Показники використання тракторів

Показники	Краще господарст во	Символ	Господарство, що аналізується	Символ
Річний виробіток, етал.га	1400	у0	1022	у/
Тракторо-дні перебування в господарстві	365	х01	365	х/1
Відпрацьовано тракторо-днів	204	х02	186	х/2
Коефіцієнт використання на роботах	0,56	х03	0,51	х/3
Відпрацьовано тракторо-змін	238	х04	200	х/4
Коефіцієнт змінності	1,16	х05	1,07	х/5
Виконано нормо-змін	298	х06	235	х/6
Коефіцієнт виконання змінних норм	1,25	х07	1,175	х/7
Середня змінна норма, етал.га	4,70	х08	4,47	х/8

Конкретна оцінка впливу окремих факторів дає можливість управлінському персоналу звернути увагу на ті з них, які негативно впливають на результати господарювання. У наведеному розрахунку всі чотири фактори вплинули на виробіток негативно. Характер і величина впливу кожного з них залежить від конкретних причин. Так, рівень використання тракторів на роботах і змінність залежать від фронту робіт у господарстві, справності техніки, скорочення простоїв тракторів на ремонті, забезпеченості господарства трактористами-машиністами тощо. Виконання змінних норм виробітку залежить від правильної організації роботи техніки протягом зміни на робочих місцях, кваліфікації механізаторів, максимальної завантаженості використання трактора на тих роботах, для яких він призначений тощо.

З метою правильного застосування при аналізі способу ланцюгових підстановок і способу абсолютних різниць користуються ще умовними послідовним розподілом, кожного показника, що вивчається, на кількісні та якісні фактори. Для визначення умовного підставного показника беруть фактичне значення кількісного і базисне значення якісного факторів.

Користуючись способом визначення впливу факторів за допомогою різниць, виходять з того, що при аналізі впливу кількісного фактора різницю у величині його беруть у співвідношенні з базисною абсолютною величиною якісного фактора. І, навпаки, коли визначають вплив якісного фактора, то різницю в його значенні беруть у співвідношенні з фактичною абсолютною величиною кількісного фактора. При цьому враховують, що поділ факторів на кількісні і якісні – умовний. Один і той самий фактор при вивченні одного показника можна брати за якісний, а при аналізі іншого – за кількісний. Наприклад, урожайність на 1 га при аналізі валового збору беруть за якісний фактор (кількісний – посівна площа), а при аналізі собівартості 1 ц продукції – за кількісний (якісний – витрати на 1 га посівної площі).

Слід зазначити, що в деяких навчальних посібниках та іншій літературі по аналізу відмічаються недоліки методу ланцюгових підстановок та його різновидностей. Одним з них є неточність розрахунків, яка зумовлюється різною послідовністю визначення підставних показників і так званим “не розподільним залишком” (при наявності в основному двох факторів)³.

Наведемо приклад аналізу впливу факторів: посівної площі та урожайності на валовий збір зерна озимої пшениці виходячи з таких даних (табл. 2.4.)

В даному прикладі розмір впливу окремих факторів на валовий збір (по діючим правилам розрахунків) буде таким, в ц:

Загальне збільшення валового збору, ц: 4950 – 4000 = +950

В тому числі за рахунок зміни:

1. Посівної площі 4400 – 4000 = +400

2. Урожайності культури 4950 – 4400 = +550

Таблиця 2.4.