9. Міжнародний фінансовий ринок

Комерційні банки не є членами біржі, однак мають право у випадку отримання ліцензії купувати й продавати (за посеред­ництва брокерських компаній і фірм—членів біржі) всі види цін­них паперів (у тому числі акції промислових компаній) як за власний рахунок, так і за дорученням клієнтів. Крім того, якщо вони задовольняють вимоги статуту біржі, то є учасниками так званих «похідних», або «спіральних», ринків цінних паперів, орга­нізованих Токійською фондовою біржею (ринок державних об­лігацій з торгівлі на термін).

Біржова політика Японії є більш протекціоністською порів­няно з біржовою політикою в інших країнах. Самостійність бірж у прийнятті в члени біржі представників інших країн дає мож­ливість кожній японській біржі регулювати кількість іноземних цінних паперів, що котируються на ній. А організація японськими біржами третинних ринків цінних паперів, де можуть брати участь і банки і де котируються іноземні цінні папери, веде до роз­ширення інтеграції японського ринку цінних паперів у світовий фондовий ринок.

Таким чином, між фондовими ринками різних країн зберіга­ються певні відмінності. Однак у всіх країнах їх діяльність конт­ролюється державою, встановлено вимоги до компетентності та платоспроможності осіб, які проводять операції з випуску та обігу цінних паперів, особи, які купують цінні папери, забезпечуються всією необхідною інформацією.

Взагалі, незважаючи на різноманітність форм організації та діяльності фондових бірж, в останні роки в'результаті розвитку інтеграційних процесів в економші промислове розвинутих країн намітилася тенденція до певної уніфікації загальних правил і процедур діяльності фондових бірж, організації операцій з цін­ними паперами, поглиблюються контакти між органами держав­ної влади щодо контролю за ринком цінних паперів і діяльністю фондових бірж різних країн.

Нині представники органів державної влади з контролю за ринком паперів і діяльністю фондових бірж США, Німеччини, Японії та деяких інших країн розглядають питання про створення міжнаціонального органу з контролю за операціями з цінними паперами, що в перспективі сприятиме зближенню національних фондових ринків і створенню уніфікованого міжнародного ринку цінних паперів.

Світовий ринок цінних паперів охоплює різні національні системи фондових бірж. Ці системи склалися під впливом іс­торичних чинників, традицій, особливостей розвитку націо-

156

нальної економіки, а також досвіду найрозвинутіших біржових ринків.

У світовій біржовій торгівлі спостерігаються тенденції інтег­рації біржових систем у єдину світову біржову систему. Це по­в'язано з упровадженням нових інформаційних технологій, комп'ю­терної техніки, завдяки яким біржі можуть обмінюватись інфор­мацією цілодобово.

Інтеграція національних ринків цінних паперів пов'язана з глобальною інтеграцією національних економік. Створюються між­народні організації (асоціації) з цінних паперів (Міжнародна фе­дерація фондових бірж), у межах яких фахівці та організації на­ціональних фондових ринків можуть тісніше співпрацювати.

Народжуються нові фінансові та технічні інструменти, що сприяють захисту інвесторів від ризику. Вдосконалюються стан­дарти фондових бірж Це веде до зміцнення стабілізації на фондо-. вому ринку, оскільки усувається можливість виникнення великої різниці курсів цінних паперів.

Останні роки характеризуються збільшенням боргових зобо­в'язань у вигляді облігацій, що є більш надійним засобом отри­мання прибутку, ніж акції. Але, на думку деяких фахівців, незаба­ром акції переважатимуть кількість облігацій, оскільки вони забез­печують не тільки дивіденди, а й право на власність. Тому перед­бачається, що біржі обслуговуватимуть значно більшу кількість акцій. Окремі біржі спеціалізуватимуться на окремих нових видах акцій, менш ризикованих, ніж нинішні.