
- •Англосаксонська правова система.
- •Взаємодія держави з іншими інститутами політичної системи.
- •Види тлумачення права.
- •Офіційне тлумачення норм права
- •Неофіційне тлумачення норм права
- •Виникнення держави.
- •Державна служба.
- •Державно-політичний режим: його поняття, суть і види.
- •Еволюція вчення про державу.
- •Еволюція прав людини.
- •Загальна характеристика існуючих теорій виникнення держави і права.
- •Законність і правопорядок.
- •Зв'язок теорії держави і права з суспільною практикою.
- •Класифікація сучасних концепцій держави та їх розвиток.
- •Методологія теорії держави і права.
- •Механізм держави.
- •Місце і роль виконавчої влади в механізмі держави.
- •Місце і роль законодавчої влади в механізмі держав.
- •Місце і роль судової влади в механізмі держави.
- •Норми права та соціальні норми: їх співвідношення і взаємодія.
- •Норми права.
- •Основні принципи організації і здійснення державної влади.
- •Особливості форми Української держави.
- •Поведінка особи в правовій сфері.
- •Політична система суспільства та її структура.
- •Поняття і види юридичних фактів.
- •Поняття і ознаки державних органів.
- •Поняття і ознаки права, його принципи і функції.
- •Поняття і основні характеристики правової держави.
- •Поняття і структура громадянського суспільства.
- •Поняття і структура правового статусу особи.
- •Поняття і сутність судового (адміністративного) прецеденту.
- •Поняття і характеристика основних стадій правового регулювання.
- •Поняття правового нігілізму і шляхи його подолання.
- •Поняття суб’єкта правових відносин.
- •Поняття функцій права, їх система і класифікація.
- •Поняття, ознаки і види гіпотез правових норм.
- •Поняття, ознаки і види міждержавних об’єднань.
- •Поняття, сутність і ознаки держави.
- •Правове регулювання.
- •Правовий статус особи.
- •Правові відносини.
- •Правові системи сучасності.
- •Правореалізація.
- •Правосвідомість і правова культура.
- •Правотворчість.
- •Призначення і принципи систематизації нормативно-правових актів
- •Принцип пріоритетності прав і свобод людини і громадянина як ознака правової держави.
- •Причини і умови виникнення держави і права.
- •Проблеми розвитку громадянського суспільства в Україні.
- •Регулювання суспільних відносин в період первіснообщинного ладу.
- •Розподіл влад як провідна характеристика республіканської форми правління.
- •Роль і місце юридичної відповідальності в правовому регулюванні.
- •Романо-германська правова система та її основні характеристики.
- •Романо-германська правова система.
- •Система законодавства.
- •Система права.
- •Соціально-економічні передумови виникнення держави.
- •3. Передумови виникнення держави
- •Співвідношення національного і міжнародного права в сфері прав людини.
- •Співвідношення правової і соціальної держави.
- •Співвідношення публічного і приватного права.
- •Співвідношення суспільства, держави і права.
- •Сучасні концепції держави.
- •Теорія держави і права як наука і навчальна дисципліна.
- •Типологія держав.
- •Форма державного устрою, її сутність і види.
- •Форма правління: поняття, суть, зміст і види.
- •Формаційний підхід до типології держав.
- •Форми (джерела) права.
- •Форми держави.
- •Функції держави.
- •1. За соціальним призначенням державної діяльності - основні і неосновні.
- •2. За сферами діяльності держави функції поділяються на внутрішні та зовнішні.
- •3. За строками виконання.
- •Характеристика абсолютної монархії.
- •Характеристика авторитарного режиму.
- •Характеристика демократичного режиму.
- •Характеристика держави східного типу.
- •Характеристика дуалістичної монархії.
- •Характеристика капіталістичної держави.
- •Характеристика парламентської монархії.
- •Характеристика парламентської республіки.
- •Характеристика президентської республіки.
- •Характеристика рабовласницької держави.
- •Характеристика соціалістичної держави.
- •Характеристика тоталітарного режиму.
- •Характеристика унітарної держави.
- •Характеристика федеративної держави.
- •Характеристика феодальної держави.
- •Цивілізаційний підхід до типології держав.
- •Шляхи і засоби попередження правопорушень.
- •Юридична відповідальність.
- •Юридичні стиль і мова, вимоги до них.
Характеристика феодальної держави.
