- •Англосаксонська правова система.
- •Взаємодія держави з іншими інститутами політичної системи.
- •Види тлумачення права.
- •Офіційне тлумачення норм права
- •Неофіційне тлумачення норм права
- •Виникнення держави.
- •Державна служба.
- •Державно-політичний режим: його поняття, суть і види.
- •Еволюція вчення про державу.
- •Еволюція прав людини.
- •Загальна характеристика існуючих теорій виникнення держави і права.
- •Законність і правопорядок.
- •Зв'язок теорії держави і права з суспільною практикою.
- •Класифікація сучасних концепцій держави та їх розвиток.
- •Методологія теорії держави і права.
- •Механізм держави.
- •Місце і роль виконавчої влади в механізмі держави.
- •Місце і роль законодавчої влади в механізмі держав.
- •Місце і роль судової влади в механізмі держави.
- •Норми права та соціальні норми: їх співвідношення і взаємодія.
- •Норми права.
- •Основні принципи організації і здійснення державної влади.
- •Особливості форми Української держави.
- •Поведінка особи в правовій сфері.
- •Політична система суспільства та її структура.
- •Поняття і види юридичних фактів.
- •Поняття і ознаки державних органів.
- •Поняття і ознаки права, його принципи і функції.
- •Поняття і основні характеристики правової держави.
- •Поняття і структура громадянського суспільства.
- •Поняття і структура правового статусу особи.
- •Поняття і сутність судового (адміністративного) прецеденту.
- •Поняття і характеристика основних стадій правового регулювання.
- •Поняття правового нігілізму і шляхи його подолання.
- •Поняття суб’єкта правових відносин.
- •Поняття функцій права, їх система і класифікація.
- •Поняття, ознаки і види гіпотез правових норм.
- •Поняття, ознаки і види міждержавних об’єднань.
- •Поняття, сутність і ознаки держави.
- •Правове регулювання.
- •Правовий статус особи.
- •Правові відносини.
- •Правові системи сучасності.
- •Правореалізація.
- •Правосвідомість і правова культура.
- •Правотворчість.
- •Призначення і принципи систематизації нормативно-правових актів
- •Принцип пріоритетності прав і свобод людини і громадянина як ознака правової держави.
- •Причини і умови виникнення держави і права.
- •Проблеми розвитку громадянського суспільства в Україні.
- •Регулювання суспільних відносин в період первіснообщинного ладу.
- •Розподіл влад як провідна характеристика республіканської форми правління.
- •Роль і місце юридичної відповідальності в правовому регулюванні.
- •Романо-германська правова система та її основні характеристики.
- •Романо-германська правова система.
- •Система законодавства.
- •Система права.
- •Соціально-економічні передумови виникнення держави.
- •3. Передумови виникнення держави
- •Співвідношення національного і міжнародного права в сфері прав людини.
- •Співвідношення правової і соціальної держави.
- •Співвідношення публічного і приватного права.
- •Співвідношення суспільства, держави і права.
- •Сучасні концепції держави.
- •Теорія держави і права як наука і навчальна дисципліна.
- •Типологія держав.
- •Форма державного устрою, її сутність і види.
- •Форма правління: поняття, суть, зміст і види.
- •Формаційний підхід до типології держав.
- •Форми (джерела) права.
- •Форми держави.
- •Функції держави.
- •1. За соціальним призначенням державної діяльності - основні і неосновні.
- •2. За сферами діяльності держави функції поділяються на внутрішні та зовнішні.
- •3. За строками виконання.
- •Характеристика абсолютної монархії.
- •Характеристика авторитарного режиму.
- •Характеристика демократичного режиму.
- •Характеристика держави східного типу.
- •Характеристика дуалістичної монархії.
- •Характеристика капіталістичної держави.
- •Характеристика парламентської монархії.
- •Характеристика парламентської республіки.
- •Характеристика президентської республіки.
- •Характеристика рабовласницької держави.
- •Характеристика соціалістичної держави.
- •Характеристика тоталітарного режиму.
- •Характеристика унітарної держави.
- •Характеристика федеративної держави.
- •Характеристика феодальної держави.
- •Цивілізаційний підхід до типології держав.
- •Шляхи і засоби попередження правопорушень.
- •Юридична відповідальність.
- •Юридичні стиль і мова, вимоги до них.
Взаємодія держави з іншими інститутами політичної системи.
Одним із головних інститутів політичної системи є партії. Як суб'єкти формування владних відносин вони великою мірою визначають характер і спрямування політичного процесу, стратегію і тактику боротьби за владу, політичну стабільність суспільства.
