4.2.6. Компонентні та розмірні знаки.

Компонентними знаками називають інформаційні знаки, призначені для інформування споживачів про застосування тих або інших компонентів, властивих або не властивих певно­му товару.

Для продуктів харчування застосовують компонентні зна­ки, що позначаються літерою "Е" і 3-4-значним цифровим ко­дом.

Е-компонентні знаки використовують як альтернативне позначення хімічних назв харчових добавок зі складними на­звами. Наприклад, харчова добавка Е-464, що застосовується як згущувач, емульгатор і стабілізатор, називається окси-пропілметилцелюлозою. Для таких складних назв, по-перше, необхідні значні площі носіїв маркування, окрім того, усклад­нюється сприймання іншої інформації, а головне, багатьом споживачам ці назви незрозумілі і навіть лякають (а якщо це назва якоїсь хімічної речовини!).

У зв'язку з цим Європейською радою була розроблена си­стема цифрової індексації харчових добавок з літерою "Е". З незначними змінами ця система включена в Кодекс Всесвітньої організації охорони здоров'я - Food and Agricultural Organazation (ВООЗ - ФАО) для харчових про­дуктів (Codex Alimentarius, Ed2, VI) як Міжнародна система кодування харчових добавок - INS (International Numbering System) і рекомендована для застосування.

Усі харчові добавки поділяються на функціональні класи залежно від технологічних функцій:

Е100 - Е182 - барвники (для забарвлювання харчових продуктів);

Е200 і далі - консерванти (для подовження терміну зберігання харчових продуктів);

E300 і далі - антиоксиданти (антиокислювачі) (сповільнюють окислення, запобігаючи псуванню харчових продуктів);

Е400 і далі - стабілізатори (зберігають необхідну консис­тенцію продуктів);

Е500 і далі - емульгатори (підтримують певну структуру продуктів);

Е600 і далі - підсилювачі смаку та аромату (покращують смакові та ароматичні властивості продуктів);

Е700 і далі - запасні індекси;

Е800 і далі - антифламінги (піногасники) (знижують здатність харчових продуктів до піноутворення);

Е1000 і далі - група, що формується (глазуруючі агенти, підсолоджувачі, попереджувачі черствіння та ін.);

Е1100 - Е1105 - ферменти, біологічні каталізатори для харчової промисловості;

Е1400 - Е1450 - модифіковані крохмалі для створення не­обхідної консистенції;

Е1510-Е1520- розчинники.

У країнах СНД харчові добавки застосовуються досить широко. Перелік дозволених добавок і їх гранично допустимі концентрації регламентуються в Україні Санітарними прави­лами і нормами на застосування харчових добавок, затвердже­ними наказом МОЗ України № 222 від 23.07.1996 р. та Поста­новою Кабінету Міністрів України № 12 від 04.01.1999 р.

Значна кількість добавок, дозволена цими нормативними документами до використання в харчових продуктах, збігається з INS, проте є й певні відмінності.

При виробництві харчових продуктів у різних країнах світу застосовують харчові добавки близько 500 назв, якщо не враховувати деякі різновиди комбінованих добавок, окремих пахучих речовин та ароматизаторів. Деякі харчові добавки по­значаються кількома термінами - синонімами. Виробники зо­бов'язані попереджувати споживачів про наявність у продуктах харчових добавок, вказуючи на етикетках повну назву кожної або їх індекси.

В Україні допускається використання або наявність у хар­чових продуктах близько 250 видів харчових добавок.

Вміст інших компонентів (не добавок) в харчових продук­тах подається інформаційними знаками в словесній формі: "Смоли: 8мг/сиг Нікотин: 0,6 мг/сиг", "Смоли: 14 мг Нікотин: 1,0 мг" - на маркуванні сигарет; "Склад: Борошно, сіль, олія, яйця, харчові добавки, сушена яловичина, сушені овочі", "Хімічний склад на 100 г продукту: білки - 10,5 г, жири - 1,1 г, вуглеводи -70,4 г, вітаміни в мг: В1 - 0,17; В2 - 0,04; РР - 1,21" - на маркуванні сухих сніданків та вермішелі; "100 г пива містить: спирту - не менше 3,8% об., вуглеводів - 4,3 г" - на маркуванні пива тощо. Слід відзначити, що останнім часом ви­робники продовольчих товарів і для позначення вмісту харчо­вих добавок віддають перевагу словесній формі. Наприклад, ЗАТ "Оболонь" маркує напій сильно газований безалкоголь­ний "Оболонь-дюшес" таким чином: "...містить цукор, підго­товлену воду, ароматизатор "Груша", лимонну кислоту, кара­мель, бензоат натрію, діоксид вуглецю". Такий відхід від вжи­вання індексів "Е" для позначення харчових добавок пояс­нюється появою в періодичній пресі критичних статей про шкідливість деяких харчових добавок. Тому індекс "Е" на мар­куванні почав відлякувати споживачів більше, ніж застосуван­ня хімічної назви харчової добавки.

