
- •Газетно-журнальний менеджмент
- •6.030301 – Журналістика
- •6.030301 – Журналістика
- •1. Мета й завдання дисципліни
- •2. Зміст дисципліни модуль 1 мета та основні завдання менеджменту
- •Тема 1. Поняття газетно-журнального менеджменту
- •Тема 2. Головні завдання менеджменту друкованих змі
- •Тема 3. Редакційний менеджер та його діяльність
- •Тема 4. Особливості та специфіка газетно-журнального менеджменту
- •Модуль 2 структура та організація роботи редакції
- •Тема 1. Особливості редакційного колективу та головні аспекти його діяльності
- •Тема 2. Творча частина (служба) редакційного колективу
- •Тема 3. Технічна частина (служба) редакційного колективу
- •Тема 4. Структура редакційного колективу
- •Модуль 3 система управління редакцією. Методи, планування, контроль
- •Тема 1. Управління редакційним колективом
- •Тема 2. Методи управління редакційним колективом
- •Тема 3. Система планування. Бізнес-план як головний чинник зміцнення фінансового стану редакції
- •Тема 4. Функції контролю в редакційному колективі
- •Модуль 4 роль і місце журналіста у редакційному колективі
- •Тема 1. Критерії журналістського вибору змі
- •Тема 2. Журналістська діяльність в умовах сучасного інформаційного простору
- •Тема 3. Кваліфікаційні вимоги до журналіста
- •Тема 4. Журналіст у системі редакційного менеджменту: взаємозв’язок з іншими редакційними службами
- •3. Теоретичні основи менеджменту. Прийоми газетного менеджменту
- •4. Контрольні питання до дисципліни
- •Практичне заняття № 2 тема. Головні завдання менеджменту друкованих змі План
- •Практичне заняття № 3 тема. Редакційний менеджер та його діяльність План
- •Практичне заняття № 4 тема. Особливості та специфіка газетно-журнального менеджменту План
- •Практичне заняття № 5 тема: Особливості редакційного колективу та головні аспекти його діяльності План
- •Практичне заняття № 6 тема. Творча частина (служба) редакційного колективу План
- •Практичне заняття № 7 тема: Технічна частина (служба) редакційного колективу План
- •Практичне заняття № 8 тема. Структура редакційного колективу План
- •6. Завдання для самостійної роботи
- •Завдання для самостійної роботи № 1
- •Тема. Управління редакційним колективом
- •Завдання для самостійної роботи № 2 тема. Методи управління редакційним колективом План
- •Завдання для самостійної роботи № 3 тема. Система планування. Бізнес-план як головний чинник зміцнення фінансового стану редакції. План
- •Завдання для самостійної роботи № 4 тема. Функції контролю в редакційному колективі План
- •Завдання для самостійної роботи № 5 тема. Критерії журналістського вибору змі План
- •Завдання для самостійної роботи № 6 тема. Журналістська діяльність в умовах сучасного інформаційного простору План
- •Завдання для самостійної роботи № 7 тема. Кваліфікаційні вимоги до журналіста План
- •Завдання для самостійної роботи № 8 тема. Журналіст у системі редакційного менеджменту: взаємозв’язок з іншими редакційними службами План
- •7. Тестові завдання
- •8. Рекомендації до модульного контролю
- •Література
- •Додаток а
- •Положення про редакційну колегію
- •Положення про редакційну “летучку”
- •Положення про редакційну “планірку”
- •Положення про відділ дизайну та верстки
- •Положення про рекламну діяльність редакції
- •Підготовка матеріалів до друку
- •Головний редактор
- •Заступник головного редактора
- •Менеджер
- •Маркетолог
- •Головний бухгалтер
- •Відповідальний секретар
- •Оглядач, спеціальний кореспондент
- •Власний кореспондент
- •Черговий редактор
- •Фотокореспондент
- •Коректор
- •Начальник відділу реклами
- •Оператор верстки
- •Перекладач – оператор набору
- •Завідуюча канцелярією
- •Прибиральник службових приміщень
- •Режим роботи редакції
- •Глосарій
Тема 3. Технічна частина (служба) редакційного колективу
Технічно-комерційна частина (служба) редакції не лише дбає про технічне забезпечення випуску газети, а й умови праці журналістів. Так, аналітик комп’ютерних комунікацій (цю посаду можна назвати “системний адміністратор”) опікується безперебійною роботою локальної комп’ютерної мережі, наявністю технічних засобів. Бухгалтер веде бухоблік, готує фінплан, зводить баланс, нараховує зарплату, здійснює низку фінансових розрахунків із поставниками, клієнтами, маркетолог займається просуванням товару (газети) на ринок та ін.
Структура технічних служб редакції у зв’язку із застосуванням комп’ютерних технологій нині дещо змінилася. У структурі редакцій почали з’являтися відділи, на які покладені функції ефективного використання новітніх технологій. У кожній газеті вони називаються по-різному: комп’ютерний центр, центр дизайну та верстки, аналітично-комп’ютерний центр, відділ комп’ютерних комунікацій тощо.
