копчені ковбаси |
Варені ковбаси |
Робота |
Робота |
|
За рік |
За рік |
|
Заробітна плата, грн. |
|
|
Амортизація, грн. |
|
|
Поточний ремонт, грн. |
|
|
Вартість м’яса, грн. |
|
|
Інша сировина, грн. |
|
|
Електроенергія, грн. |
|
|
Вода, грн. |
|
|
Інші прямі, грн. |
|
|
Накладні, грн. |
|
|
Вартість кісток, грн. |
|
|
Разом витрат (без вартості кісток), грн. |
|
|
Вироблено ковбаси, кг |
|
|
Витрати електроенергії на виробничі потреби, кВт ∙ год. |
|
|
Загальні витрати праці, люд.-год. |
|
|
Відносні капітальні вкладення, грн./кг |
|
|
Реалізаційна ціна 1 кг ковбаси, грн. |
|
|