Типові показники нафта і єс (1995 р.)

Показники	НАФТА	ЄС
Територія, тис. кв. км	19520	3232
Населення, млн осіб	378	372,55
ВВП, млрд дол.	8500	7250
Частка у світовому ВВП, %	24	20,5

Специфічність НАФТА визначається низкою характеристик, котрі певною мірою відрізняють її як від західноєвропейської, так і від інших моделей міжнародної економічної інтеграції.

По-перше, Північноамериканська зона вільної торгівлі має континентальні масштаби. У світовому господарстві — це перше інтеграційне угруповання з такою характеристикою. Воно об'єд­нує лише три, але досить великі за територією, людськими ресур­сами та економічним потенціалом країни (табл. 16.2).

Таблиця 16.2 Типові показники країв—членів НАФТА (1994 р.)

Показники	США	Канада	Мексика
Територія, тис. кв. км	9364	2276	1598
Населення, млн осіб	260,6	29,2	88,5
ВНП, млрд дол.	6754	566	369
ВНП, дол. на душу населення	25880	19510	4180
Заробітна плата, дол./год	17,20	16,03	1,51

По-друге, країни, що об'єдналися в НАФТА, мають різні рівні економічного розвитку, більше того, рівень Мексики різко конт­растує з рівнем США та Канади. Власне, це не є винятковим явищем: у Західній півкулі подібний приклад демонструє МЕРКО-СУР, до якого поряд з такими велетнями Латинської Америки, як Бразилія та Аргентина, входять Уругвай і Парагвай, котрі значно поступаються їм в економічному розвитку.

По-третє, яскраво вираженим центром Північноамерикансь­кої зони вільної торгівлі залишаються США — світовий лідер з

16. Розвиток економічної інтеграції в Північній Америці

величезним науково-технічним, технологічним потенціалом та кон­курентоспроможною економікою. Основні торговельні та інвес­тиційні потоки в межах угруповання спрямовані переважно зі СІНА або до США; більша частина зовнішньоторговельного обо­роту Канади (74 %) і Мексики (65 %) припадає на торгівлю зі США. Що ж до канадсько-мексиканських торговельних та інвес­тиційних зв'язків, то до останнього часу вони залишалися надто слабкими (рис. 16.1).

Рис. 16.1. Торговельний оборот у Північній Америці на час створення НАФТА

По-четверте, угода має широкомасштабний характер: вона охоп­лює виробничу сферу, міжнародну торгівлю, фінансові відносини між країнами-інтегрантами, інвестиційну діяльність, розширює вільний рух капіталів, необмежений вивіз прибутків і доходів, поглиблює лібералізацію взаємної торгівлі, регулює порядок міг­рації робочої сили тощо.

По-п 'яте, країни—члени НАФТА є водночас і атлантичними, і тихоокеанськими, вони майже рівновіддалені від двох інших потужних світових економічних регіонів — Західної Європи та Азійсько-Тихоокеанського регіону, що дає можливість рівномірно розвивати економічні зв'язки з ними і суттєво впливати на роз­виток цих зв'язків.

На відміну від Європейського Союзу, що піднявся на най­вищий інтеграційний щабель, НАФТА не має досконалої струк­тури наднаціональних органів регулювання тристоронніх відно­син, що на даний час цілком улаштовує Канаду й Мексику, які вбачають в ній загрозу своїй політичній та економічній незалеж­ності. Зрештою, зона вільної торгівлі — це перший етап у міжна-

340

341

Розділ IV

родній економічній інтеграції, і йому притаманні свої шституційні механізми.

Особливість угоди про НАФТА полягає також у тому, що вперше у світовій практиці в системі світових господарських зв'яз­ків інтеграційне угруповання об'єднало найбільш високорозвинуті країни сучасності з однією з країн, що розвиваються, яка ледь піднялася до рівня «нових індустріальних середніх держав». Тому цілком природною можна вважати строкатість північноамери­канського інтеграційного об'єднання, що підтверджується навіть найбільш загальними показниками (див. табл. 16.2).

Головними, стимулами інтегрування є спільні економічні інте­реси, що разом із принципами взаємовигідних відносин склада­ють фундамент угоди. Цілі угоди полягають у тому, щоб позбутися перешкод у торгівлі, створити умови для справедливої конку­ренції, збільшити доцільність інвестування, спільно захищати пра­ва інтелектуальної власності, запровадити ефективний механізм співпраці та розв'язання суперечностей, а також розвивати три­стороннє, регіональне та багатостороннє кооперування.

