Розрахунки оптимального складу посівних культур

Культура	Максимальний маржинальний дохід на 1 га, грн.	Площа, га	Кінцевий маржинальний дохід на 1 га, грн.	Додаткова площа, га	Загальна площа, га	Нерозподілена площа, га
І варіант розрахунків – культура А, найбільш доходна, маржинальний дохід падає, починаючи з 6-го гектара
Культура А	250	5	230	15	20	103
ІІ варіант – маржинальний дохід однаковий для культур А і В
Культура А	230	20	175	10	30	-
Культура В	230	30	175	25	55/85	-/38
ІІІ варіант
Культура А	175	30	160	2	32	-
Культура В	175	55	160	2	57	-
Культура С	175	20	160	25	45/134	-
ІУ варіант
Культура Д	160	50	160	6	56	-
Разом					190 га	0

Три культури — В, С, та Д — являють собою продукти, на обсяг виробництва яких суттєво впливає урожайність і цим зумовлює падіння маржинального прибутку. Культура А також відрізняється зниженням урожайності, але найбільш дійовим фактором зменшення прибутковості є зниження її реалізаційної ціни. Культурою В у даному прикладі є цукрові буряки, урожайність яких значною мірою залежить від сільськогосподар­ських шкідників, а ефективна боротьба з ними — це сівозміни з обмеженою інтенсивністю обробітку ґрунту. По культурі С, якщо це, наприклад, люцерна на сіно, причиною зниження урожайності може бути нестача постійних виробничих ресурсів. Прикладом культури, щодо якої не спостерігається тенденція зниження урожайності поряд із розширенням посівної площі, може бути ячмінь. Будь-який із продуктів, який швидко псується, через що знижується ціна на нього, позначений на графіку культурою А. Ціни можуть падати також зі збільшенням випуску продук­ції, навіть якщо її якість залишається на одному рівні.

У наведеному прикладі розподілу земельної площі по культурах виключалось із розгляду тваринництво, раціональне поєднання якого з рослинництвом може внести в аналіз суттєві корективи.

При аналізі структури посівних площ слід передбачати не лише економічну ефективність окремих культур, але й інші умови, такі як вимоги прийнятої у господарстві системи сівозмін, план-замовлення продажу продукції державі, потреби тваринництва в кормах, забезпеченість трудовими та іншими лімітуючими виробничими ресурсами тощо.

Одним із способів узагальнення результатів аналізу структури посівних площ може бути використано лінійне програмування для визна­чення оптимального співвідношення посівних площ окремих культур з урахуванням наявних ресурсів. Зміст і техніка цього способу, а також застосування його для розв'язання економічних задач у галузі сільського господарства широко висвітлені в спеціальній літературі з цього питання.