Вертикальний стержень, що обмежений за глибиною.
X, м |
Ha, нТл |
Za, нТл |
T, нТл |
-300 |
1,577433 |
0,057758 |
1,57849 |
-250 |
1,262533 |
0,309397 |
1,299891 |
-200 |
0,81916 |
0,66315 |
1,053941 |
-150 |
0,268637 |
1,098305 |
1,130681 |
-100 |
-0,31682 |
1,542826 |
1,575019 |
-50 |
-0,82506 |
1,882862 |
2,0557 |
0 |
-1,1596 |
2,010883 |
2,321275 |
50 |
-1,30498 |
1,882862 |
2,290881 |
100 |
-1,33324 |
1,542826 |
2,039076 |
150 |
-1,33935 |
1,098305 |
1,73209 |
200 |
-1,37561 |
0,66315 |
1,527108 |
250 |
-1,44195 |
0,309397 |
1,474774 |
300 |
-1,51526 |
0,057758 |
1,516357 |
Графік На, Za та Т над вертикальним стерженєм, що обмежений за глибиною.
Похилий шар великої потужності.
X, м |
Ha |
Za |
T |
-400 |
0,50987 |
0,505558 |
0,718022 |
-350 |
0,555067 |
0,52069 |
0,761064 |
-300 |
0,601377 |
0,529527 |
0,801282 |
-250 |
0,646202 |
0,528925 |
0,835068 |
-200 |
0,685776 |
0,515412 |
0,857868 |
-150 |
0,715372 |
0,485847 |
0,864757 |
-100 |
0,730012 |
0,438403 |
0,851537 |
-50 |
0,725659 |
0,373577 |
0,816174 |
0 |
0,700518 |
0,294709 |
0,759986 |
50 |
0,655842 |
0,207622 |
0,687921 |
100 |
0,595791 |
0,119363 |
0,60763 |
150 |
0,526352 |
0,036548 |
0,527619 |
200 |
0,453801 |
-0,03599 |
0,455226 |
250 |
0,38339 |
-0,09577 |
0,395172 |
300 |
0,318671 |
-0,14246 |
0,349065 |
350 |
0,261478 |
-0,17717 |
0,315847 |
400 |
0,212311 |
-0,20174 |
0,29287 |
Графік На, Za та Т над похилим шаром великої потужності.
ВИСНОВКИ
З побудованих графіків можна побачити, що всі криві горизонтальної компоненти для різних тіл намагнічених вертикально мають вигляд непарних функцій (симетричних відносно початку координат чи відносно свого максимума), а криві вертикальної компоненти – парних.
Для штока з глибоко зануреною нижньою границею
Для сфери та горизонтального циліндра графік кривих при намагніченості під кутом зсунуті відповідно до кута (чим менше кут тим більше зсув) в сторону протилежну падінню кута намагніченості тіла. Якщо кут додатній то права гілка графіка заглиблюється (тобто з’являється мінімум).
Для вертикального циліндра видно залежність між відстанню по осі У між екстремумами та висотою циліндра, чим вона менша тим менша відстань (пологіша крива) для горизонтальної компоненти. Для кривої Za залежність інша: чим менша висота циліндра тим нижче опускається мінімум, при чому графік не симетричний.
Графік для пласта великої потужності залежать від самої потужності так, що при її збільшенні відстань між екстремумами по осі Х буде більша. Також чим менший кут падіння пласта тим більше графік горизонтальної компоненти прямує до графіка вертикальної компоненти відображеного відносно осі У.
В загальному можна зробити висновок: графіки компонент магнітного поля будуть ставати пологішими якщо глибина залягання тіла збільшуються і збільшуються його розміри.