Спільний для трьох сторін інтерес полягає в тому, щоб об'єд­наними зусиллями протистояти посиленню впливу західноєвро­пейського інтеграційного об'єднання в особі ЄС. Як відомо, свого часу політика панамериканізму була спрямована проти поши­рення європейського впливу в Західній півкулі. У тристоронній угоді про цю політику не йдеться, але її по суті антиєвропейська спрямованість є очевидною. НАФТА має протистояти також могутньому економічному піднесенню Азійсько-Тихоокеанського регіону, який, на думку багатьох дослідників, досить серйозно пре­тендує на роль світового центру в XXI ст. США дійшли висновку, що їхньої одноосібної присутності в цьому регіоні вже недостатньо, щоб адекватно реагувати на можливі зміни у розстановці світових еконо­мічних сил або, принаймні, підтримувати рівновагу між ними.

Кожна із трьох країн-учасниць має свої економічні інтереси в НАФТА і, звісно, кожна з них плекає надію за допомогою вільної торгівлі реалізувати ці інтереси.

СИТА прагнуть насамперед посилити могутність північноаме­риканського «центру» і його вплив на світове господарство, роз­ширити безмитний ринок реалізації продукції власних товаро­виробників, зміцнити позиції національного капіталу ТНК в еко­номіці Мексики і Канади, збільшити доступ до мексиканських і канадських економічних ресурсів, через Мексику поширити вплив на всю Латинську Америку в дусі відомої політики панамери­канізму.

16. Розвиток економічної інтеграції в Північній Америці

Канада сподівається позбавитися протекціоністських обме­жень з боку законодавства Сполучених Штатів і в такий спосіб підвищити конкурентоспроможність товарів своїх виробників на ринках США; суттєво збільшити товарооборот із Мексикою, який раніше був незначним; через США і Мексику вийти на ринки країн Латиноамериканського регіону; через активізацію зв'язків у межах об'єднання пожвавити економічну ситуацію в країні, під­вищити темпи економічного зростання, розширити межі зайня­тості. Канада розглядає НАФТА як «символ подальшої лібера­лізації торгівлі й торговельного законодавства».

Свої інтереси в НАФТА вбачає і Мексика, яка поставила метою за допомогою вільної торгівлі отримати доступ до досяг­нень науково-технічного прогресу для створення потужних засад модернізації національної економіки. Інтегруючись до найбільшої у світі зони вільної торгівлі, Мексика розраховує на вигідні умови експорту своєї продукції на ринках США і Канади; особливі надії пов'язуються із залученням додаткових інвестицій, новітніх техно­логій в національне виробництво, що має забезпечити значне збільшення кількості робочих місць, підвищення конкурентоспро­можності національного виробництва.

Учасники НАФТА проголосили своєю головною метою ство­рення не спільного ринку західноєвропейського зразка, а зони вільної торгівлі, яка дала б можливість кожній країні-інтегранту без перешкод і обмежень розвивати економічні відносини з ін­шими державами та регіонами.

Мова йде не про погодження торгово-економічної політики кожного із членів НАФТА з певними наднаціональними структу­рами, як то практикується в ЄС. Більше того, створення подібних структур поки що не планується. Щоправда, передбачено функ­ціонування тристоронніх комісій з розв'язання суперечок між країнами-партнерами у сферах трудових відносин та збереження довкілля.

Виходячи з угоди про Північноамериканську зону вільної тор­гівлі намічені поетапне, протягом 15 років, скасування митних тарифів, а також нетарифних обмежень у взаємній торгівлі; забез­печення високого рівня захисту інтелектуальної власності; розроб­ка спільної програми боротьби із забрудненням довкілля.

Перелічені напрями діяльності дещо розширюють традиційні уявлення про початковий етап інтеграційного процесу в «кла­сичному» його визначенні. Угода дає можливість практичного розв'язання важливих питань не лише торгівлі, а й усього взаєм­ного співробітництва, зокрема:

342

343

Розділ IV

• у митній сфері: згідно з угодою, країни-інтегранти зробили суттєвий крок до скасування митних обмежень —СЛІА на 84 % і Канада на 79 % мексиканського експорту (за винятком нафто­ продуктів); Мексика ліквідувала митні обмеження на 43 % то­ варів із СЛІА і на 41 % товарів із Канади. Через 15 років такі обмеження будуть узагалі ліквідовані;

• в інвестиційній сфері: запроваджений інвестиційний механізм не передбачає будь-яких обмежень у діяльності іноземних інвес­ торів; при цьому гарантуються конвертованість національної валюти і можливість переказів коштів за кордон;

• у виробничій сфері: угодою передбачено створення режиму най­ більшого сприяння місцевим фірмам; зі сфери дії угоди вилу­ чені галузі, які у відповідності з Конституцією перебувають у виключній компетенції держави;

• в невиробничій сфері: запроваджено режим найбільшого сприяння у взаємовідносинах між державами-інтегрантами;

• у фінансовій сфері: вся система розрахунків залишається під контролем держав; під дію угоди про НАФТА не підпадають політика грошового обігу та обміну валют, а також діяльність із соціального страхування та капітального будівництва.

