84. Характеристика феодальної держави.

Феодальна держава являє собою організацію класу феодальнихвласників, створену в інтересах експлуатації і придушення правовогоположення селян. В одних країнах світу воно виникло якбезпосереднього наступника рабовласницької держави (наприклад, Візантія, Китай, Індія), в інших воно утвориться як безпосереднійрезультат виникнення і затвердження приватної власності, появикласів, минаючи рабовласницьку формацію (як наприклад, у німецьких іслов'янських племен).

В основі виробничих відносин феодалізму лежить власність феодала на головний засіб виробництва-землю і встановлення прямоївлади феодала над особистістю селянина.

Саме поземельні відносини і власність на землю визначали в тойчас саме обличчя суспільства, характер його соціального і політичного ладу.

Для феодальної земельної власності були характерні наступніособливості:

1) її ієрархічний характер;

2) становий характер;

3)обмеження права розпоряджатися землею, а деякі категорії, наприкладцерковні землі, взагалі були вилучені з цивільного обороту.

Звідси витікає і складна ієрархічна станова система феодального суспільства, що відображала особливий лад поземельних відносин. Крім того,володіння землею давало і безпосереднє право на реалізацію владнихповноважень на певній території, тобто земельна власністьвиступала як безпосередній атрибут політичної влади.

Станове розподіл феодального суспільства будучи вираженням фактичної іформальної нерівності людей супроводжувалося встановленням особливогоюридичного місця для кожної групи населення.

Панівний клас феодалів в цілому і кожна його частина окремоявляли собою більш або менш замкнені групи людей,наділені закріпленими законом привілеями - правом власності наземлю, володінням кріпаками і монополією на право участі в управлінні ісуді.

Відносини між феодалами в Європі будувалися на основі залежності однихфеодалів від інших. Одні феодали виступали як сеньйорів, інші - вяк васалів. Сеньйори давали своїм васалам землі і гарантували їмсвій захист, васали були зобов'язані по відношенню до сеньйорам військовою службою ідеякими іншими повинностями. Відносини сюзеренітету-васалітетустворювали специфічну політичну ієрархію всередині феодальноїдержави.

Типовою формою феодальної держави була монархія. Феодальнареспубліка була характерна для порівняно не багатьох середньовічних міст.

Що стосується форм феодальногодержави, то за час свого розвитку воно пройшло ряд етапів:

1. Ранньофеодальна монархія (V-IX ст.) - Характерна для періодустановлення феодальної власності, коли формується клас феодалівгрупується навколо політично зміцнилася влади короля. У цей періодскладаються перші відносно великі феодальні держави.

2. Васально-сеньйоріальної монархія (Х-Х111 ст.) - У цей періодспостерігається розквіт феодального способу виробництва і пануваннянатурального господарства, що спричинило феодальну роздробленість,що супроводжується переходом влади від короля до окремих феодалів таорганізацію державної влади на основі васальних зв'язків.

3. Станово-представницька монархія (XIV-XV ст.) - Для цього періодухарактерний процес централізації держави і виникнення королівськоївлади. Початок функціонування представницьких органів Генеральних штатіву Франції, Рейхстагу в Німеччині, Кортесів в Іспанії і т.д.

4. Абсолютна монархія (XVI-XVII ст.) - Характеризується зосередженнямвсієї повноти державної влади, в тому числі законодавчих, судовихі фіскальних функцій, в руках короля; створенням великої професійноїармії та бюрократичного чиновницького апарату, що забезпечує йому прямеуправління і контроль за країною.

Одночасно зі складанням феодальної державності йшов процесстановлення феодального права. Можна виділити наступні характерні рисифеодального права.

По-перше, основне місце в феодальному праві, особливона ранніх етапах, займають норми, що регулюють поземельні відносини інорми, що забезпечують позаекономічний примус.

По-друге, феодальнеправо значною мірою є "правом-привілеєм", що закріплюєнерівність різних станів. Воно наділяло правами (або урізав їх) вЗгідно з тим положенням, яке займала людина в суспільстві.

По -третє, в феодальному праві не було звичного для нас розподілу на галузіправа. Існувало поділ на ленне право, церковне право, міськеправо і т.д., що пояснюється його становим принципом.

По-четверте,величезний вплив на феодальне право надали церковні норми, нерідкоперетворювалися самі в норми права. Характерною рисою права Європи бувпартикуляризм, тобто відсутність єдиного права на всій території державиі панування правових систем, заснованих на місцевих звичаях.