5. Засоби для лікування бронхіальної астми.

Бронхіальна астма — хвороба алергічного походження, яка проявляється нападами ядухи (бронхоспазму) та хрипами різного ступеня вираженості. Напади захворювання виникають унаслідок гострого порушення прохідності (звуження) дрібних бронхів, що супроводжується запаленням, застоєм слизу, утрудненням дихання.

Бронхіальна астма розвивається внаслідок підвищеної чутливості організму до алергенів різного походження. Залежно від причини (алергена) розрізняють 2 форми бронхіальної астми:

- інфекційно-алергічну (найбільш поширену, зумовлену підвищеною чутливістю до мікроорганізмів) ;

- атипічну (її спричинюють алергени немікробного походження, вона може бути генетично успадкованою).

Порушення прохідності дихальних шляхів можна усунути щляхом інгаляції глюкокортикоїдів (стероїдів) або бронхорозширювальних засобів (бронхолітиків).

Бронхолітики розслаблюють гладкі м'язи бронхів, але не впливають на вираженість запалення слизової оболонки.

Глюкокортикоїди, які переважно вводять інгаляційно, зменшують набряк і запалення.

Протиалергійні препарати зменшують частоту, важкість та попереджують розвиток нападів бронхіальної астми.

Класифікація препаратів для лікування бронхіальної астми

Бронхолітики	Глюкокортикоїди	Протиалергічні препарати
Адреноміметики М-холіноблокатори Міотропні	Пульмікорт Інгакорт Преднізолон Бекломет (беклометазон, беклазон, беклокорт бекотид) Будезонід	Кетотифен Кромолін-натрій (кромо-ген, інтал,кромогексал) Тайлед (недокроміл)

Еуфіллін бронхолітик, розслаблює непосмуговані м'язи бронхів, коронарних судин, знижує тиск у ле геневій артерії.

• Показання до застосування: лікування та купірування нападів бронхіальної астми, бронхоспазм, порушення мозкового кровообігу, спазм судин, набряк легень та інші захворювання, що супровод­жуються застійними явищами.

• Побічні ефекти: при швидкому внутрішньовенному введенні — запаморочення, головний біль, серцебиття, нудота, блювання, судо­ми, зниження АТ.

• Бронхолітики інших груп розглянуто у відповідних розділах (див. «Засоби, що діють у ділянці закінчень холінергічних нервів»; «Засоби, що діють у ділянці закінчень адренергічних нервів).

Загальна схема лікування

1. Інгаляції кисню через носовий катетер по 2л/хв.. (кисень можна давати і через маску).

2. Призначення одного з адренергічних препаратів:

- адреналін підшкірно;

- тербуталін сульфат підшкірно;

- інгаляції орципреналіну.

Якщо за 15-30 хвилин не настає покращення, то повторити введення адренер-гічних речовин.

3. Якщо ще через 15-30 хвилин не настає поліпшення, необхідно налагодити внутрішньовенне крапельне вливання еуфіліну.

4. Відсутність поліпшення протягом 1-2 годин після початку введення еу-філіну вимагає додаткового введення атропіну або атровенту в інгаляціях (хворим з помірним кашлем), або кортикостероїдів внутрішньовенно (100 мг гідрокорти-зону або еквівалентну кількість іншого препарату) .

5. Продовжити інгаляції адренергічних речовин і внутрішньовенне введення еуфіліну.