Для розв'язання спірних питань узгоджено механізм дії інсти­туцій трьох рівнів — міжурядові консультації, комісія з вільної торгівлі, арбітраж.

Функціонування такого потужного об'єднання, як НАФТА, за умови збереження ним характеру відкритого економічного угру­повання зберігає і навіть обіцяє нові можливості для розвитку торговельних відносин із третіми країнами. Щоправда, зазначене суттєве зменшення митних обмежень усередині угруповання ставить експортерів із цих країн у заздалегідь невигідні умови.

Як зазначалося, особливість НАФТА полягає в тому, що це угруповання об'єднує країни з різним економічним і науково-технічним потенціалом: двох світових гігантів—членів «великої сім­ки» та одну з країн (хоча із числа «великих латиноамериканських ягуарів»), яка все ще належить до «третього світу».

Тому цілком виправдано, що Мексика в ході переговорів з приводу утворення зони вільної торгівлі добилася визнання різ­ниці у рівнях розвитку мексиканської економіки порівняно з американською та канадською і таким чином отримала мож­ливість протягом 15 років на пільгових умовах співпрацювати з партнерами по НАФТА. Отож протягом зазначеного терміїгу Мек­сика буде користуватися пільгами в реформуванні своєї митної системи, а також володіти виключним правом розпоряджатися

344

16. Розвиток економічної інтеграції в Північній Америці

національними запасами нафти й газу, нафтопродуктами і продук­тами нафтохімічної промисловості. Мексиці надано безмитний режим експорту до США і Канади легкових автомобілів власного виробництва, до того ж значно послаблено режим митного опо­даткування мексиканського експорту сільськогосподарської про­дукції.

І все ж зазначимо, що посилення північноамериканської орієн­тації не загрожує Мексиці самообмеженням зоною вільної тор­гівлі. Скоріше відбуватиметься розширення торговельних відно­син з іншими країнами і регіонами. Мексиканським політикам імпонує відкритий характер Північноамериканської зони вільної торгівлі, і вони при будь-якій нагоді підкреслюють це. До того ж зазначені преференції, якими Мексика буде користуватися протя­гом усього «випробувального періоду», забезпечать їй добрі перс­пективи адаптації до нових умов співробітництва з північноамери­канськими партнерами.

Підсумки перших п'яти років функціонування НАФТА були досить неоднозначними для учасників тристоронньої угоди. В цілому мало що змінилося в розстановці сил на континенті. США, як і раніше, посідають провідні позиції в усіх сферах міждер­жавних економічних відносин і залишаються центром тяжіння як для Мексики, так і для Канади.

Експерти вважають, що від участі в НАФТА найбільше виграла Мексика, яка більшою мірою поліпшила, порівняно зі США й Канадою, становище в таких сферах, як добробут, реальний ВНП, реальні витрати, робочий час, реальна зарплата, капітальні ін­вестиції, імпорт, експорт. Певних зрушень країни-інтегранти до­билися в розв'язанні проблем зайнятості, інфляції, промислового виробництва, зовнішньої торгівлі.

Найбільш помітними були зміни, що відбулися в торгівлі, але вони характеризуються переважно за схемою «Мексика—США», «США—Канада». Про тенденцію до зростання обсягів торгівлі між партнерами по НАФТА досить виразно свідчать криві ри­сунків 16.2 і 16.3. Щоправда, за цими загальними показниками експортних потоків не видно проблем, що залишаються нероз­в'язаними. Одна з них полягає в тому, що за таких великих обсягів зовнішньої торгівлі Г.ТТТА постійно мають пасивне торговельне сальдо, причому основна маса дефіциту торгового балансу фор­мується в торгівлі з Мексикою. Інша проблема пов'язана з тим, що не виправдалися прогнози відносно збільшення обсягів мекси­канське-канадської торгівлі. Якщо питома вага США в експорті

345

Розділ IV

Канади в 1997 р. сягнула 82,15 %, а в імпорті —67,58 %, то частка Мексики — відповідно 0,42 та 2,57 %.

Першим серйозним випробуванням для НАФТА стала мекси­канська фінансова криза, що вибухнула в кінці 1994 —на початку 1995 р. Причина кризи — надмірні інвестиційні потоки ззовні. Певні успіхи економічного реформування в Мексиці породили ілюзію «безмежних можливостей» для зарубіжних інвесторів. У свою чергу мексиканський уряд саме за рахунок іноземних порт­фельних інвестицій, що надходили в основному зі США, фінан­сував значну частину національних проектів і водночас намагався покрити дефіцит поточного платіжного балансу, який помітно

перевищував оптимальні межі і сягнув понад 6 % ВВП. На початку 90-х років за рахунок північноамериканських портфельних інвес­тицій фінансувалося 2/3 дефіциту поточного платіжного балансу, тоді як оптимальним варіантом вважається рівень 20—ЗО %. «Ефектом текіли», тобто ефектом зловживання алкоголем, на­звали латиноамериканські аналітики такі надмірні вливання іно­земних капіталів у мексиканську економіку.