Отже, сучасна політична партія - це добровільна спільність людей, об'єднаних ідеологічно та організаційно з метою завоювання (в результаті виборів або іншими шляхами), утримання і використання державної влади для реалізації інтересів тих чи інших соціальних груп, верств, етнічних та інших спільностей.
У ст. 2 Закону визначено, що «політичною партією є об'єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, які мають головною метою участь у виробленні державної політики, формуванні органів влади, місцевого та регіонального самоврядування і представництво в їх складі».
Для реалізації своєї програми партія повинна стати правлячою, тобто зайняти в політичній системі становище, яке дає змогу визначати політику держави.
Форми впливу громадських об'єднань на органи держави'.
беруть участь у формуванні корпусу депутатів представницьких органів державної влади;
впливають на ефективність здійснення державних функцій;
входять до складу державних колегіальних органів як їх рівноправні члени; S керівники об'єднань можуть бути суб'єктами законодавчої ініціативи;
за рішенням держави приймають самостійні формально-обов'язкові акти; S певні органи здійснюють контроль діяльності державних органів;
за порушення деяких юридичних норм застосовують заходи громадського впливу;
беруть обов'язкову участь у прийнятті рішень державними органами з деяких питань.
Взаємодія держави з іншими елементами політичної системи
У створенні та функціонуванні політичної системи значну роль відіграють суспільно-політичні рухи - своєрідна форма вияву політичної активності людських мас. Суспільно-політичні рухи - це єдина соціальна організація, яка може об'єднати людей різної партійної належності для досягнення певних політичних цілей. І тим вона відрізняється від політичних партій.
Суспільно-політичні рухи не ставлять перед собою мету завоювати державну владу, що є характерним для політичних партій. На відміну від політичних партій, ніякими своїми структурами рухи не входять у державні інститути, хоча є частиною політичної системи суспільства.
Трудовий колектив - суб'єкт політичної системи, первинна ланка суспільства, специфічне об'єднання людей, метою якого є виробництво матеріальних і духовних благ та забезпечення виробничого самоврядування на базі різних видів власності.
Трудові колективи здійснюють безпосередній вплив на політику країни, вони розглядають проекти актів органів влади й управління, висувають кандидатів у депутати рад, заслуховують звіти депутатів, виконавчих комітетів, відділів і управлінь, вирішують питання про відкликання депутатів, обирають різноманітні громадські органи тощо. Трудовий колектив відіграє значну роль у розвитку держави, впливаючи прямо й опосередковано на політичну систему та її елементи.
Важливе значення у політичній системі України на сучасному етапі займають органи місцевого самоврядування. Під місцевим самоврядуванням розуміють право місцевих територіальних громад - жителів села чи добровільного об'єднання у спільну громаду жителів кількох сіл, селища та міста, щоб самостійно вирішувати питання місцевого значення.
Місцеве самоврядування в нашій державі має прояв у наданні територіальним громадам та їхнім органам - радам владно-управлінських повноважень. Місцеве самоврядування є формою залучення громадян України до участі в управлінні своїми справами, тому його необхідно розглядати як здійснення демократії та політичної самосвідомості на місцевому рівні.
Взаємодія держави з політичними партіями й іншими об'єднаннями громадян
Взаємодія держави й партій, інших об'єднань громадян характеризується наявністю прямої й зворотного зв'язка між ними.
Зокрема, політичні партії, інші об'єднання громадян
через інститут виборів формують депутатський корпус представницьких органів державної влади;
вносять у Парламент ініціативні законопроекти через народних депутатів- іноді Конституція держави надає керівної (центральним) органам деяких недержавних об'єднань громадян право законодавчої ініціативи;
можуть по ряду питань бути суб'єктами правотворчества (наприклад, коли трудовий колектив укладає договір із власником підприємства);
можуть по ряду питань бути суб'єктами правозастосування (наприклад, до числа осіб, які мають право в певних випадках становити протокол про адміністративне правопорушення, зокрема, ставиться цілий ряд представників громадських організацій);
можуть по ряду питань бути суб'єктами контрольної діяльності держави (наприклад, члени інспекції робочого контролю профспілок; суспільні інспектори охорони природи й ін.).
У свою чергу, вплив держави на партії, інші об'єднання громадян проявляється, зокрема, у тім, що воно
розробляє загальнообов'язкові "правила гри" суб'єктів політичної системи, тобто встановлює юридичні норми, що визначають порядок їхньої легалізації, подальшої легальної діяльності;
реєструє об'єднання громадян;
охороняє права об'єднань громадян (суд, прокуратура й ін.);
контролює законність їхньої діяльності;
сприяє реалізації деяких рішень недержавних об'єднань громадян, неисполняемых відповідними суб'єктами права добровільно (наприклад, рішень КТС по трудових спорах).
