Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ФІЛІПЕНКО СВІТОВА ЕК.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
12.01.2020
Размер:
4.9 Mб
Скачать

9. Міжнародний фінансовий ринок

По-перше, розвиток строкового ринку і фінансового ринку захід­них країн у цілому безпосередньо був пов'язаний з загальною лібера­лізацією фінансового сектора економіки. Наприклад, на липень 1990 р. для більшості країн ЄС були цілком лібералізовані умови переміщення капіталів усередині Європейського співтовариства.

По-друге, з початку 80-х років великі фінансові ресурси стали акумулюватися в різних фондах, таких як швестиційні, пенсійні та ін. Загальні активи шституціональних інвесторів у США зросли з

  1. трлн дол. (66 % ВНП) у 1981 р. до 6,5 трлн дол. (133 % ВНП) у 1990 р. Активи тільки одних взаємних фондів США збільшились

  2. менш ніж 50 млрд дол. у 1977 р. до 2,2 трлн дол. у січні 1994 р. Фонди хеджування сконцентрували на початку 1994 р. активи на суму 80 млрд дол., а в 1997 р. ця сума у світі сягнула 400 млрд дол. У Великій Британії загальні активи шституціональних інвесторів зросли з 130 млрд ф. ст. (52 % ВНП) у 1980 р. до 550 млрд ф. ст. у 1990 р. (108 % ВНП). На кінець 1991 р. різні фонди у США та Європі акумулювали більш як 8 трлн дол.

Таким чином, з одного боку, дедалі більший обсяг фінансових ресурсів став концентруватися в руках професійних менеджерів, з іншого — посилилися вимоги до прибуткового застосування фі­нансових ресурсів, які почали розглядатися з погляду хеджування їх вартості та доходності. Слід ураховувати, що операції з похід­ними активами є досить складними фінансовими інструментами і потребують спеціальних знань для використання їх як об'єктів інвестування. Поза фондами вони недоступні дрібному вклад­никові через великий обсяг початкових разових інвестицій та високу ризикованість більшості даних операцій. До того ж широке інвестування коштів фондів в інші фінансові активи звичайно супроводжується паралельною трансакцією з похідними фінан­совими інструментами з метою хеджування. Концентрація конт­ролю над великими сумами грошей в умовах конкурентного ринку викликає ще один цікавий ефект: значно посилюється нестійкість фінансових ринків у зв'язку з отриманням нової інформації, ос­кільки її однозначна оцінка більшістю менеджерів спричинює масову купівлю чи продаж фінансових активів. Це приводить до подальшого розширення ринку похідних фінансових активів, до якого фонди звертаються з метою хеджування.

По-третє, ринки похідних фінансових інструментів високо-концентроваш в міжнародному масштабі, тобто існує кілька основних світових центрів торгівлі похідними фінансовими інст­рументами. У зв'язку з цим ще однією причиною їх розвитку став прогрес у галузі інформаційних технологій. Крім того, вдоскона-

168

лення техніки та технології спростило та зменшило вартість по­ліпшення трансакцій, сприяло впровадженню автоматизованих програм торгівлі фінансовими активами та хеджування, збільшенню ліквідності фінансових ринків. Це об'єктивно привело до частішого перегляду портфелів менеджерами і в результаті — до зростання обсягу операцій. Підвищення ліквідності фінансових ринків дало змогу менеджерам активніше залучати у свої портфелі іноземні фінансові інструменти. Так, близько 200 фондів до 1992 р. інвестували за кордоном кошти в розмірі 1 трлн дол., у тому числі менеджери фондів США — приблизно 5 % своїх активів, західноєвропейських фондів — приблизно 20 % своїх активів. Інституціональні інвестори Японії також мають іноземні інвестиції в розмірі 5—7 % своїх активів. Щоб уявити абсолютні розміри іноземного інвестування, досить зга­дати, що, наприклад, 4,6 % активів пенсійних фондів США, які припадають на іноземні активи, становлять приблизно 125 млрд дол.

Отже, зростаюча ліквідність ринків, простота та дешевина ук­ладання трансакцій у сучасних умовах розмиває межу між корот­ко-, середньо- та довгостроковими інвестиціями.

По-четверте, активізації торгівлі похідними фінансовими ін­струментами сприяла можливість формувати з їх допомогою син­тетичні позиції для тих випадків, коли трансакції на спотовому ринку вирізняються більш високими ставками.

Переважна частина похідних інструментів є похідними акти­вами, які динамічно поширюються починаючи з 70-х років в основному завдяки розвиткові біржової торгівлі даними інстру­ментами. Тож про динаміку даного ринку за останнє десяти­річчя можна судити насамперед зі статистики біржової торгівлі. Табл. 9.1 містить дані про вартісний обсяг відкритих позицій з похідних фінансових інструментів (за номіналом на кінець кож­ного року).

У табл. 9.2 наведені дані про щорічний обсяг торгівлі (кількість контрактів) похідними фінансовими інструментами на біржах.

