2. Взаємодія держави з іншими інститутами політичної системи.

Одним із головних інститутів політичної системи є партії. Як суб'єкти формування владних відносин вони великою мірою визначають характер і спрямування політичного процесу, стратегію і тактику боротьби за владу, політичну стабільність суспільства.

Отже, сучасна політична партія - це добровільна спільність людей, об'єднаних ідеологічно та організаційно з метою завоювання (в результаті виборів або іншими шляхами), утримання і використання державної влади для реалізації інтересів тих чи інших соціальних груп, верств, етнічних та інших спільностей.

У ст. 2 Закону визначено, що «політичною партією є об'єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, які мають головною метою участь у виробленні державної політики, формуванні органів влади, місцевого та регіонального самоврядування і представництво в їх складі».

Для реалізації своєї програми партія повинна стати правлячою, тобто зайняти в політичній системі становище, яке дає змогу визначати політику держави.

Форми впливу громадських об'єднань на органи держави'.

• беруть участь у формуванні корпусу депутатів представницьких органів державної влади;

• впливають на ефективність здійснення державних функцій;

• входять до складу державних колегіальних органів як їх рівноправні члени; S керівники об'єднань можуть бути суб'єктами законодавчої ініціативи;

• за рішенням держави приймають самостійні формально-обов'язкові акти; S певні органи здійснюють контроль діяльності державних органів;

• за порушення деяких юридичних норм застосовують заходи громадського впливу;

• беруть обов'язкову участь у прийнятті рішень державними органами з деяких питань.

Взаємодія держави з іншими елементами політичної системи

У створенні та функціонуванні політичної системи значну роль відіграють суспільно-політичні рухи - своєрідна форма вияву політичної активності людських мас. Суспільно-політичні рухи - це єдина соціальна організація, яка може об'єднати людей різної партійної належності для досягнення певних політичних цілей. І тим вона відрізняється від політичних партій.

Суспільно-політичні рухи не ставлять перед собою мету завоювати державну владу, що є характерним для політичних партій. На відміну від політичних партій, ніякими своїми структурами рухи не входять у державні інститути, хоча є частиною політичної системи суспільства.

Трудовий колектив - суб'єкт політичної системи, первинна ланка суспільства, специфічне об'єднання людей, метою якого є виробництво матеріальних і духовних благ та забезпечення виробничого самоврядування на базі різних видів власності.

Трудові колективи здійснюють безпосередній вплив на політику країни, вони розглядають проекти актів органів влади й управління, висувають кандидатів у депутати рад, заслуховують звіти депутатів, виконавчих комітетів, відділів і управлінь, вирішують питання про відкликання депутатів, обирають різноманітні громадські органи тощо. Трудовий колектив відіграє значну роль у розвитку держави, впливаючи прямо й опосередковано на політичну систему та її елементи.

Важливе значення у політичній системі України на сучасному етапі займають органи місцевого самоврядування. Під місцевим самоврядуванням розуміють право місцевих територіальних громад - жителів села чи добровільного об'єднання у спільну громаду жителів кількох сіл, селища та міста, щоб самостійно вирішувати питання місцевого значення.

Місцеве самоврядування в нашій державі має прояв у наданні територіальним громадам та їхнім органам - радам владно-управлінських повноважень. Місцеве самоврядування є формою залучення громадян України до участі в управлінні своїми справами, тому його необхідно розглядати як здійснення демократії та політичної самосвідомості на місцевому рівні.

Взаємодія держави з політичними партіями й іншими об'єднаннями громадян

Взаємодія держави й партій, інших об'єднань громадян характеризується наявністю прямої й зворотного зв'язка між ними.

Зокрема, політичні партії, інші об'єднання громадян

• через інститут виборів формують депутатський корпус представницьких органів державної влади;

• вносять у Парламент ініціативні законопроекти через народних депутатів- іноді Конституція держави надає керівної (центральним) органам деяких недержавних об'єднань громадян право законодавчої ініціативи;

• можуть по ряду питань бути суб'єктами правотворчества (наприклад, коли трудовий колектив укладає договір із власником підприємства);

• можуть по ряду питань бути суб'єктами правозастосування (наприклад, до числа осіб, які мають право в певних випадках становити протокол про адміністративне правопорушення, зокрема, ставиться цілий ряд представників громадських організацій);

• можуть по ряду питань бути суб'єктами контрольної діяльності держави (наприклад, члени інспекції робочого контролю профспілок; суспільні інспектори охорони природи й ін.).

У свою чергу, вплив держави на партії, інші об'єднання громадян проявляється, зокрема, у тім, що воно

• розробляє загальнообов'язкові "правила гри" суб'єктів політичної системи, тобто встановлює юридичні норми, що визначають порядок їхньої легалізації, подальшої легальної діяльності;

• реєструє об'єднання громадян;

• охороняє права об'єднань громадян (суд, прокуратура й ін.);

• контролює законність їхньої діяльності;

• сприяє реалізації деяких рішень недержавних об'єднань громадян, неисполняемых відповідними суб'єктами права добровільно (наприклад, рішень КТС по трудових спорах).