14.7. Аналіз розподілу прибутку

Розподіл прибутку здійснюється відповідно до законів про податки та збори з прибутків у бюджет, інструктивних і методичних вказівок Міністерства фінансів, статуту підприємства, а також даних звітності про прибутки та збитки, додатків до балансу, звіту про рух капіталу, розрахунків податків на майно, на прибуток і доходи тощо.

Загальна сума прибутку розподіляється насамперед на дві частини. Одна з них у вигляді податків і зборів спрямовується в бюджет державі і використовується на потреби суспільства. Друга частина прибутку використовується на потреби підприємства: для розширення і розвиток виробництва, утворення резервного фонду капіталу, на виплату дивідендів, інші види матеріального заохочення та соціальні потреби працівників підприємства.

Для податкових органів і підприємства певний інтерес являє собою розрахунок суми оподаткованого прибутку від чого залежить сума податку на прибуток і, відповідно, сума чистого прибутку підприємств (табл. 13.6.).

Чистий прибуток є одним із важливіших показників, що характеризує кінцеві результати господарської діяльності підприємства. Кількісно він являє собою різницю між валовим прибутком і сумою внесених в бюджет податків з прибутку, економічних санкцій та інших зобов’язань платежів і підприємства за рахунок прибутку.

Чистий прибуток використовується відповідно до статуту підприємства. За рахунок його здійснюється інвестування виробничого розвитку, виплачуються дивіденди акціонерам та інші види матеріального заохочення працівникам підприємства, створюється резервні та страхові фонди.

Таблиця 14.6.

Схема розрахунку оподаткованого прибутку

№ п/п	Показник	Код рядка	Операції розрахунку
1.	Валовий прибуток	050	(+)
2.	Інші операційні доходи	060	(+)
3.	Інші операційні витрати	090	(+)
4.	Адміністративні витрати	070	(-)
5.	Витрати на збут	080	(-)
6.	Прибуток від операційної діяльності	100	= (+)
7.	Позареалізаційний фінансовий результат	110	(+)
		120	(+)
		130	(+)
		140	(-)
		150	(-)
		160	(-)
8.	Прибуток від звичайної діяльності для оподаткування	170	= (+)
9.	Сума корегування оподаткованого прибутку (+,-)	-	(+,-)
10.	Оподаткований прибуток	=	= (+)
11.	Надзвичайні доходи	200	(+)
12.	Надзвичайні витрати	205	(-)
13.	Податки з надзвичайного прибутку	210	(-)
14.	Пільги по податку на прибуток	-	(+,-)
15.	Оподаткований прибуток	=	(=)

При цьому важливо досягти оптимізації пропорцій між, так званою, капіталізованою і споживчою сумами з прибутку з метою забезпечити:

• необхідний обсяг інвестицій для виробничого розвитку;

• необхідного рівня доходності на вкладений капітал власникам підприємства.

В ринкових умовах важливе значення має дивідендна політика. Суть якої полягає в тому, щоб, з однієї сторони, забезпечити власникам певний дохід, з другої - необхідні кошти для розвитку виробництва. Підприємство повинно зберігати таке співвідношення між сплатою достатніх дивідендів власникам, щоб підтримувати їх прихильність і достатню матеріальну зацікавленість у результатах діяльності та реінвестування доходів, щоб розвиватись у майбутньому і максимізувати власний капітал та активи підприємства.

При аналізі показники розподілу прибутку порівнюють в динаміці та виконання плану використання прибутку. При цьому показники наводяться у вигляді балансу: нерозподілений прибуток на початок року, чистий прибуток звітного року, використання прибутку у звітному році, нерозподілений прибуток на кінець року (табл. 13.7.).

Таблиця 13.7.

Розрахунок використання чистого доходу

№ п/п	Показники	Операції розрахунку
1.	Нерозподілений прибуток на початок року	(+)
2.	Чистий прибуток звітного року	(+)
3.	Використання прибутку в звітному році на:
4.	3.1. збільшення резервного фонду	(-)
5.	3.2. виробничий розвиток	(-)
6.	3.3. дивіденди, матеріальне заохочення та соціальні потреби	(-)
7.	Доля прибутку в %:
8.	- споживча частина	-
9.	- резервний фонд	-
10.	- виробничий розвиток	-
11.	Нерозподілений прибуток на кінець року (п.1 +п.2 – п.4 – п.5 – п.6)	= (+)

Основними факторами, які впливають на розподіл капіталізованого або споживчого прибутку (0) є:

• зміна чистого прибутку (П);

• зміни питомої ваги відповідного напрямку використання прибутку (в).

О = П х в.

Виходячи з цієї формули можна визначити розмір впливу кожного з названих факторів на формування суми капіталізованого прибутку та тієї його частини яка використовується на споживання.