4.2.3. Знаки назв місця походження товарів

Під назвою місця походження товарів розуміють назву країни, населеного пункту, місцевості чи іншого географічно­го об'єкта, що використовуються для маркування товару, особливі властивості якого винятково чи головним чином виз­начаються характерними для даного географічного об'єкта природними умовами, технологічними та людськими чинни­ками одночасно. При цьому слід враховувати, що не визнається назвою місця походження товару позначення, яке нібито є собою чи містить назву географічного об'єкта, проте загалом застосовується як позначення виду товару і не пов'язане з місцем його виготовлення. Наприклад, сири "Ес­тонський", "Голландський", "Буковинський" та інші часто ви­робляються в місцях, зовсім не пов'язаних ні з назвою країни, ні з географічним регіоном. їх назви свідчать не про місце по­ходження, а про асортиментну належність.

Знаки країн походження поділяють на міжнародні та національні. У зовнішньоторговельній діяльності прийнято застосовувати міжнародні знаки, що складаються з декількох літер і цифрового коду. Знаки країн походження можуть бути складовою частиною інших інформаційних знаків (наприклад, знаків відповідності) або включатися в товаро-супровідні до­кументи (сертифікати, експлуатаційні та інші документи).

Поруч із міжнародними знаками або на їх заміну можуть застосовуватися національні знаки походження товару. На­приклад, в Україні використовується національний знак похо­дження "Made in Ukraine", у США - "Made in USA". Національний знак походження часто має символіку із зобра­женням елементів національного прапора.

Більш інформативними є знаки місць походження, що по­дають детальну адресу виробника. Наприклад, Волочиський плодоконсервний завод подає на етикетці "Горошку зеленого особливого" такий знак місця походження: "Україна, м. Волочиськ, вул. Копачівська 2, тел.: (03845) 3-66-40". Інші вироб­ники подають додатково поштовий індекс (Львівська кавова фабрика СП "Галка Лтд."), факс (ТзОВ "Техноаквапром"), ко­ди ЗКПО, ЄДРПОУ і номер ліцензії на виробництво про­дукції (виробники лікеро-горілчаної продукції), які є опосе­редкованою інформацією про місце походження.

Інші знаки місць походження товарів - назви населених пунктів, історичні назви географічних об'єктів не мають за­гальноприйнятої символіки. Вони досить часто виступають і марочними знаками. Наприклад, у марочному знаку вина "Троянда Закарпаття" використовується назва місця поход­ження товару, а візитною карткою виноробного об'єднання "Массандра" є "Мускат білий Червоного каменю", вироблений в господарстві "Гурзуф" з винограду, що росте навколо скелі Червоний камінь неподалік табору "Артек" у Криму.

4.2.4. Знаки відповідності (якості)

Знаком відповідності (у сфері сертифікації) називають відповідним чином захищений знак, який застосовується або виданий відповідно до правил системи сертифікації. Цей знак інформує про те, що забезпечується необхідна впевненість у тому, що дана продукція (послуга) відповідає певним вимогам стандарту чи іншого нормативного документа.

Залежно від сфери застосування розрізняють національні та транснаціональні знаки відповідності.

Національний знак відповідності - це знак, який підтверд­жує відповідність продукту вимогам, встановленим національними стандартами чи іншими нормативними доку­ментами. Він розробляється, затверджується та реєструється національним органом із стандартизації та сертифікації.

Знак відповідності дозволяється використовувати для маркування тільки сертифікованої продукції. Заявники (ви­робники, продавці) будь-якої країни можуть маркувати свою продукцію національним знаком відповідності за наявності сертифіката, виданого одним з національних органів із сер­тифікації, або за наявності угоди про взаємне визнання ре­зультатів сертифікації (сертифікатів), а також після отриман­ня ліцензії на застосування знака відповідності.

Національні знаки відповідності можуть бути загальними для всіх видів продукції або груповими для певної групи або груп однорідної продукції.

В Україні застосовують тільки загальний національний знак відповідності (ДСТУ 2296-93 "Національний знак відповідності. Форма, розміри. Технічні вимоги та правила за­стосування"). При цьому встановлено такі зображення знаку відповідності:

• для продукції, що відповідає обов'язковим вимогам НД та вимогам, передбаченим чинними законодавчими ак­тами України, за якими встановлено обов'язкову сер­тифікацію (рис 1.7, а);

• для продукції, що відповідає усім вимогам НД, які по­ширюються на дану продукцію. Цей знак застосо­вується також для позначення продукції, що не підля­гає обов'язковій сертифікації, проте сертифікована з ініціативи виробника (виконавця), продавця (поста­чальника) чи споживача продукції (добровільна сер­тифікація) (рис 4.35, б).

