РОЗДІЛ 2. МЕТОД І ПРИЙОМИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

2.1. Метод економічного аналізу та його елементи

Економічний аналіз, як наукова дисципліна має свій метод дослідження. Цей метод визначається змістом і особливостями предмета вивчення дисципліни і базується на діалектичному методі пізнання, визначення якого сформульовано так.

“Процес пізнання протікає по спіралевидній кривій таким чином, що з початку складається враження загальної картини вивчаємого об’єкта, потім проходить уявне розчленування на частини (аналіз) і вивчення цих частин окремо і, нарешті, підсумовування, узагальнення одержаних знань, їх синтез у вигляді наукової теорії. На останньому, третьому етапі, тобто на етапі узагальнення набутих в результаті аналізу знань, проходить повернення до вихідного пункту, але на новій збагаченій даними аналізу основі. Це повернення є як би завершенням витка спіралі”¹ (перекл.з рос.М.К.).

Особливість методу економічного аналізу є те, що цей метод, принципи, способи та прийоми дослідження дають змогу приймати обґрунтовані управлінські рішення.

В зарубіжній літературі, коли питання стоїть про важливіші управлінські рішення із всіх методів найбільш ефективним і широко застосовуваним є метод дослідження і аналізу. Подібний підхід передбачає, що насамперед, як приступити до вирішення проблеми, її необхідно всебічно зрозуміти. Для цього потрібно знайти взаємозв’язки між важливішими змінними, обмежуючими факторами та вихідними передумовами, які мають відношення до поставленої мети. По своїй суті цей метод прийняття рішень має цілий ряд переваг при виборі альтернативного курсу дій.

По друге, для вирішення будь-якої планової проблеми її необхідно розчленувати на складові частини і вивчити різні матеріальні та нематеріальні фактори. Однією з головних особливостей досліджувально-аналітичного методу є розробка моделі, яка імітує проблему².

Отже, суть методу аналізу будь-яких явищ і об’єктів полягає у тому, що процес пізнання протікає спочатку шляхом уявлення загальної картини об’єкта, що вивчається. Потім проходить його уявне розчленування на частини (аналіз) і вивчення цих частин кожної окремо. Нарешті підсумовування одержаних знань і їх синтез.

На останньому етапі, тобто на етапі узагальнення набутих у результаті аналізу знань, проходить повернення до вихідного пункту, але на новій збагаченій даними аналізу основі.

Виходячи із зазначеного, методика економічного аналізу являє собою сукупність способів вивчення господарської діяльності підприємств шляхом виявлення і визначення взаємозв’язків вивчаємих показників, розчленування їх на складові частини і порівняння їх з іншими, вимірювання величин впливу факторів на показники, що вивчаються, як окремих складових частин (факторів), так і сукупності їх у єдності і взаємному зв’язку. У цьому визначенні виявляється п’ять найбільш загальних послідовних етапів реалізації (або елементів) методу аналізу:

1. виявлення і представлення взаємозв’язку вивчаємого явища;

2. розчленування або деталізація;

3. порівняння;

4. визначення величини впливу факторів, або елімінування;

5. узагальнення (синтез).

Без застосування всіх зазначених елементів вивчення в комплексі не можливий глибокий і всебічний аналіз економічних показників, що відображають господарську діяльність підприємства.

Запропонована систематизація елементів методу аналізу дещо відрізняється від підходу вивчення методики дослідження і аналізу, існуючого в навчальній літературі. Переважно метод, способи і прийоми аналізу розглядаються не в прикладному відношенні щодо завдань аналізу спрямованого на прийняття управлінських рішень, а ізольовано з інших галузей науки: математики, статистики, економіко-математичних методів та інших.

Проведення економічного аналізу потребує відповідної послідовності вивчення економічних показників. Так, без знання взаємозв’язку елементів явища, що вивчається, неможливе розчленування його на окремі частини, а без розчленування неможливе порівняння складових частин. Далі елімінування факторів можливе з врахуванням знань взаємозв’язку, розчленування і порівняння. Узагальнення проводиться після застосування попередніх йому елементів методу (табл.2.1.)

Таблиця 2.1.