8.2. Аналіз рівня виробництва на 100 га сільськогосподарських угідь

Ефективність використання земельних угідь характеризується виробництвом продукції на 100 га площі угідь. Тому одним із важливих напрямків аналізу є вивчення досягнутого рівня виробництва продукції. Аналітична інформація такого аналізу використовується для оцінки досягнутих результатів виробництва, перевірки напруженості планових показників, а також для економічного обґрунтування виробничої програми у планах господарства на майбутній період. Аналіз проводиться шляхом порівняння показників виробництва продукції в розрахунку на одиницю площі сільськогосподарських угідь.

Виробництво продукції в порівняльних цінах на 100 га сільськогосподарських угідь прийнято вважати основним узагальнюючим результативним показником рівня інтенсивності сільського господарства, який зумовлює інші показники, які характеризують рівень використання важливих ресурсів виробництва, собівартість і рентабельність продукції окремих галузей, прибуток та загальну рентабельність господарства. Особливого значення аналіз рівня виробництва валової продукції набуває в умовах ринкових відносин, розвитку фермерських і селянських господарств, інших формувань.

З метою виявлення основних шляхів підвищення рівня інтенсивності ведення господарства, обґрунтування в планах і досягнення відповідного рівня у процесі аналізу важливо правильно визначити основні фактори, що впливають на виробництво валової продукції, визначити величину їх впливу, виявити причини негативних і позитивних відхилень показників, що вивчаються, від базисних. При цьому практичний інтерес становить аналіз впливу на загальний обсяг валової продукції насамперед таких факторів: розмірів галузей та їх поєднання в господарстві, тобто галузевої структури і рівня продуктивності галузей або продуктивності господарства. Необхідність вивчення цих факторів зумовлена тим, що в різних галузях неоднакова величина вартості продукції на одиницю площі продуктивних земель. Неоднаковою є і продуктивність 1 га площі посіву кормових культур, продукція яких згодовується різними видам продуктивним тварин.

Загальний обсяг продукції та рівень її виробництва на 100 га сільгоспугідь збільшується за умови підвищення в галузевій структурі господарства питомої ваги високопродуктивних галузей.

Вартість валової продукції господарства значною мірою залежить від рівня продуктивності одиниці розміру галузі.

Враховуючи вплив згаданих факторів на обсяг валової продукції господарства, для управління виробництвом важливо з’ясувати позитивний і негативний їх вплив. Для цього використовують спосіб ланцюгових підстановок, при якому спочатку розраховують допоміжний показник валової продукції по господарству за тих розмірів галузей, які фактично в ньому склались, але при базисному рівні продуктивності одиниці кожної галузі. Порівнюючи цей розрахунковий показник з базисним обсягом валової продукції, визначають вплив на нього розмірів галузей і їх співвідношення в господарстві. Через порівняння розрахункового показника з фактичними вивчають вплив на обсяг виробництва загального рівня продуктивності господарства. Математично аналітичні розрахунки можна відобразити так:

у¹ = у^/ =

∆у = у^/ - у⁰, ∆у (х₁) =у¹ – у⁰, ∆у (х₂) =у^/ – у¹.

де у⁰, у^/, у¹ – показники вартості валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь: базисний, фактичний і розрахунковий відповідно; х₁ – розміри галузі в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь; х₂ – вартісна продуктивність одиниці галузі; ∆у (х₁) та ∆у (х₂) – відхилення в показниках валового виробництва продукції за рахунок розмірів галузей і рівня продуктивності відповідно.

Ефективним для потреб управління є аналіз рівня виробництва шляхом порівняння показників господарства, результати якого аналізуються, з даними інших господарств та середніми даними господарств району або об’єднання.

Якщо окремі господарства істотно різняться між собою за питомою вагою площі ріллі у загальній площі сільськогосподарських угідь, для порівняння аналізують показники виробництва продукції на 100 га умовної ріллі. Для цього природні кормові та інші малопродуктивні угіддя переводять в умовну ріллю. Коефіцієнт переведення визначають відношенням продуктивності 1 га природних кормових угідь у кормових одиницях до показника врожайності кормових одиниць з 1 га посівної площі кормових культур. З метою ілюстрації методики аналізу виробництва продукції на 100га угідь обчислюємо показники. Що характеризують продуктивність галузей, їх розміру і вартість продукції у двох господарствах. (табл. 8.2.).

Для керівників і фахівців господарства особливий інтерес становлять три коефіцієнти, які характеризують рівень виробництва.

1. Коефіцієнт інтенсивності ведення господарства (К_і) – це відношення рівня валового виробництва продукції на 100 га сільськогосподарських угідь по господарству до базисного показника, наприклад середнього по району або об’єднанню:

К_і = у^/ : у⁰.

2. Коефіцієнт, який характеризує розміри галузей і їх поєднання в господарстві (К_r). Його визначають за відношенням розрахункового показника рівня виробництва до базисного:

К_r = у^/ : у⁰.

3. Коефіцієнт продуктивності господарства вираховують як відношення фактичного рівня виробництва продукції, що аналізується, до розрахункового показника по господарству:

К_n=у^/:у¹.

По спеціалізованих господарствах ці коефіцієнти визначають порівнянням як за даними по всіх господарствах, так і по окремих групах (об’єднаннях) спеціалізованих господарств.

Для практичного використання інформації в управлінні господарством число необхідних аналітичних показників і перелік галузей, що зазначений у табл.8.2. може бути значно більшим. При цьому слід додержуватися переліку культур, видів і груп продуктивних тварин, який прийнято у виробничій програмі плану і річному звіті сільськогосподарського підприємства.

У наведеному прикладі рівень виробництва продукції в господарстві, що аналізується порівняно з кращим господарством, яке прийняте за базу, складався під вплив таких факторів, тис.грн.

Загальне відхилення по рівню виробництва продукції на 100 га сільгоспугідь (більше +, менше -) (300-250) = -50,0.

Таблиця 8.2.