4. Основні напрями сучасних економічних досліджень

Особливість економічних досліджень полягає у тому, що у них не можна застосовувати ні мікроскоп, ні хімічні реактиви, бо їх заміняє абстракція. За допомогою абстракції в процесі дослідження виявляють закономірності і зв'язки, пізнають сутність явищ і законів розвитку суспільства, визначають взаємозв'язки між економічними явищами, прогнозують розвиток економічних процесів. Вивчаючи закономірності цих процесів, треба мати на увазі, що наука у всіх галузях знань відкриває проявлення певних законів, розмірності та еволюцію розвитку. Сам по собі закон, у тому числі і економічний, не проявляється у повній відповідності з його формулюванням і погодженням з дійсністю, а проявляється він відповідно з впливом природних, суспільних, технічних та інших пов'язаних з цим законом факторів.

Дослідження економіки показує, що зв'язки між її явищами не однакові за силою, характером і спрямованістю. Зв'язки можуть бути істотними і неістотними, безпосередніми і опосередкованими, випадковими і необхідними, внутрішніми і зовнішніми. Тому в процесі дослідження добирають лише ті методи, які дають змогу правильно розрахувати і охарактеризувати суттєві зв'язки з метою їх економічного регулювання.

Основні напрямки економічних досліджень:

• формування соціально-орієнтованої ринкової економіки і її складових,

• розвиток підприємництва і ринкової інфраструктури ;

• соціально-економічний розвиток багатоукладної економіки на селі, інтеграція України в світовий економічний простір;

• економічна та екологічна безпека держави,

• розробка і впровадження сучасних інформаційних технологій.

Основними напрямами економічних досліджень є такі комплексні програми:

• соціально-економічні – спрямовані на вирішення проблем розвитку, закріплення і вдосконалення основ способу життя, підвищення матеріального і культурного рівня життя людей;

• науково-технічні – пов`язані з вирішенням фундаментальних проблем у різних галузях науки, вирішеннм можливостей практичного використання результатів досліджень, забезпечення впровадження кращих з них;

• виробничо-технічні – передбачають розв`язання проблем розвитку і вдосконалення виробництва;

• регіональні – призначені для регулювання територіальних розбіжностей у рівнях соціально-економічного розвитку між районами, освоєння нових територій;

• екологічні – забезпечують розробку і здійснення заходів щодо раціонального природокористування, проведення найважливіших природоохороних заходів.

Найважливішим напрямом економічних досліджень є також зовнішньоекономічні програми співробітництва.

Науково-дослідну роботу кафедр економічного факультету Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка організує та координує створений у 2003-му році Центр економічних досліджень. Центр організує та координує роботу кафедр економічного факультету з проведення наукових досліджень та розробки науково-теоретичних та практичних положень з проблем соціально-економічного розвитку України в умовах ринкових перетворень. В рамках цього напряму викладачі та співробітники кожної з кафедр факультету поглиблено досліджують певне коло конкретних питань, які стосуються, зокрема, структурних та інституційних змін в економіках, що трансформуються, розробки рекомендації щодо формування інноваційно-інвестиційної моделі сталого економічного зростання в Україні; вивчення процесів інтеграції України в європейський економічний простір тощо.

Одним із пріоритетних напрямків науково-дослідної роботи Центру є комплексне вивчення економічних ризиків та різних аспектів управління ними. Посилена увага до цієї проблематики обумовлюється об'єктивними тенденціями розвитку української та світової економіки, зокрема, високим динамізмом факторів сучасного бізнес-середовища.

Центр бере участь у впровадженні у навчальний процес результатів наукових досліджень, а також надає методичну та іншу допомогу у викладанні спеціальних курсів з проблем соціально-економічного розвитку України в умовах ринкових перетворень та управління ризиками.

Насьогодні стратегічними напрямками удосконалення бухгалтерського обліку в Україні є:

1. Удосконалення затверджених і розроблення нових положень (стандартів) бухгалтерського обліку з врахуванням діючого в Україні законодавства, міжнародних стандартів фінансової звітності, усталеної термінології, науково обґрунтованого розкриття понять та рекомендованих в стандартах принципів і підходів.

2. Узгодження норм положень (стандартів) бухгалтерського обліку і податкового законодавства з метою уніфікації податкового ї бухгалтерського обліку з визначення фінансового результату діяльності підприємств.

3. Удосконалення та запровадження системи первинної документації для обґрунтування облікових записів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні.

4. Створення методичних рекомендацій стосовно застосування кожного положення (стандарту) бухгалтерського обліку.

5. Запровадження системи вимог та критеріїв щодо ведення бухгалтерського обліку із застосуванням телекомунікаційних та інформаційних технологій і комп'ютерної техніки.

6. Координація дій органів державної влади, які регулюють облікову політику, організацію і методику бухгалтерського обліку і звітності.

7. . Моніторинг стану бухгалтерського обліку в системі національної економіки ІЦ України з метою оцінки результатів його реформування.

8. Стратегічне планування наукових досліджень, підготовки і перепідготовки кадрів у сфері бухгалтерського обліку

Ці напрями було схвалено на засіданні Методологічної ради з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України протокол № 95 від 25 травня 2004 року