3.1. Збір початкових даних

Збір початкових даних проводиться перед початком ескізного проектування, використовуючи нормативно-технічну літературу [1-24]. Початкові матеріали включають: природно-кліматичні характеристики району будівництва; опис функціонального процесу, взаємозв'язки приміщень, складу і площ приміщень; необхідні характеристики окремих конструкцій і будівлі в цілому (протипожежні, санітарно-гігієнічні, теплотехнічні, містобудівні).

3.2. Об'ємно-планувальне вирішення будівлі

При проектуванні об'ємно-планувального вирішення будівлі в першу чергу слід керуватися функціональними вимогами до індивідуальних квартир у складі багатоквартирного житлового будинку. Функціональні вимоги направлені на забезпечення оптимальних умов для проживання сім'ї і протікання всіх процесів її життєдіяльності (спілкування, відпочинок, виховання дітей, господарювання, трудова діяльність, підтримка особистої гігієни). Реалізація функціональних вимог досягається призначенням нормативних площ квартир в будинках державного і муніципального житлового фондів (див. табл. 4) [1]. ДБН В.2.2-15-2005 визначений також склад і мінімальні площі приміщень: житлової кімнати в однокімнатній квартирі - 15 м²; загального житлового приміщення в квартирах з числом кімнат дві і більш - 17 м²; спальні - 10 м² (на двох чоловік - 14 м²); кухні - 8 м² (у однокімнатних квартирах - 7 м²). Санітарні вузли в квартирах проектуються як суміщеними, так і роздільними; у двох- і більше кімнатних квартирах можливе розміщення двох санітарних вузлів: гостьового (при вхідній групі і кухні) і основного (при спальнях). За сприятливих кліматичних і містобудівних умов слід передбачати пристрій літніх приміщень (лоджій і балконів).

Для збільшення площі і оптимізації пропорцій приміщень, поліпшення їх інсоляції, огляду зовнішнього середовища рекомендується влаштовувати еркери - виступаючі за площину фасаду об'ємні елементи. За рахунок застосування еркерів підвищується також містобудівна маневреність секцій з односторонньо орієнтованими квартирами і в деяких випадках - ізоляція від зовнішнього шуму.

Вибір прийомів розміщення вікон і їх розмірів визначається функціональним призначенням приміщень і композицією їх інтер'єрів. Для забезпечення нормованих значень коефіцієнта природної освітленості в житлових приміщеннях (е_min = 0,5 %) і дотримання вимог теплового комфорту рекомендується приймати площу вікон як 1/5,5....1/8 від площі підлоги приміщення, але не більше 18 % від сумарної площі непрозорих огорож. У приміщеннях передбачається, як правило, одне вікно або вікно і балконні двері; у кутових кімнатах рекомендується розміщувати вікна тільки в одній зовнішній стіні (торцевого або подовжнього фасаду).

Таблиця 4 – Типи квартир і їх площі залежно від кількості житлових кімнат

	Кількість житлових кімнат
	1	2	3	4	5
Нижня і верхня межа площі квартири, м2	30-40	48-58	60-70	74-85	92-98

Висота розміщення вікон над відміткою чистої підлоги приміщення приймається 0,8 м. За завданням на проектування в квартирах можуть бути розміщені додаткові житлові і підсобні приміщення: ігрова, дитяча, їдальня, кабінет, бібліотека, вбиральня і ін. Габарити і пропорції приміщень квартир слід визначати з урахуванням раціонального використання простору залежно від необхідного набору меблів, устаткування і антропометричних даних людини. Відповідно до цього загальна кімната, як правило найбільша за площею в квартирі, повинна мати пропорції 1:1...1:2, спальня - 1:1,5...1:2 (при мінімальній ширині 2,7 м). Ширина кухні повинна бути не менше 1,8 м; внутрішньо-квартирних коридорів - не менше 1,1 м; передпокою - не менше 1,5 м. Взаємне розташування приміщень повинно бути підпорядковане принципу функціонального зонування з виділенням загальної (передпокій, загальна кімната, кухня, гостьовий санвузол) і індивідуальної (спальні, гардеробні, санітарний вузол) зон.

Висота житлових приміщень і кухні в квартирах повинна бути не менше 2,5 м, а в кліматичних районах з середньомісячною температурою липня 21 ⁰С і більше - не менше 2,7 м, висота внутрішньо-квартирних коридорів, холів (зокрема під антресолями) приймається не менше 2,1 м з умови безпеки пересування людей. Після уточнення планувальних параметрів квартир, розташування яких на типовому поверсі вказане в завданні на проектування, формується об'ємно-планувальне вирішення секції житлового будинку. При цьому необхідно орієнтуватися на уніфіковані параметри будівлі відповідно до укрупненого модуля 6м (допустимий модуль 3м) і переважні ряди модульних розмірів прольотів і кроків:

- вздовж будівлі - 2,4; 3,0; 3,6; 6,0 м;

- впоперек будівлі - 4,8; 5,4; 6,0; 6,6 м;

- ризалітів (частина будинку, що виступає за основну лінію фасаду від фундаменту до даху) - 1,2; 1,8; 2,4 м.

