Тема 4. Структура редакційного колективу

Дослідники газетної журналістики виділяють два види структури редакційного колективу на основі розподілу праці: пірамідальна структура та плоска структура. Вони обидві нині мають право на існування. Звичайно, пірамідальна структура редакції газети поширеніша, ніж плоска. Пірамідальна структура багаторівнева: на чолі колективу стоїть редактор, потім ідуть його заступники, далі – керівники відділів, у відділах – підлеглі (журналісти, технічно-комерційний персонал). Пірамідальна структура редакції газети зручна тим, що кожен член колективу відповідає за певну дільницю роботи, а керівник – за газету в цілому.

Пірамідальна структура вважається більш традиційною, вона була поширеною протягом минулого століття; нині пірамідальну структуру можна спостерігати в редакціях районних, обласних газет, рідше – в загальноукраїнських. Деякі дослідники преси вважають її не зовсім раціональною з точки зору оперативного проходження матеріалів від журналіста і до верстки, а також ймовірного викривлення фактів у процесі багатоступінчатої правки.

Але варто зазначити, що в умовах ринкової економіки багато редакцій періодичних друкованих видань внесли зміни у свої структурні підрозділи на рівні відділів, об’єднавши, три галузевих в один тощо. Це сприяє розширенню тематики та вдосконаленню майстерності журналіста.

Плоска структура редакції газети більш “осучаснена”. Вона почала впроваджуватися в практику редакцій газет недавно. Плоска структура передбачає відсутність відділів, спрямування роботи над темами, поділ журналістів на репортерів та оглядачів, зміну стилю роботи технічних служб і появу комерційних та ін.

Головний позитивний момент такої структури – скорочення шляху проходження як публікації від автора до газетної шпальти, так і будь-якої управлінської інформації від керівника до підлеглого виконавця. Але плоска структура змушує керівну ланку друкованого періодичного видання як давати розпорядження і завдання кожному працівникові персонально, так і контролювати їх виконання. Здавалося б, такий стиль роботи більш прогресивний. Однак редактор у результаті цього виявляється більше завантаженим, а отже, у нього залишається менше часу на управлінську роботу.

Плоска структура вигідна для редакції, кількість працівників якої є незначною. Тому керівник такої редакції розподіляє обов’язки між працівниками з найбільшою вигодою для творчо-виробничого процесу.

Беззаперечним плюсом плоскої структури є економія коштів, а отже, зменшення витрат на утримання персоналу.

Яку структуру вибрати для управління колективом редакції газети – справа за її керівництвом. Звичайно, потрібно виходити з доцільності створення (реорганізації) тієї чи іншої ланки. Але головним принципом роботи в редакції завжди має залишатися принцип колективізму, оскільки газета – це колективна праця.

Модуль 3 система управління редакцією. Методи, планування, контроль

Тема 1. Управління редакційним колективом

Як і кожен трудовий колектив, редакція друкованого періодичного ЗМІ має працювати чітко, злагоджено, ефективно, оскільки вона випускає товар, який, згідно із законами ринку, має продаватися і приносити дохід. З цією метою редакційний менеджмент, спрямований на управління редакційним колективом, повинен ґрунтуватися на принципах економічної доцільності, творчої ініціативи та технічної досконалості.

Редакційний колектив базується на творчих працівниках, які становлять його кістяк. Крім того, випустити газету (журнал) та реалізувати її без участі в цьому процесі технічних працівників і комерційних нині практично неможливо.

Практика роботи в ринкових умовах висуває на порядок денний головний чинник: ефективну діяльність підприємства. Це можна забезпечити, створивши оптимальні умови управління колективом. Це завдання стоїть перед редакційним менеджером.

Організація роботи редакції вважається оптимальною, якщо праця правильно, розумно розподілена між усіма членами колективу. Оскільки випуск періодичного друкованого видання – процес насамперед творчий, то творчі працівники вважаються головними дійовими особами та виконавцями покладених на видання завдань: організація та підготовка матеріалів, які приваблюють читачів, що купують видання, та рекламодавців та інвесторів, які готові вкладати у нього свої кошти.

Крім творчих працівників, у редакційному колективі є технічний персонал, який забезпечує випуск видання, та комерційний, який дбає про його просування на ринку. Отже, кожен із працівників виконує покладені на нього обов’язки, що в сукупності дає товар. Всі вони тісно пов’язані між собою.

Але творчо-виробничим колективом, яким є редакція, потрібно керувати. Яким чином здійснюється це керівництво? Редакційний менеджмент вибудував чітку структуру управління, на чолі якої стоять редакторат, редколегія. Якщо у багатьох редакціях редколегія вважається дорадчим органом, то редакторат – головний управлінський орган. Поряд з редактором до управління колективом залучається генеральний (головний) менеджер, а також секретаріат; за ним ідуть відділи та дільниці. (У деяких редакційних колективах у структурі менеджменту є спеціальні дільниці, групи, окремі виконавці, які приймаються на роботу на конкретно обумовлений період з конкретною метою).

Редакторат розробляє стратегію роботи редакційного колективу на певний період чи за конкретними напрямами.

Секретаріат редакції – це та структура, яка безпосередньо керує процесом підготовки номера, займається формуванням обличчя видання та плануванням роботи на найближчий період. Фактично, відповідального секретаря також можна вважати менеджером, оскільки він опікується формуванням зовнішнього вигляду та змістового наповнення, тематичної спрямованості номера друкованого ЗМІ.

Відділи та дільниці виконують функції управління всередині цих колективів, забезпечуючи публікації, залучаючи кошти, продаючи товар.

Ще один аспект редакційного менеджменту – тісний контакт з маркетинговою службою, яка займається просуванням товару на ринку. Грамотно організоване управління такою структурою забезпечує позитивні результати в цьому напрямі діяльності.