ЗРАЗОК

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Життєве кредо уальдівських гедоністів

Студентки I-го А курсу

ННІ фізичної культури,

Спорту і здоров'я

Тимчій Аліни Анатоліївни

Перевірив викладач:

Харсун О.В

Черкаси – 2013

ЗМІСТ 3

ВСТУП.....................................................................................................................4 1. ГЕНЕЗА ІДЕЇ ГЕДОНІЗМУ У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ................8

1. Поняття про гедонізм у мистецтві та філософії.......................8

2. Гедоністичні ідеї в творчості О.Уайльда та Р.Кіплінга.........11

2.Уайльд – теоретик і практик естетизму.......................17

2.1. Вплив Рескіна та інших мистецтвознавців і філософів на О.Уайльда..........................................................................................17

2.2. Теорія уайльдівського естетизму в трактаті „Занепад мистецтва брехні”.............................................................................23

Висновки....................................................................................30

Список використаної літератури.........................................................33

ВСТУП

Актуальність теми Пропонована курсова робота присвячена проблемі гедонізму та його філософського втілення у творчості О. Уайльда. Ірландський письменник іще за життя набув легендарної слави. Не згасла вона і нині, ставши своєрідним уайльдівским міфом, хоча багато чого є простою вигадкою. Хтось із його сучасників стверджував, ніби письменник гірко плакав, розуміючи, що не доживе до тієї години, коли зустрічатиме нове століття, а котрийсь інший свідок тієї розмови, б’ючи себе у груди, доводить, що Уайльд, як і до всього іншого на світі, ставився до цієї обставини іронічно.

Тим часом той символічний зв’язок, про який говорив Уайльд, набув реального фізичного змісту: він відійшов у кращий із світів на самісінькому порозі нової історичної доби, наче підкреслюючи, що його єство й „мистецтво для мистецтва”, котрим він служив, вичерпали себе. У тім, це не перешкоджає нам, на порозі нового віку й нового тисячоліття, сприймати особистість творця „Доріана Грея” як нашого сучасника, як величину, котра живе у позачасових вимірах.

У літературу Уайльд увійшов доволі пізно, а от особистої влади над публікою, як бачимо, досяг задовго до того, коли були видрукувані його книги і поставлені його п’єси, бо жанр застольної бесіди, що його культивував „блискучий Оскар”, його словесні монологи та парадокси дуже швидко набували загального розголосу.

Літературний злет Уайльда був схожий на раптовий спалах і сумну смерть над звичайно яскравої зірки: протягом п’яти років були написані „Портрет Доріана Грея” і п’єси, котрі принесли йому світове визнання і казкове багатство.

Мета курсової роботи полягає у спробі осмислення гедоністичних ідей як в літературі (сучасників Уайльда, стародавній і сучасній), так і в житті; аналізу життєвого кредо уайльдівських гедоністів.

Визначення такої мети передбачає необхідність вирішення кількох конкретних наукових завдань:

1. розгляд ідей гедонізму у світовій літературі та порівняння їх з уайльдівськими;

2. осмислення уайльдівського естетизму;

3. визначення життєвого кредо уайльдівських гедоністів;

4. аналіз гедоністичних ідей у романі „Портрет Доріана Грея” та співставлення їх з ідеями сьогодення.

Об’єктом дослідження виступають художні твори О. Уайльда, його драми та роман „Портрет Доріана Грея”.

Предметом дослідження є розгляд ідей гедонізму і естетизму у творчості О. Уайльда.