Однак суті це докорінно не міняє: у редакціях, де новітні технології використовуються в повному обсязі, здійснюється весь процес створення газети, кінцевим результатом якого вважається підготовка оригінал-макетів, які потім передаються електронним способом у друкарню (за умови, що в редакції немає своєї друкарні). Якщо у власності редакції є ще й друкарня, то можна вважати процес створення газети повним виробничим циклом. У такому випадку на базі редакції можна організувати досить потужний технічний центр, де верстатимуть одразу кілька видань чи вироблятимуть іншу друковану продукцію.
Важливою фігурою в редакції віднедавна вважається аналітик комп’ютерних комунікацій (системний адміністратор), який забезпечує безперебійну роботу редакційної локальної комп’ютерної мережі, відповідає за технічне забезпечення редакційних комп’ютерів, стежить за наповненням веб-сайта газети, відповідає за передачу готових оригінал-макетів до друкарні та ін.
Використання новітніх комп’ютерних технологій і мережі Інтернет, у свою чергу, дало газетам можливість відкривати власні веб-сайти в Інтернеті, робити електронні версії номера, вести обмін думками із користувачами, розміщувати рекламу. Крім цього, технічна модернізація дає змогу журналістам спілкуватися практично з усім світом.
Велике значення для редакції газети мають дільниці дизайну та верстки й коректури. Коректор, наприклад, повинен перечитати оригінал і після необхідних виправлень повернути його в секретаріат. Верстальники мають вільно використовувати низку програм, завдяки яким здійснюється розміщення публікацій на шпальті, підготовка оригінал-макетів газети до передачі в друкарню.
Кожна редакція повинна мати у своєму активі невелику бібліотеку, до якої, крім різних словників, ввійшли б і довідники, останні законодавчі чи нормативно-правові документи, пов’язані з медійною, бухгалтерською діяльністю, збірники, енциклопедії, а також допоміжна література для журналістів, які працюють над тією чи іншою тематикою.
Шлях публікації від журналіста до редактора і потім у секретаріат зазвичай традиційний: матеріал на паперовому носії (оригінал) спочатку читає завідувач відділом, далі – заступник головного редактора, після нього – головний редактор. Він передає матеріал у секретаріат, де робляться повторні й остаточні виправлення тексту перед версткою.
Деякі газети практикують внесення остаточних правок від коректорів, які читають оригінал матеріалу на комп’ютері, переносячи всі виправлення. Після цього він готовий до верстки. Зверстану сторінку коректори читають знову і дають паралельно на читку черговому по номеру редактору (журналісту), який може внести свої поправки. Зверстану сторінку читають також усі журналісти, чиї матеріали вміщені на ній (за їхнім бажанням чи потребою), роблять необхідні уточнення. Головний редактор – остання інстанція. Він ставить свій підпис після прочитання шпальти.
Із розвитком ринкових відносин з’явилася необхідність створення в редакції комерційного відділу, який є складовою нетворчої частини. Діяльність такого відділу пов’язана з маркетинговою службою та редакційним менеджментом. Звичайно, на ринку газетної індустрії є як економічно сильні видання, де комерційну діяльність ведуть окремо структуровані колективи (це спостерігається в медіа-холдингах), так і слабкі, в яких газетним менеджментом і маркетингом займаються кілька осіб, іноді – спеціально створені відділи.
Чи можуть у структурі редакції бути менеджери? Так. Це рекламні менеджери, менеджер із персоналу, менеджер із питань економіки тощо. Оскільки головною кінцевою метою діяльності кожного підприємства (а редакція газети – це і є підприємство) вважається прибуток, а він може бути лише за умов грамотно організованого економічного управління газетою, то газетний менеджмент має, передусім, економічний аспект.
Редакційний архів. Негативи фотоматеріалів та оригінали, вміщені на сторінках газети, раніше, згідно з установленим порядком, передавалися редакцією до територіальної архівної установи. Нині ця практика відсутня. Як правило, тепер редакції зберігають у своїх архівах газетні підшивки, фотоматеріали, різні нагороди, грамоти, пам’ятні подарунки тощо. Варто вести їх облік. В архіві редакції обов’язково мають зберігатися також бухгалтерські відомості, листування, накази по редакції та ін. Всі ці документи повинні бути прошиті, із пронумерованими сторінками. Особливо ретельно слід зберігати відомості про зарплату працівників редакції.
До технічних працівників редакції належать водії, розповсюджувачі газет (якщо такі є в штаті), маркетологи, рекламісти, завідувач відділу кадрів (канцелярії), бухгалтери, економісти, прибиральники службових та виробничих приміщень та ін.
Директор із маркетингу (маркетолог) віднедавна, принаймні, останні півтора – два десятиліття вважається новою спеціальністю, в тому числі й у газетній практиці. Головні обов’язки маркетолога полягають у моніторингу й дослідженні читацької аудиторії та розробці і реалізації стратегії просування товару (газети) на ринку – продажу в торговельній мережі чи за допомогою розповсюджувачів, за передплатою. Водночас маркетолог може виконувати і обов’язки комерційного директора.
Велику роль у діяльності редакції відіграє рекламний відділ. Він може мати різну кількість працівників – залежно від того, який обсяг газетної площі редакція готова віддати під рекламні публікації.
Технічно-комерційна частина редакції виходить досить численною і становить більше половини від загальної кількості працівників. Тому досить важливо налагодити її так, щоб кожен член редакційного колективу приносив віддачу.