Особлива увага приділяється проектуванню горизонтальних і вертикальних комунікацій (коридори, сходи), що є шляхами евакуації. Комунікаційні приміщення багатоповерхових секційних житлових будинків повинні відповідати наступним вимогам:

- довжина позаквартирних коридорів (відстань від дверей найбільш видаленої квартири до виходу в сходову клітку) не повинна перевищувати 12 м;

- загальна площа квартир на поверсі повинна бути не більше 500 м² за наявності одного евакуаційного виходу (сходи);

- при проектуванні сходової клітки типу Л1 (із заскленим або відкритим світловим отвором в зовнішніх стінах на кожному поверсі площею не менше 1,2м²) висота будівлі обмежується 28 м;

- ширина позаквартирних коридорів повинна бути не менше 1,4 м;

- мінімальна ширина і максимальний ухил маршу сходів, ведучих на житлові поверхи, повинні бути відповідно 1,05 м і 1:1,75;

- висота огорож сходів, балконів, лоджій приймається не менше 1,2 м.

Крім того, для кожної квартири з висотою розташування поверху 15 м і більш обов'язковою є наявність аварійного виходу, який може бути влаштований у вигляді:

- відкритого переходу в суміжну секцію шириною не менше 0,6 м;

- виходу на балкон або лоджію, обладнану зовнішніми пожежними сходами шириною 0,7 м, що сполучає літні приміщення квартир по висоті;

- острівця безпеки - глухого простінка між заскленими отворами шириною не менше 1,6 м або заскленим отвором і торцем літнього приміщення шириною не менше 1,2 м.

При різниці відміток підлоги верхнього житлового поверху і підлоги першого поверху 11,2 м і більш передбачається установка одного ліфта (на секцію з поверховою площею квартир не більше 630 м²) вантажопідйомністю 630 або 1000 кг із швидкістю руху 1 м/с. При більшій площі квартир на поверсі кількість і вантажопідйомність ліфтів визначається розрахунком.

Ліфти в секційних житлових будинках розташовуються, як правило, суміжно зі сходовою кліткою. Ширина майданчика перед ліфтом повинна бути не менше 1,5 і 2,1 м відповідно перед короткою і довгою сторонами кабіни ліфта.

Машинне приміщення ліфта, де розташовується лебідка, що приводить в рух кабіну, рекомендується розміщувати над шахтою. Шахта і машинне приміщення ліфта не повинні безпосередньо примикати до житлових приміщень квартир. Основні технічні параметри і розміри ліфтів вантажопідйомністю 630 і 1000 кг приведено в табл. 5.

При розташуванні стовбура сміттєпроводу слід враховувати, що завантажувальні клапани розміщуються в спеціально виділених або відкритих приміщеннях на кожному житловому поверсі поряд з ліфтом або на проміжних сходових майданчиках.

Таблиця 5. Технічні характеристики і основні розміри ліфтів вживаних в дев'ятиповерхових житлових будинках (ДСТУ ISO 4190-6-2001)

Вантажопідйомність, кг	630	1000
Швидкість руху, м/с	1	1
Розташування противаги щодо дверей ліфта	збоку	збоку
Розміри дверного отвору, мм: - ширина - висота	900 2100	900 2100
Розміри кабіни, мм: - ширина - глибина - висота	1100 1400 2200	1100 2100 2200
Внутрішні розміри шахти, мм: - ширина - глибина - висота від верхнього посадочного майданчика до низу перекриття машинного приміщення - висота приямка від нижнього посадочного майданчика до підлоги шахти	1700 1900 3700 1400	1700 2600 3700 1400
Внутрішні розміри машинного приміщення, мм: - ширина - глибина - висота	2500 3700 2450	3200 4900 2800

При розробці планувального вирішення першого поверху вирішуються питання організації входу в будівлю, розміщення вхідної групи приміщень, виходів з підвалу і сміттєзбиральної камери.

Вхідна група приміщень включає тамбур, вестибюль, колясочну.

При всіх входах в будівлю в I - III кліматичних районах передбачається пристрій тамбурів глибиною не менше 1,5 м.

Вестибюль (включаючи колясочну) може проектуватися вбудованим або прибудованим і розташовуватися в суміжній зі сходово-ліфтовим вузлом комірці або в протилежній їй.

На першому або в підвальному поверсі рекомендується передбачити комору для зберігання прибирального інвентаря з раковиною.

Перед входом в будівлю слід передбачати пристрій ганку у вигляді майданчика з розмірами не менше 1,21,2 м і при необхідності сходів шириною не менше 1 м. Над ганком влаштовується навіс.

Сміттєзбиральна камера повинна розташовуватися під стовбуром сміттєпроводу і мати самостійний вхід, ізольований від входу в житлову будівлю глухою стіною (екраном). Відмітка підлоги камери повинна перевищувати рівень спланованої землі на 0,06...0,08 м; для переміщення контейнера влаштовується пандус з ухилом не більше 8 %. Над входом в сміттєзбиральну камеру передбачається козирок.

З кожного відсіку підвалу (технічного поверху) під секцією будівлі необхідно передбачати окремий вихід назовні, не пов'язаний зі сходами житлового будинку.

Об'ємно-планувальне рішення в значній мірі визначається конструктивними вирішеннями елементів і вживаними будівельними матеріалами.