3.1.2. Сертифікація у снд

Основним документом, що визначає напрями діяльності з сертифікації у СНД, э Угода про проведення погодженої політики в області стандартизації, метрології й сертифікації, підписане в 1992 р. На підставі положень Угоди, що стосується сертифікації, країни співдружності – учасниці Угоди, маючи повну самостійність у формуванні й реалізації систем сертифікації та організації робіт у цій області, формують національні системи сертифікації з урахуванням Керівництв ISО / IEC і накопиченого досвіду в даній області.

Країни, що підписали Угоду, домовилися про взаємне визнання органів по сертифікації, випробувальних лабораторій, результатів випробувань і сертифікації, сертифікатів і знаків відповідності на продукцію, яка взаємопостачається. Прийняті також умови акредитації для наступного взаємного визнання: акредитація органів і лабораторій у національній системі сертифікації і наявність у випробувальних лабораторій практичного досвіду по проведенню випробувань на основі міждержавних стандартів; акредитація в міжнародних системах сертифікації, до яких приєдналася держава СНД, що вирішує питання про визнання.

Сторони беруть участь у міжнародних системах сертифікації самостійно, причому Угода не зачіпає прав і зобов'язань сторін, що випливають із правил міжнародних систем сертифікації.

Сертифікаційні випробування можуть проводитися в акредитованій лабораторії будь-якої країни.

Нормативною базою сертифікації визнані міжнародні, міждержавні або національні стандарти, визнані в державах-учасниках Угоди.

Країни, що підписали Угоду, домовилися погоджувати порядок поетапного введення обов'язкової сертифікації продукції, яка взаємопостачається, забезпечувати об'єктивність результатів випробувань і вірогідність результатів сертифікації продукції.

При встановленні в країні-імпортері порушень вимог сертифікації національний орган з сертифікації може призупинити визнання сертифікатів у своїй країні й повинен сповістити про це в національний орган країни-експортера і Технічний секретаріат Міждержавної ради по стандартизації, метрології й сертифікації.

Подальший розвиток погодженої політики по сертифікації відбито в Угоді від 1994 р., що встановила умови й процедури визнання в області сертифікації. Основні положення цієї Угоди закріплюють:

- взаємне визнання протоколів випробувань, сертифікатів і знаків відповідності на продукцію й послуги, що відповідають затвердженому переліку й підмети обов'язкової сертифікації; взаємне визнання національних систем сертифікації й виданих ними сертифікатів за умови дотримання встановлених процедур;

- акредитацію органів з сертифікації національними органами по стандартизації, метрології й сертифікації з урахуванням думки експертів держав учасників Угоди;

- право держав - учасників Угоди на здійснення інспекційного контролю за сертифікованою продукцією.

Оскільки не всі країни-члени СНД однаковою мірою готові до висновку багатосторонньої угоди про взаємне визнання, було ухвалене рішення починати із двосторонніх угод. Такі угоди полягають на рівні національних органів по сертифікації. Держстандартом РФ двосторонні угоди підписані з Білорусією, Молдовою й Росією, із країн, що не беруть участь у СНД, – з Литвою, представники якої були присутні на засіданні Міждержавної ради як спостерігач.

Угоди про взаємне визнання в області сертифікації визначають:

- конкретні строки, умови й процедури взаємного визнання сертифікаційних органів й іспитових лабораторій, які акредитовані в національних системах сертифікації;

- порядок підтвердження безпеки продукції, що поставляє в рамках Угоди про взаємне визнання; відповідальність виготовлювача за безпеку експортованої продукції й органа, що видав сертифікат; сертифікат держави-експортера визнається країною, яка його приймає, в порядку, передбаченому для визнання закордонних сертифікатів. Прогресивним кроком у розвитку сертифікації в СНД стало прийняття нормативних документів, що встановлюють однакові вимоги для держав учасників Угоди по стандартизації, метрології й сертифікації. Це міждержавні нормативні документи, що встановлюють порядок сертифікації однорідних груп продукції, а також деяких видів послуг.