Рис. 4.35. Зображення знаків відповідності

Під графічним зображенням знака відповідності наносять позначення (код) органу із сертифікації, що проводив сер­тифікацію продукції.

В Україні підприємство (організація) має право викорис­товувати знак відповідності після одержання зареєстрованого сертифіката відповідності на продукцію. Знак наносять на стаціонарну частину виробу і (або) на тару, упаковку, експлу­атаційну та товаро-супровідну документацію. Місце нанесен­ня підприємство встановлює самостійно.

Національний знак відповідності системі сертифікації мо­же супроводжуватися позначенням НД, вимогам яких відповідає виріб: ДСТУ, ГОСТ, ГСТУ, ТУУ (Україна), ГОСТ, ГОСТР (Російська Федерація), SWW, ZN, ZDN (Польща), JST (Литва) тощо. Позначення нормативних документів на маркуванні продукції застосовується також самостійно без знака відповідності системі сертифікації.

Тільки загальний знак відповідності системи ГОСТ Р за­тверджено і в Росії. У багатьох інших країнах світу також за­стосовуються загальні знаки відповідності: в Германії - "DIN", Франції - "NF", Норвегії - "NS", Польщі - "В", Данії - "DS".

Водночас у ряді країн поширені й групові знаки відповідності. Наприклад, в Японії застосовується національ­ний знак відповідності для продовольчих товарів, сільськогос­подарської продукції, продукції лісового господарства, рибної продукції - "JІS".

Транснаціональні (регіональні) знаки відповідності - це знаки, що підтверджують відповідність продукції вимогам, встановленим регіональними стандартами. Вони застосову­ються країнами певного регіону на основі гармонізованих стандартів і взаємного визнання результатів сертифікації. Як приклад можна навести знаки "CEN" Європейського комітету із стандартизації, "CENELEC" Європейської електротехнічної комісії. Ці регіональні знаки застосовують країни, що входять до Європейської економічної співдружності та Європейської організації вільної торгівлі. Знаки підтверджують відповідність продукції вимогам відповідних європейських стандартів (EN) або документів CEN (CENELEC) із гар­монізації стандартів.

У країнах Європейської економічної співдружності засто­совується також транснаціональний знак відповідності "СЄ", що підтверджує відповідність продукції настановам євро­пейських директив і технічних агреманів (ATE). Під терміном "технічний агреман" розуміють документ, який містить у собі детальні технічні характеристики матеріалів, обладнання або технічних процесів з погляду їх відповідності вимогам безпеки та експлуатаційної надійності. Ці документи розробляються та діють у разі відсутності відповідних стандартів у зв'язку з новизною продукції. Вимоги агреманів стосуються показників безпеки, екологічної чистоти, ергономічних характеристик.

Знак "СЄ" не може використовуватися для продукції, що не є об'єктом європейського законодавства.

На рис. 4.36. зображено приклади подання деяких інших національних і міжнародних знаків відповідності.

ж)
з)	и)
к)
Рис. 4.36. Подання на маркуванні продукції знаків відповідності сис­темам сертифікації: а - Російської Федерації; б - Латвії; в - Польщі; г - Білорусії; д - Туреччини; е - Молдови; ж - Міжнародної ор­ганізації стандартизації (ISO); з- Німеччини; и - Франції; к - Японії.

Знаки якості застосовуються рядом країн поряд із знаками відповідності. На відміну від знаків відповідності вони можуть надаватися не тільки органом із сертифікації, а й іншими ор­ганізаціями, що не входять в національні системи сертифікації.

Особливо почесним для виробників продукції є право її маркування відзнаками за результатами досліджень громадсь­кими організаціями: Центром незалежних споживчих експер­тиз, Асоціацією стоматологів, Лабораторією тестування журналу "CHIP" (Україна); Центром незалежної споживацької екс­пертизи, Чайною асоціацією, Лабораторією "Потребитель" (Росія); British dental health foundation; Stiftung Warentest (Німеччина); Цюріхським університетом, Швейцарським інститутом вітамінів; Словацькою палатою зубних лікарів, Realiability Center for electronic components of Japan (рис. 4.37).

Рис. 4.37. Почесні відзнаки громадських організацій за результата­ми досліджень товарів

Окремі виробники подають на маркуванні інформаційні знаки, котрі за змістом відносяться до знаків якості. Наприклад: "Світоч" використовує натуральну сировину та гарантує високу якість продукції", "Гарантія якості", "Продукт високої якості", "Зроблено на совість", "Сорт вина гарантовано - СВГ", "High Quality", "Quality product", "Quality guaranteed", "Quality american blend", "Selected fine tobaccos" тощо. Ці знаки ні до чого не зобов'язують, проте виробникам продукції слід пам'ятати про відповідальність, передбачену Законом України "Про захист прав споживачів" за надання неправдивої інформації.