Тема 4. Журналіст у системі редакційного менеджменту: взаємозв’язок з іншими редакційними службами

Існує велика різниця між журналістом, який працює поза штатом того чи іншого редакційного колективу, і того, що у штаті. Позаштатний журналіст виконує певний обсяг роботи (готує власні публікації), а штатний має чітко окреслені обов’язки. Отже, він перебуває у системі редакційного менеджменту і нерозривно з нею зв’язаний. Звідси випливають усі його подальші дії, спрямовані на випуск друкованого періодичного видання та його розповсюдження. У контексті цього дуже важливу роль відіграє етика журналіста як один із важливих факторів, що впливають на його діяльність, та етика редакційного колективу загалом.

Морально-етичні норми журналістської діяльності фактично є певними критеріями, що свідчать про здорову, творчу і грамотну роботу колективу, і порушення їх може мати небажані наслідки як для журналіста персонально, так і для видання. Іншими словами, порушення морально-етичних норми журналістської діяльності може негативно позначитися на виданні, його іміджі, розповсюдженні, а отже, економіці самого видання (судові позови, виплати компенсацій за моральні збитки, економічні санкції тощо).

Отже, журналіст у редакційному колективі фактично є однією з ключових ланок процесу випуску періодичного друкованого видання: його публікація може принести редакції як велику користь, так і завдати непомірної шкоди. В останньому випадку, крім судових позовів чи виплати компенсацій потерпілому, журналіст може лишитися своєї посади.

Важливо також дотримуватися норм чинного законодавства (зокрема, Законів України “Про інформацію” від 02.10.1992 р. № 2657-XII із змінами, “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” від 16.11.1992 р. № 2782-XII з наступними змінами, “Про рекламу” від 03.07.1996 р. № 270/96-ВР з наступними змінами, “Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації” від 23.09.1997 р. № 539/97-ВР із наступними змінами та інші). Порушення правових норм веде до правової відповідальності і також може негативно вплинути на імідж видання, його економічну стабільність.

Таким чином, редакційному менеджеру слід вести роботу і в цьому напрямі, а саме: запобігати порушенням з боку журналістів правових та морально-етичних норм, проявам непрофесійності, безвідповідальності тощо. У деяких редакціях розробляють етичні правила (кодекси) для внутрішнього користування і стежать за їх дотриманням. У разі недотримання щодо журналіста можуть здійснюватися санкції економічного характеру, як-от: позбавлення (зниження) гонорару за матеріал із помилками, премії, переведення на нижчу посаду, позбавлення матеріальної допомоги до відпустки, а також адміністративні стягнення.

Журналіст у системі редакційного менеджменту вважається ключовою фігурою. Він готує публікації, як подієві, так і проблемні, чим приваблює читачів. Отже, одним із головних чинників у роботі редакційного колективу є праця журналіста, його внесок у періодичне друковане видання. Але самі журналістські матеріали не вирішують проблеми залучення коштів, продаж видання, розповсюдження його. Тому структура діяльності редакції створюється саме з урахуванням цих чинників. І якщо журналістський матеріал є визначальним з огляду на задоволення інформаційного запиту читача на шпальті друкованого ЗМІ, то рекламний є основним з точки зору економічної привабливості ЗМІ, він спрямований на залучення коштів, а отже, має економічний характер¹.

Зважаючи на колективний характер праці редакційного колективу, редакційному менеджеру важливо дбати про розумний баланс у використанні творчого та технічного потенціалу друкованого періодичного ЗМІ, тісний контакт між творчими та технічними працівниками.