Серед рішень, прийнятих Міждержавною радою, важливе значення для всіх країн-учасниць має домовленість про Євразійську регіональну організацію по акредитації по образі й подобі Європейської організації по акредитації лабораторій (EAL).

Просуванням в організації сертифікації варто також уважати прийняття Міждержавною радою Положення про сертифікацію засобів вимірювання, що, зокрема, говорить: "Організація, зацікавлена в імпорті (експорті) засобів вимірювання з держави-учасника Угоди (1994 р.), через свій національний орган представляє в національний орган країни-експортера (імпортера): сертифікат (або інший документ) про твердження типу засобу виміру з описом типу для Держреєстра й експлуатаційну документацію з методикою перевірки". Це положення має принципове значення для визнання сторонами результатів випробувань продукції, яка взаємопостачається. Знаки відповідності національних систем сертифікації стран СНД наведено рис. 3.1.

якщо сертифікована продукція відповідає встановленим вимогам безпеки життя і здоров'я людей, охорони навколишнього середовища;

якщо сертифікована продукція відповідає більш широкому колу показників, а також під час сертифікації процесів, послуг.

а) Азербайджан

б) Вірменія

в) Грузія

для продукції, що відповідає більш широкому колу показників;

якщо сертифікована продукція відповідає встановленим вимогам безпеки життя і здоров'я людей, охорони навколишнього середовища

г) Білорусь

для підтвердження сертифікації систем якості

д) Туркменістан

е) Узбекістан

ж) Киргизстан

з) Таджикістан

якщо сертифікована продукція відповідає обов'язковим вимогам нормативних документів івимогам, за якими встановлена обов'язкова сертифікація згідно діючим законодавчим актам держави;

якщосертифікована продукція відповідає обов'язковим вимогам стандарту чи іншого нормативного документу за умовами договору між заявником і органом з сертифікації

и) Казахстан

застосовується для підтвердження обов'язкової сертифікації продукції

застосовується для підтвердження добровільної сертифікації продукції

к) Молдова

якщосертифікована продукція відповідає усім обов'язковим чи іншим вимогам нормативного документу

якщосертифікована продукція відповідає усім обов'язковим і всім іншим вимогам відповідного нормативного документу

л) Україна

Рис. 3.1. Знаки відповідності національних систем сертифікації країн СНД

Міждержавна рада з стандартизації, метрології й сертифікації керує роботою постійно діючого технічного секретаріату й декількох робочих груп. У їхньому числі групи по стандартизації, по забезпеченню єдності часу й частоти, по класифікації й кодуванню техніко-економічної й соціальної інформації, по стандартних зразках та ін.

Головними досягненнями в діяльності Міждержавної ради можна вважати:

- збереження всіх фондів нормативних документів й еталонної бази колишнього СРСР, що важливо для розробки міждержавних програм по вдосконалюванню стандартизації й метрології в рамках СНД;

- гармонізацію національних законів країн-членів СНД по стандартизації, метрології й сертифікації;

- підготовку міждержавних і міжвідомчих угод в області стандартизації, сертифікації, метрології, спрямованих на зміцнення загального економічного простору й інтеграцію в сфері виробництва.

Пріоритетним напрямком по сертифікації визнане забезпечення безпеки продукції, що взаємопостачається. А це пов'язане із взаємним визнанням національних систем сертифікації. Утруднення в цій галузі обумовлені нерівномірністю розвитку організації і практики сертифікації в країнах- членах СНД. Рішення цієї проблеми дасть можливість створення міждержавних систем сертифікації однорідної продукції.

За останні кілька років національні системи сертифікації продовжували вдосконалюватися як в організаційному, так й у методичному плані. Прийнято знаки відповідності (рис. 3.1). Як видно по наведених рисунках, підхід до змісту й призначення знаків у країнах СНД різний. Подальший розвиток співробітництва в області сертифікації дасть можливість прийняти (або погодити) загальні принципи застосування знаків, які повинні нести в собі насамперед інформацію для споживача про безпеку і якість товарів.