1. Теоретична основа аналізу сучасної світової економіки

1.1. Поняття економічного дискурсу

Поняття дискурс, дискурсивне обгрунтування, з од­ного боку, переводить пояснення в теоретичну площину. З іншого боку, дискурс — це точна контактуюча поверхня, що зближує мову й реальність. Економічний дискурс відкриває шлях до тео­ретичного пізнання економічних процесів. Проте будь-яке еко-номічце, загалом — суспільне знання відносне не лише у зв'язку з постійною еволюцією самого об'єкта, а й через існування обме­жень у його мовній інтерпретації, математичній та іншій фор­малізації, семантичному виразі. Це особливо важливо підкреслити з огляду на стан як економічної теорії, так і суспільно-господарсь­кої практики постсоціалістичних держав. Цілком очевидно, що часи опори на безсумнівні концепції безальтернативного характе­ру минули.

Попереднє економічне знання, в тому числі його класичні зразки, мало переважно розсіяний характер, тобто охоплювало окремі економічні ареали, головним чином тогочасні національні економіки, чи то розвинуті, такі як Велика Британія, США, або менш розвинуті — Німеччина, Франція, Іспанія та ін. Крім того, в економічній науці домінувала європоцентристська або ширше — західна парадигма. До того ж у рамках даної парадигми існували й існують різноманітні, часто прямо протилежні школи та напрями.

14

1. Теоретична основа аналізу сучасної світової економіки

Це беззаперечно свідчить про те, що до теперішнього часу не вдалося сформувати хоча б основи універсальної економічної науки, своєрідної економічної філософії, близької до тих, що є загаль­новизнаними в системі природничого наукового знання. Обме­женість сучасних економічних поглядів проявляється в тому, що вони досі мають локальний характер, охоплюючи хоч і найбільш розвинуту, але далеко не всю глобальну економічну систему. Ще один суттєвий недолік сучасної економічної науки — надмірна ускладненість, абстрагованість від реальних економічних проце­сів, яка межує зі схоластикою, що завжди свідчить про поглиблен­ня кризових процесів у науці.

Отже, економічне знання пішло шляхом онтогенезу, акценту-Іочи увагу передусім на індивідуальних змінах, значно менше зважаючи на загальноекономічні, загальносоціологічні зрушення та протиріччя. Тотальне, розсіяне знання, що ним дотепер є .економічна теорія, переростає на межі II і III тисячоліть у синтез глобального, концентрованого, загальнопланетарного знання. До­мінуючим в економічній теорії стає філогенез, що передбачає вивчення родових, історичних властивостей та якостей, пріоритет дедуктивного мислення над індуктивним. Переосмисленню су­часних господарських реалій сприяють спроби сформулювати ос­новні принципи та виокремити найхарактерніші риси загально-планетарної економічної теорії, відносно вільної від модифіку­ючого впливу національно-державних господарсько-політичних, історично-географічних, ментально-культурологічних та інших особливостей.

1.2. Субстанційні підвалини глобальної економічної системи

Етапи становлення глобальної економічної спільнос­ті охоплюються такою схемою (табл. 1.1).

Аграрна цивілізація за своєю часовою тривалістю становила найбільший період. Початок йому поклала неолітична (аграрна) революція (III—TV тисячоліття до н. е.), яка ознаменувала перехід від привласнювального до відтворювального господарства. Тео­ретичне, дискурсивне віддзеркалення вона дістала у вченнях фі­зіократів та меркантилістів. Причому класичні риси аграрної еко­номіки відобразились передусім у роботах фізіократів. Меркан-

15

Розділ І

тилом же, що розвивався і на Сході, і на Заході більше ніж два тисячоліття тому, був характерний для перехідної торговельної, грошової економіки.

Таблиця 1.1 Етапи становлення економічної спільності

Тип світової цивілізації	Домінуючий вид виробництва	Характер праці	Провідний тип власності
Аграрна	Сільськогоспо-	Ручна	Земельна
	дарське
Індустріальна	Промислове	Машинна	Промислова
Постіндустріа-льна (ноосфер-но-космічна)	Інформаційне	Інтелектуальна (духовна)	Інтелектуальна *:•-* 4

Індустріальна економіка втілилась у класичних теоріях (А. Смію, Д. Рікардо, Дж. Мілль та ін.) і в сучасних неокласичних цепціях.

Розгортання сучасного економічного знання можна ставити за таким логічним ланцюгом: загальноцивілізаційна станційна основа — економічні моделі різного ступеня зрілосіі (ядро, або центр, світу —економіки за І. Валлерстайном і Ф. Бро-делем, перехідна та периферійна економіка) — національно-дер-жавні економічні системи.