Розділ 3. Економічна оцінка засобів електрифікації та автоматизації сільськогосподарського виробництва і систем сільської енергетики
Економічне обґрунтування проектів здійснюється методом порівняння економічних показників ефективності різних варіантів проектних рішень і їх капітальних вкладень.
Проект вважається раціональним, якщо після економічного обґрунтування буде знайдений варіант інженерного рішення, що забезпечить більш високу ефективність використання технічних засобів у порівнянні з іншими варіантами даного проекту.
Для визначення економічного ефекту від впровадження засобів енергетики, електрифікації виробництва застосовується система показників, що містить у собі приватні показники і узагальнюючи показники.
До приватних показників економічної ефективності нових технічних засобів відноситься енергоємність, трудомісткість, собівартість, термін окупності капітальних вкладень і ін. Приватні показники необхідні для оцінки окремих важливих сторін ефективності інженерного рішення, і так само для аналізу чинників утворення економічного ефекту.
У якості показника економічної ефективності, що узагальнює, прийняті розміри економічного ефекту за розрахунковий період життєвого циклу технічних засобів.
Першорядне значення має підвищення ефективності капіталовкладень (інвестицій), вибір найбільш прибуткових напрямків, які забезпечують найбільший приріст продукції на кожну витрачену гривню інвестицій при одночасному зниженні одиничних трудових і поточних витрат.
Рішення про ефективність капітальних вкладень (інвестиції) приймається на підставі аналізу розрахунків одного або декількох критеріїв в залежності від характеру задачі, яка вирішується.
В залежності від характеру задач, які вирішуються, капітальні вкладення можуть здійснюватися по двом напрямкам:
1. На великих енергетичних об’єктах з тривалими строками будівництва (декілька черг) і змінними річними доходами та витратами. У даному випадку оцінка ефективності проектних пропозицій, співставлення різночасових показників, затрат та результатів здійснюється шляхом приведення їх к цінності у початковому періоді. Для цього використовується норматив дисконтування (Е), який дорівнює нормі прибутку на капітал. В практиці господарювання, норматив встановлюється інвестором, в розрахунках приймається рівним нормативному коефіцієнту ефективності капітальних вкладень (Е=Ен=0,10). Приведені до базисного моменту часу витрати розраховують шляхом їх множення на коефіцієнт дисконтування (приведення);
2. На підприємствах, де здійснення інвестицій проходить на протязі одного-двох років і практичній сталості щорічних витрат. У даному випадку оцінка ефективності проектних пропозицій здійснюється статистичним методом. Норматив дисконтування тут не потрібен.
У курсових проектах економічна ефективність капітальних вкладень розраховується при розробці інженерних рішень на удосконалення матеріально – технічної бази підприємства, на впровадження більш досконалих машин і технологій. Мета – вибір найбільш ефективного варіанту капітальних вкладень (інвестицій).
Розрахунки при порівнянні варіантів ведуться в табличній формі у вигляді матриці критеріїв затрат.
Для орієнтовної підстраховки від можливих негативних наслідків ризику, обумовленого неоднозначністю початкової інформації вважається, що розрахункова рентабельність інвестицій повинна у 1,5-2 рази перевищувати норматив ефективності Е (або прийняту для інвестора норму прибутку).
Економічне обґрунтування курсових проектів, як було уже відзначено раніше, здійснюється методом зіставлення різноманітних варіантів проектних рішень і їхніх капіталовкладень. При цьому, виходячи з конкретних виробничих умов, припадає вирішувати задачу пов’язану з економічно виправданим вибором того або іншого варіанта технічного рішення.
Кількість проектних варіантів за рішенням однієї і тієї ж технічної проблеми може бути декілька, але звичайно ця робота при курсовому проектуванні виконується зіставленням двох варіантів - базового і проектного.
Базовий варіант - це істотний варіант вирішення даної проблеми на практиці в підрозділі (фермі, комплексі, зернотоці, майстерні і т.д.) сільськогосподарського підприємства.
Проектний варіант - варіант, що був економічно обгрунтований і технічно розроблений у курсовому проекті.
В даній курсовій роботі, потрібно економічно обґрунтувати роботу цеху по виробництву копчених та варених ковбас, потрібно розрахувати три варіанти роботи цехи та порівняти показники їх роботи, та визначити найбільш прийнятний варіант роботи цеху.
Вибір і впровадження економічно кращого варіанта повинні сприяти економії суспільної праці, росту обсягів і підвищенню якості продукції, зниженню трудових і матеріальних витрат на її виробництво.
У курсових проектах можуть здійснюватися теоретично і практично такі інженерні рішення:
а) по будівництву або реконструкції великих енергетичних об’єктів з тривалими строками їх виконання, змінними даними річними доходами та витратами;
б) по будівництву, впровадженню та реконструкції енергетичних засобів і засобів автоматизації на протязі 1 - 2 років і практичній сталості щорічних витрат.
Разом з тим курсові проекти по здійсненню інженерних рішень по будівництву і реконструкції великих енергетичних об’єктів з тривалими строками виконання цієї роботи і змінними річними доходами та витратами практично не зустрічаються. Це обумовлено як складними інженерними розрахунками при дуже обмежених строках їх виконання, так і трудністю їх економічного обґрунтування. Для цього потрібен дуже просторий нормативно-довідковий матеріал, великі затрати праці. В умовах обмеженості часу ця праця не під силу студенту, її виконання не є реальною. Тому у великій більшості курсових проектів вирішуються інженерні питання по будівництву, упровадженню та реконструкції енергетичних засобів і засобів автоматизації на об’єктах сільської енергетики на протязі до 1-2 років і практичній сталості щорічних витрат.
При зіставленні варіантів повинні дотримуватися умови економічної порівнянності. Ці умови полягають в урахуванні усіх витрат при визначенні капіталовкладень і експлуатаційних витрат, у дотримуванні рівнопоточності усіх використаних у намірах матеріалів (той самий рівень цін, тарифних ставок, норми амортизаційних відрахувань і т.д.), в урахуванні матеріального збитку у випадку різного ступеню надійності варіантів.
Велику допомогу в цьому питанні можуть додати технологічні карти, які складаються у двох варіантах – базовому і проектному.
Може трапитися, що при електрифікації виробництва окремих видів продукції поліпшується їхня якість (наприклад, при застосуванні електрифікованої установки охолодження м’яса). Може також підвищуватись продуктивність тварин та птиці, врожайність овочів закритого грунту при створенні оптимального мікроклімату у відповідних приміщеннях і ін. У таких випадках рівень поліпшення якості продукції і підвищення продуктивності (врожайності) необхідно обґрунтувати, посилаючись на дані науково-дослідних установ.
Надалі для повної оцінки економічної ефективності засобів електрифікації і автоматизації с.-г. виробництва в курсовому проекті розраховуються:
1) сумарні капітальні вкладення;
2) витрати на виробництво продукції (роботи);
3) показники економічної ефективності проектованих інженерних вирішень в електрифікацію і автоматизацію с.-г. виробництва.