6.3. Аналіз урожайності культур

Головним напрямом збільшення обсягів продукції землеробства є підвищення урожайності сільськогосподарських культур. Для цього господарства здійснюють комплекс заходів щодо підвищення родючості землі, запровадження інтенсивних технологій вирощування культур тощо. При аналізі виконання плану з урожайності культур необхідно насамперед дати оцінку її рівню по господарству в цілому і по його підрозділах (відділках, бригадах, ланках). Для цього по кожній культурі порівнюють фактичні показники урожайності з плановими, а також показники окремих внутрішньогосподарських підрозділів між собою і кожен з них із загальногосподарськими показниками.

При аналізі урожайності важливо дати оцінку не лише фактично досягнутим показникам, а й плановим. Тому за базисні при порівнянні приймають показники урожайності за ряд років, за минулий рік, середні по об’єднанню а бо групі однотипних чи передових господарств (табл. 6.3.).

Дані таблиці 6.3. показують, насамперед, що планові показники урожайності культур були помітно вищі досягнутих у середньому за 5 років та в минулому році. Це свідчить про те що планові показники були обґрунтовані з точки зору їх напруженості. По всіх культурах, окрім озимої пшениці та кормових культур, фактичні показники урожайності були вищі за планові. Однак не виконано план по урожайності озимої пшениці на 1,4 ц/га і кормових культур на 3 ц корм.одиниць з 1 га.

Таблиця 6.3.

Показники досягнутого рівня і виконання плану по врожайності культур

Культура	У середньому за 5 років	Минулий рік	Звітний рік		Відхилення (+,-)
			За планом	Фактично	Від плану	Від минулого року	Від середнього рівня
Озима пшениця	24,5	25	27	25,6	-1,4	+0,6	+1,1
Озиме жито	23,7	24,5	25	27,3	+2,3	+2,8	+3,6
Ячмінь	35,3	36,3	38	42	+4	+5,7	+6,7
Овес	17,0	18	19	24,4	+5,4	+6,4	+7,4
Картопля	170	170	200	215,6	+15,6	+45,6	+45,6
Кормові, ц к.од.	30	32	36	33	-3	+2,0	+3,0

Середній рівень урожайності по сукупності однорідних культур, як зернові, овочі або кормові культури (у перерахунку продукції в кормо одиницях) залежить від зміни структури посівних площ. Для аналізу впливу цього фактора використовують показник урожайності при фактичних посівних площах культур і плановій їх урожайності з 1 га (табл. 6.4.).

Середня урожайність при фактичних посівних площах і плановій урожайності культур, 29,2 ц/га (37973:1300).

Вплив зміни структури посівних площ на середню урожайність зернових культур визначають за схемою:

Загальне відхилення врожайності зернових (+,-), ц/га; 31,6-30=+1,6

у тому числі за рахунок зміни:

1) структури посівних площ: 29,2 – 30 = - 0,8 ц/га;

2) урожайності окремих культур: 31,6 – 29,2 = +2,4 ц/га.

Таблиця 6.4.

Розрахунок впливу на середню врожайність зернових зміни структури посівних площ

Культура	Посівна площа				Урожайність, ц/га		Валовий збір з фактичних площ при плановій урожайності, ц
	За планом	У % до підсумку	Фактично, га	У % до підсумку	За планом	Фактично
Озима пшениця	264	20	325	25	27	25,6	8775
Озиме жито	396	30	338	26	25	27,3	8450
Ячмінь	528	40	455	35	38	42,0	17290
Овес	132	10	182	14	19	24,4	3458
Разом зернових	1320	100	1300	100	30	31,6	37973

Разом із всебічною оцінкою виконання плану і досягнутого рівня урожайності культур при аналізі важливо з’ясувати причини її зміни. На показники урожайності культур впливає багато технологічних і природних факторів, які знаходяться в складному взаємозв’язку між собою. Серед них: якість ґрунтів, сорт культури, додержання сівозмін, норма висіву та якість насіння або садивного матеріалу, кількість добрив, які вносяться, способи удобрення культури, строки виконання робіт, їх обсяг та якість, інші агротехнічні заходи.

При аналізі впливу названих факторів на рівень урожайності крім елементарних порівнянь використовують більш складні способи регресивно-кореляційного аналізу.

Розглянемо залежність цукрових буряків (у) від кількості внесених тонн органічних (х) і центнерів мінеральних (z) добрив на 1 га ріллі по 26 господарствах. Рівняння взаємозв’язку виразимо формулою у_хz = а_о+а₁х+а₂z.

Параметри цього рівняння знаходяться розв’язанням такої системи питань: na_о+a₁Σх + а₂Σ_z = Σ_у;

a_о+Σх + а₁Σх² + а₂Σхz = Σух;

a_о+Σz + а₁Σхz + а₂Σхz = Σуz,

де n – число спостережень по трьох ознаках. Для розв’язання цих рівнянь складають допоміжну таблицю, в яку записують дані про норми внесення добрив і врожайність у кожному господарстві (табл. 6.5.).

Таблиця 6.5.