Зростання динамічності розвитку строкового ринку можна пока­зати й на такому сегменті економіки, як валютний ринок (табл. 9.3).

Посилення нестабільності цін на товари, особливо на енерго­носії, привело до значного розширення торгівлі як похідними інструментами на біржах, так і інструментами позабіржових опе­рацій. Ідеться насамперед про товарні свопи. З погляду техніки торгівлі розвиткові операцій з цими інструментами сприяв нагро­маджений досвід та інфраструктура ринку процентних та валют­них свопів. Особливо активно трансакції з товарними свопами почали здійснюватися з серпня 1990 р. Якщо до цього моменту обсяг ринку товарних свопів та опціонів оцінювався у 7—10 млрд

169

Ринки де

ривативних

рінансових інструментів, млрд дол.

Фінансові інструменти

1986

1987

1988

1989

1990

1991

1992

1993

1994

1995

1996

1997

1998

Процентні ф'ючерси

370,0

487,7

895,4

1200,7

1454,2

2156,7

2913,0

4958,7

5777,6

5863,4

5931,2

7489,2

7708,2

Ф'ючерси на короткострокові

274,3

338,9

721,7

1002,6

1271,4

1907,0

2663,0

4632,9

5422,3

5475,3

5532,7

7062,5

7289,8

інструменти

У тому числі:

3-місячні євродоларові депозити

229,5

307,8

588,8

671,9

662,6

1100,5

1389,5

2178,7

2468,6

2451,7

2141,8

2599,1

2915,1

3 -місячні депозити в євроєнах

0,0

0,0

0,0

109,5

243,5

254,5

431,8

1080,1

1467,4

1400,7

1462,8

1629,9

1236,4

3-місячні депозити в евромарках

0,0

0,0

0,0

14,4

47,7

110,0

229,2*

421,9

425,7

654,6

626,2

1016,9

1210,1

3-місячні ф'ючерси LIBOR

0,0

0,0

15,7

12,4

23,3

45,8

132,5

223,7

184,6

167,1

209,6

212,2

133,7

Ф'ючерси на довгострокові

процентні інструменти

95,7

148,8

173,7

198,2

183,4

250,4

249,4

325,9

355,3

388,1

398,5

426,7

412,4

У тому числі:

казначейські операції США

23,0

26,5

39,9

33,2

23,0

29,8

31,3

32,6

36,1

39,9

45,7

72,1

61,1

облігації уряду Франції

2,1

7,6

7,0

6,1

7,0

11,4

21,0

12,6

12,7

12,4

12,9

14,9

9,5

10-річні облігації японського уряду

63,5

104,8

106,7

129,5

112,9

122,1

106,1

135,9

164,3

178,8

145,6

118,0

142,3

облігації уряду Німеччини

0,0

0,0

1,4

4,2

13,7

22,5

34,3

47,6

49,1

74,8

94,2

82,5

63,7

Процентні опціони*

146,5

122,6

279,2

387,9

599,5

1072,6

1385,4

2362,4

2623,6

2741,8

3277,8

3639,9

4602,8

Валютні ф'ючерси

10,2

14,6

12,1

16,0

17,0

18,3

26,5

34,7

40,1

38,3

50,3

51,9

38,1

Валютні опціони*

39,2

59,5

48,0

50,2

56,5

61,9

71,1

75,6

55,6

43,5

46,5

33,2

18,7

Ф'ючерси на фондові індекси

14,5

17,8

27,1

41,3

69,1

76,0

79,8

110,0

127,7

172,4

195,9

211,5

321,0

Опціони на фондові індекси*

37,8

27,8

42,9

70,7

93,7

132,8

58,6

229,7

238,4

329,3

378,0

776,5

866,5

Всього

618,3

729,9

1304,8

1767,1

2290,7

3520,1

4634,5

7771,2

У тому числі:

Північна Америка

517,7

577,3

949,8

1151,9

1261,9

2130,2

2684,5

4328,9

8862,9

9188,6

9879,6

2202,2

35492

Продовження таблиці 9.1

Фінансові

1986

1987

1988

1989

1990

1991

1992

1993

1994

1995

1996

1997

1998

інструменти

Європа

13,1

13,3

177,7

250,8

461,2

710,2

1110,1

1819,9

4819,5

4849,6

4837,4

6326,5

7317,8

Азійсько-Тихоокеанський регіон

87,0

138,5

175,4

360,0

560,5

657,0

823,5

1606,0

1831,8

2241,9

2828,6

3587,4

4411,9

0,0

0,0

0,0

0,1

0,2

0,5

1,9

28,7

39,9

107,0

59,6

58,5

42,7

* Опціони кол плюс пут.

Джерела: International Capital Markets. Development, Prospects and Policy Issues. IMF, September 1994. P. 119. (1986—1993 pp.); Bank for International Settlements. International Banking and Financial Market Developments. Basle, 1998, February.

Таблиця 9.2

(1994—1998 pp.)