Компонентні знаки в маркуванні має і ціла низка непродо­вольчих товарів, наприклад, лакофарбові вироби та миючі за­соби. Зокрема, компонентний знак М-11 означає масляну (М) фарбу для зовнішніх робіт на натуральній оліфі (остання циф­ра в маркуванні "1"), знак М-15 - масляну фарбу для зовнішніх робіт на комбінованій оліфі (остання цифра в мар­куванні "5").

Індекси "Біо", "F", "Р" з назвою миючого засобу означають наявність у його складі ензимів, які сприяють видаленню білкових забруднень з речей, що перуться.

Для маркування парфумерних виробів застосовують ком­понентний знак, що позначає вміст спирту (67% vol, денатуро­ваний спирт 75%).

До килимів вітчизняного виробництва та виробництва в країнах СНД додаються ярлики, на яких наводиться компо­нентний вміст використаної сировини. Проте інші світові ви­робники маркують натуральні килимові вироби спеціальними інформаційними знаками. Знак із зображенням кози розміщу­ють на виробах з козиної вовни (рис. 4.38, а). Ці вироби відрізняються високою міцністю та екологічністю, тому реко­мендуються для дитячих кімнат.

На рис. 4.38, б подається знак "Натуральна новозеландсь­ка овеча вовна". Саме у Новій Зеландії вирощують породу овець, яка має найсвітлішу в світі вовну, що здатна чудово фарбуватися в яскраві кольори.

Рис. 4.38. Компонентні інформаційні знаки для виробів із натуральної сировини

Знак на рис. 4.38, в характеризує 100% овечу вовну, зняту з живої вівці. Цей знак не проставляється на виробах, виготов­лених з відновленої вовни.

Подібні знаки застосовують не тільки для килимів, а й для інших виробів із натуральної сировини - бавовни (рис. 4.38, г) і шкіри (рис.4.38, д).

Компонентним інформаційним знаком є "проба" - знак, який показує вміст чистого металу (золота, срібла) в сплавах. Наприклад, проба золота "585" означає, що на 1000 ваго­вих частин сплаву припадає 585 частин чистого золота, тобто 10 г сплаву або виробу містить 5,85 г чистого золота.

Проба наноситься на виріб у вигляді цифр в обрамленні геометричної фігури (ромб, овал, коло та ін.).

В Україні для ювелірних та побутових виробів з доро­гоцінних металів встановлено такі проби:

• золото: 333, 375, 500, 585, 750;

• срібло: 750, 800, 830, 875, 925, 960;

• платина 950;

• паладій: 500, 850.

Ювелірні вироби – прикраси із дорогоцінних металів, до­рогоцінних каменів, дорогоцінних каменів органогенного по­ходження продаються в індивідуальній упаковці з опломбова­ним товарним ярликом.

Розмірними знаками називають знаки, призначені для по­значення конкретних фізичних величин, що визначають кількісні характеристики товару. За радянських часів такі зна­ки на маркуванні не застосовувалися. Фізичні величини дава­лися повною назвою.

З 1980 року розмірні знаки повинні відповідати одиницям SI. Проте в багатьох випадках на маркуванні імпортних то­варів ще зустрічаються розмірні знаки, що відповідають тра­диційним національним одиницям вимірювання фізичних ве­личин. Наприклад, у США та Великобританії маса товару мо­же позначатися в унціях, лінійні розміри - в дюймах або фу­тах тощо.

Кодування розмірних знаків на маркуванні є досить про­стим. До умовного позначення фізичної величини ( "є" -exactly (англ.), exart (нім.) - маса нетто; "V" - об'єм тощо) до­дають номінальні значення цієї величини (числове значення та одиницю фізичної величини).

Для одягу та взуття застосовуються позначення (цифрові та літерні), що відповідають розмірам, прийнятим у країнах, де ці речі виготовлені. Великими латинськими літерами вка­зується міжнародний код.

Такий одяг, як майки, має лише декілька розмірів: малень­кий - S (small), середній - М (medium), великий - L (large), дуже великий - XL (extra large).

Розміри чоловічого та жіночого одягу в США та Велико­британії не співпадають з європейськими та країн СНД. Чис­лові їх значення в Україні відрізняються від західноєвропейських. Нижче наведено декілька порівняльних таблиць розмірів одягу та взуття для чоловіків і жінок.

Таблиця 4.2