Феодальна держава являє собою організацію класу феодальнихвласників, створену в інтересах експлуатації і придушення правовогоположення селян. В одних країнах світу воно виникло якбезпосереднього наступника рабовласницької держави (наприклад, Візантія, Китай, Індія), в інших воно утвориться як безпосереднійрезультат виникнення і затвердження приватної власності, появикласів, минаючи рабовласницьку формацію (як наприклад, у німецьких іслов'янських племен).
В основі виробничих відносин феодалізму лежить власність феодала на головний засіб виробництва-землю і встановлення прямоївлади феодала над особистістю селянина.
Саме поземельні відносини і власність на землю визначали в тойчас саме обличчя суспільства, характер його соціального і політичного ладу.
Для феодальної земельної власності були характерні наступніособливості:
1) її ієрархічний характер;
2) становий характер;
3)обмеження права розпоряджатися землею, а деякі категорії, наприкладцерковні землі, взагалі були вилучені з цивільного обороту.
Звідси витікає і складна ієрархічна станова система феодального суспільства, що відображала особливий лад поземельних відносин. Крім того,володіння землею давало і безпосереднє право на реалізацію владнихповноважень на певній території, тобто земельна власністьвиступала як безпосередній атрибут політичної влади.
Станове розподіл феодального суспільства будучи вираженням фактичної іформальної нерівності людей супроводжувалося встановленням особливогоюридичного місця для кожної групи населення.
Панівний клас феодалів в цілому і кожна його частина окремоявляли собою більш або менш замкнені групи людей,наділені закріпленими законом привілеями - правом власності наземлю, володінням кріпаками і монополією на право участі в управлінні ісуді.
Відносини між феодалами в Європі будувалися на основі залежності однихфеодалів від інших. Одні феодали виступали як сеньйорів, інші - вяк васалів. Сеньйори давали своїм васалам землі і гарантували їмсвій захист, васали були зобов'язані по відношенню до сеньйорам військовою службою ідеякими іншими повинностями. Відносини сюзеренітету-васалітетустворювали специфічну політичну ієрархію всередині феодальноїдержави.
Типовою формою феодальної держави була монархія. Феодальнареспубліка була характерна для порівняно не багатьох середньовічних міст.
Що стосується форм феодальногодержави, то за час свого розвитку воно пройшло ряд етапів:
1. Ранньофеодальна монархія (V-IX ст.) - Характерна для періодустановлення феодальної власності, коли формується клас феодалівгрупується навколо політично зміцнилася влади короля. У цей періодскладаються перші відносно великі феодальні держави.
2. Васально-сеньйоріальної монархія (Х-Х111 ст.) - У цей періодспостерігається розквіт феодального способу виробництва і пануваннянатурального господарства, що спричинило феодальну роздробленість,що супроводжується переходом влади від короля до окремих феодалів таорганізацію державної влади на основі васальних зв'язків.
3. Станово-представницька монархія (XIV-XV ст.) - Для цього періодухарактерний процес централізації держави і виникнення королівськоївлади. Початок функціонування представницьких органів Генеральних штатіву Франції, Рейхстагу в Німеччині, Кортесів в Іспанії і т.д.
4. Абсолютна монархія (XVI-XVII ст.) - Характеризується зосередженнямвсієї повноти державної влади, в тому числі законодавчих, судовихі фіскальних функцій, в руках короля; створенням великої професійноїармії та бюрократичного чиновницького апарату, що забезпечує йому прямеуправління і контроль за країною.
Одночасно зі складанням феодальної державності йшов процесстановлення феодального права. Можна виділити наступні характерні рисифеодального права.
По-перше, основне місце в феодальному праві, особливона ранніх етапах, займають норми, що регулюють поземельні відносини інорми, що забезпечують позаекономічний примус.
По-друге, феодальнеправо значною мірою є "правом-привілеєм", що закріплюєнерівність різних станів. Воно наділяло правами (або урізав їх) вЗгідно з тим положенням, яке займала людина в суспільстві.
По -третє, в феодальному праві не було звичного для нас розподілу на галузіправа. Існувало поділ на ленне право, церковне право, міськеправо і т.д., що пояснюється його становим принципом.
По-четверте,величезний вплив на феодальне право надали церковні норми, нерідкоперетворювалися самі в норми права. Характерною рисою права Європи бувпартикуляризм, тобто відсутність єдиного права на всій території державиі панування правових систем, заснованих на місцевих звичаях.