Сила фінансового потрясіння, результатом якого стали різке падіння курсу мексиканської валюти і об вальний відплив із країни іноземного спекулятивного капіталу, виявилася такою великою, що здатна була руйнівним бумерангом повернутися на партнерів

346

1993 1994 1995 1996 1997 1998

Рис. 16.2.

Сукупний експорт США до Канади та Мексики, млрд дол.

1993 1994 1995 1996 1997 1998

Рис. 16.3.

Сукупний експорт Канади та Мексики до США, млрд дол.

16. Розвиток економічної інтеграції в Північній Америці

по НАФТА, створити загрозу світовій фінансовій системі й навіть поставити під сумнів існування самої Північноамериканської зони вільної торгівлі. Криза була погашена безпрецедентними обсягами міжнародної допомоги Мексиці, що перевищила 50 млрд дол. Значну частку цієї допомоги становила позика США, які в першу чергу були зацікавлені в тому, щоб не допустити провалу Мексики у кризову безодню. Звичайно ж, підтримуючи партнера, США опікувалися передусім своїми інтересами, захищаючи національ­них підприємців і власників мексиканських цінних паперів, зберігаючи обсяги експорту до Мексики та обмежуючи потік нелегальних іммігрантів з її території.

Перспективу північноамериканського економічного поступу США пов'язують з інтеграційними процесами в Латиноамери­канському регіоні, а відтак — із поширенням їх на всю Західну півкулю. Причому в намірах і діях СЛІА досить виразно просте­жується зв'язок сучасності з історичним минулим, а саме з по­літикою панамериканізму, проголошеною на початку XIX ст. і відомою як доктрина Монро. Головна ідея доктрини зводилася до посилення впливу СЛІА на Латиноамериканський регіон як обо­в'язкової складової їхньої зовнішньої політики і до максимального обмеження такого впливу з боку будь-якої з європейських держав. «Америка для американців» —так коротко формулюється ця ідея.

Пізніше, у 70-ті роки XIX ст., політика панамериканізму транс­формується в ідею «співробітництва країн Західної півкулі». Але в Латинській Америці монроїзм завжди розглядався як доктрина сили з боку СЛІА, що дамокловим мечем нависла над країнами регіону. Латинська Америка ніколи не визнавала цю доктрину ні як норму міжнародного права, ні як регіональну ідею. Уже в наші часи ідеї панамериканізму дістають утілення в новій програмі, запропонованій США, під назвою «Ініціатива для Америк». У відповідності з нею інтеграційний процес має поширитися на обидва континенти Західної півкулі — аж до створення у май­бутньому єдиної зони вільної торгівлі від Аляски до Вогненної Землі.

Про те, що такі наміри СЛІА не є утопією, свідчить, зокрема, зустріч у Маямі глав держав і урядів 34 країн обох амери­канських континентів (грудень 1994 р.), в результаті якої досягнута домовленість про підготовку до 2005 р. передумов для створення такої зони. Цей торговельний простір буде здатний задовольнити потреби у товарах і послугах 850 млн громадян в обсязі, близькому до 13 000 млрд дол. Безперечно, процеси таких масштабів у міжнародній економічній інтеграції приведуть до суттєвих змін не

347

Розділ IV

лише в регіонах Західної півкулі, а й у світовому господарстві в цілому.

Зрештою, значення НАФТА характеризується не лише кіль­кісними показниками, не менш важливими є й інші параметри. Утвердження північноамериканського інтеграційного економіч­ного блоку переконливо засвідчує, що політична воля, готовність' до співробітництва на рівних, наявність конструктивних підходів здатні подолати розбіжності й суперечності та вивести на шлях зближення і взаємодоповнюваності національних економік, спри­яти поглибленню взаєморозуміння і подальшому економічному зростанню країн-інтегрантів.

Контрольні запитання

І Які об'єктивні фактори зумовили інтеграційний процес у Північній Америці?

> Яким чином поєднуються спільні і національні еко­номічні інтереси країн—членів НАФТА?

І В чому проявляється панамериканізм інтеграційної політики сучасних США?

І Якими економічними показниками характеризується динаміка інтеграційного процесу в межах НАФТА?

' Які перспективи розвитку інтеграційного процесу в Західній півкулі?