Тема 2. Журналістська діяльність в умовах сучасного інформаційного простору

Сучасний інформаційний простір, позначений ринковою економікою, яка дає свободу вибору, здійснює певний вплив на журналіста. Як уже зазначалося вище, нинішній журналіст вибирає ЗМІ, в якому, на його погляд, відчуватиме себе комфортно з ідеологічної та матеріальної позицій. Керівник ЗМІ, який є його потенційним роботодавцем, теж може вибирати: укладати з претендентом договірні відносини чи ні.

Свобода вибору ЗМІ і вільний вибір тем, які хвилюють журналіста, дають йому право висловлювати свої власні думки, погляди стосовно того чи іншого питання. Чи завжди це відбувається вільно? Ні. Журналіст у своїй роботі має керуватися здоровим глуздом, щоб не завдати шкоди ні людям (суб’єктам журналістського твору), ні собі. Такі морально-етичні норми мають формуватися у журналіста в результаті праці як у колективі, так і за його межами. Редакційний працівник з огляду на це вважається більш захищеним з моральної та юридичної точки зору: за ним стоїть колектив, який завжди може підтримати, стати на захист. Журналіст-одинак менш захищений з юридичної точки зору, особливо коли він працює над резонансною темою, яка має важливе правове чи суспільне значення.

Однак резонансні теми додають виданню авторитету, його купують, у нього інвестують кошти рекламодавці, орендарі шпальт, що зміцнює його економіку. Тому журналіст, навіть якщо він і не працює у штаті, долучається до редакційного менеджменту.

Реалії сучасного інформаційного ринку змушують журналіста боротися за своє виживання. Це відбувається і в умовах економічно стабільного ЗМІ, й економічно слабкого. Останнє змушує журналіста шукати ймовірні варіанти іншого видання в разі закриття того, де він працює, а економічно стабільне ЗМІ настільки сильно бореться за свою відвойовану нішу, що іноді ігнорує серйозні журналістські публікації, убезпечуючи себе від можливих негативних наслідків. Так, наприклад, критична стаття на адресу конкретної персони може завдати удару по її діловій репутації, а отже, негативно позначитися на кількості продаж видання, більшість читацької аудиторії якого – симпатики персони, а партнери редакції водночас є і її партнерами тощо. Тому редакційні менеджери мають відстежувати наслідки деяких публікацій журналіста з метою убезпечення редакції від можливих фінансових втрат чи прихованих економічних санкцій проти видання. Таким чином, над газетою висить дамоклів меч так званої “ринкової цензури”, і з цим, на жаль, доводиться рахуватися.

У такій ситуації журналіст або пристосовується, або відстоює свою позицію. Він може наполягати на публікації чи відмовитися від неї, чи взагалі відмовитися від авторства, якщо в публікації змінені акценти, тощо. У свою чергу, редактор може відмовитися від послуг такого журналіста (автора), мотивуючи свою відмову, наприклад, тим, що публікація може завдати шкоди діловій репутації видання, вона не цікава для читацької аудиторії, на яку видання розраховане тощо.

Тема 3. Кваліфікаційні вимоги до журналіста

Сучасна журналістика ставить перед журналістом високі вимоги стосовно професійної майстерності, його політичної та загальної культури, інтелекту. Ринкова економіка диктує свої правила, а друковане періодичне видання, яке намагається укріпити свої позиції в інформаційному просторі, – свої кваліфікаційні вимоги щодо журналіста, який не лише бездоганно володіє жанрами, а й здатний проводити аналітичні спостереження, соціологічні дослідження, аналізувати та зіставляти факти.

Уміння журналіста не лише писати, а й робити якісні фотоілюстрації, верстати свою шпальту чи тематичну добірку, збільшує його вагу та професійну цінність у колективі, додає йому впевненості і викликає повагу з боку керівництва, оскільки володіння суміжними спеціальностями дає змогу оптимізувати творчий процес, а отже, зекономити кошти на оплату праці.

Зрозуміло, що керівництво редакцією та редакційні менеджери будуть на боці того журналіста, який має досвід роботи у ЗМІ, вміє економічно мислити і має таку рису, як підприємливість, оскільки вона допомагатиме йому, крім основних функціональних обов’язків, залучати до видання рекламодавців, інвесторів.

У зв’язку із широким застосуванням комп’ютерних технологій у сучасних ЗМІ однією з кваліфікаційним вимог для прийняття на роботу журналіста є уміння володіти оргтехнікою: диктофоном, фотоапаратом, комп’ютером, факсом, працювати з Інтернетом та ін. Уміння працювати швидко, бути мобільним, оперативно реагувати на події дають більше шансів журналістові бути затребуваним.

Однак активній творчій роботі журналіста редакції потрібно створити належні умови праці, і це одне із завдань редакційного менеджменту: більша віддача буде в того журналіста, робочий час якого правильно, оптимально організований. У нинішніх умовах особливо гостро стоїть питання конкуренції між журналістами всередині видання і навіть конкретного відділу. Завдання редакційних менеджерів – пильнувати, щоб конкуренція була здоровою, мала змагальний, творчий характер, а не загострювала стосунки в колективі і не створювала загрозливих психологічних ситуацій.

Журналістська відповідальність у колективі теж має бути в полі зору редакційного менеджера. Посадові обов’язки кожного члена колективу, і особливо творчих працівників окреслюють коло професійної відповідальності. Але, крім цього, є ще й моральний бік відповідальності журналіста перед читачами, учасниками публікацій, думка яких може позначитися не лише на його діловій репутації, а й репутації видання, у якому він працює. Тому висока міра відповідальності журналіста в колективі ставить його в досить складні умови професійного зростання. Уміння працювати в системі якісно нових відносин, які диктує ринкова економіка, формування відповідальності, ініціативності та високої працездатності дасть журналісту змогу не лише увійти в редакційний колектив видання, а й міцно закріпитися в ньому.