
- •Англосаксонська правова система.
- •Взаємодія держави з іншими інститутами політичної системи.
- •Види тлумачення права.
- •Офіційне тлумачення норм права
- •Неофіційне тлумачення норм права
- •Виникнення держави.
- •Державна служба.
- •Державно-політичний режим: його поняття, суть і види.
- •Еволюція вчення про державу.
- •Еволюція прав людини.
- •Загальна характеристика існуючих теорій виникнення держави і права.
- •Законність і правопорядок.
- •Зв'язок теорії держави і права з суспільною практикою.
- •Класифікація сучасних концепцій держави та їх розвиток.
- •Методологія теорії держави і права.
- •Механізм держави.
- •Місце і роль виконавчої влади в механізмі держави.
- •Місце і роль законодавчої влади в механізмі держав.
- •Місце і роль судової влади в механізмі держави.
- •Норми права та соціальні норми: їх співвідношення і взаємодія.
- •Норми права.
- •Основні принципи організації і здійснення державної влади.
- •Особливості форми Української держави.
- •Поведінка особи в правовій сфері.
- •Політична система суспільства та її структура.
- •Поняття і види юридичних фактів.
- •Поняття і ознаки державних органів.
- •Поняття і ознаки права, його принципи і функції.
- •Поняття і основні характеристики правової держави.
- •Поняття і структура громадянського суспільства.
- •Поняття і структура правового статусу особи.
- •Поняття і сутність судового (адміністративного) прецеденту.
- •Поняття і характеристика основних стадій правового регулювання.
- •Поняття правового нігілізму і шляхи його подолання.
- •Поняття суб’єкта правових відносин.
- •Поняття функцій права, їх система і класифікація.
- •Поняття, ознаки і види гіпотез правових норм.
- •Поняття, ознаки і види міждержавних об’єднань.
- •Поняття, сутність і ознаки держави.
- •Правове регулювання.
- •Правовий статус особи.
- •Правові відносини.
- •Правові системи сучасності.
- •Правореалізація.
- •Правосвідомість і правова культура.
- •Правотворчість.
- •Призначення і принципи систематизації нормативно-правових актів
- •Принцип пріоритетності прав і свобод людини і громадянина як ознака правової держави.
- •Причини і умови виникнення держави і права.
- •Проблеми розвитку громадянського суспільства в Україні.
- •Регулювання суспільних відносин в період первіснообщинного ладу.
- •Розподіл влад як провідна характеристика республіканської форми правління.
- •Роль і місце юридичної відповідальності в правовому регулюванні.
- •Романо-германська правова система та її основні характеристики.
- •Романо-германська правова система.
- •Система законодавства.
- •Система права.
- •Соціально-економічні передумови виникнення держави.
- •3. Передумови виникнення держави
- •Співвідношення національного і міжнародного права в сфері прав людини.
- •Співвідношення правової і соціальної держави.
- •Співвідношення публічного і приватного права.
- •Співвідношення суспільства, держави і права.
- •Сучасні концепції держави.
- •Теорія держави і права як наука і навчальна дисципліна.
- •Типологія держав.
- •Форма державного устрою, її сутність і види.
- •Форма правління: поняття, суть, зміст і види.
- •Формаційний підхід до типології держав.
- •Форми (джерела) права.
- •Форми держави.
- •Функції держави.
- •1. За соціальним призначенням державної діяльності - основні і неосновні.
- •2. За сферами діяльності держави функції поділяються на внутрішні та зовнішні.
- •3. За строками виконання.
- •Характеристика абсолютної монархії.
- •Характеристика авторитарного режиму.
- •Характеристика демократичного режиму.
- •Характеристика держави східного типу.
- •Характеристика дуалістичної монархії.
- •Характеристика капіталістичної держави.
- •Характеристика парламентської монархії.
- •Характеристика парламентської республіки.
- •Характеристика президентської республіки.
- •Характеристика рабовласницької держави.
- •Характеристика соціалістичної держави.
- •Характеристика тоталітарного режиму.
- •Характеристика унітарної держави.
- •Характеристика федеративної держави.
- •Характеристика феодальної держави.
- •Цивілізаційний підхід до типології держав.
- •Шляхи і засоби попередження правопорушень.
- •Юридична відповідальність.
- •Юридичні стиль і мова, вимоги до них.
Характеристика соціалістичної держави.
Соціалістична держава - це остання стадія розвитку суспільства за класифікацією прийнятої в формаційному підході. Вона протиставляється трьом іншим типам держави, не будучи саме державою в загальноприйнятому значенні цього слова.
Соціалістична держава - вже не є, на відміну від трьох попередніх, типом експлуататорського держави. Існували й існують до цих пір суспільства, що рухається в класових протилежностях, була необхідно держава, тобто організація експлуататорського класу для підтримки зовнішніх умов виробництва, значить, особливо для насильницького утримання експлуатованого класу в визначенні даним способом виробництва умовах придушення (рабство кріпацтво найману працю).
Істотна відмінність соціалістичної держави від всіх решти типів держав полягає у відсутності цих умов придушення. Тут відсутні класи, а, отже, немає ні експлуататорів, ні людей яких експлуатують. У соціалістичній державі немає того апарату насильства, котрий притаманний державі, можна сказати, що держава, як така відсутня, немає тих факторів, які підтримували державу, будь вона рабовласницька, феодальна або капіталістична. Більше немає класів і встановленого апарату підпорядкування.
Діяльність соціалістичної держави по охороні та розвитку прав і свобод особистості ускладнюється на перших етапах революції жорстокої класової боротьбою, коли доводиться долати шаленийопір повалених експлуататорських класів. Після знищення експлуататорських класів і повної перемоги соціалізму зазначена вище функція держави отримує широке і всебічний розвиток.
Діяльність соціалістичної держави по зміцненню світу, мирного співіснування покликана протистояти агресивним устремлінням імперіалістичних держав і перетворити можливість запобігання нової світової війни в Дійсність. У цьому полягає його велика і шляхетна місія.
Надзвичайно важливоюсферою діяльності соціалістичної держави є розподіл суспільного продукту. При соціалізмі переважна маса суспільного продукту надходить у розпорядження держави. Держава забезпечує нормальне відшкодування витрачених коштіввиробництва у всіх галузях економіки і соціалістичне накопичення, необхідне для розширення виробництва. За допомогою ряду заходів держава здійснює розподіл національного доходу соціалістичного суспільства в інтересах безперервного зростання івдосконалення виробництва на базі вищої техніки, в цілях неухильного піднесення добробуту народу.
Це значною мірою пов'язано з діяльністю соціалістичної держави і суспільства по формуванню потреб. Вона здійснюється певнимизасобами і методами.
Принцип соціалістичного федералізму пов'язаний з іншими принципами організації та діяльності соціалістичної держави, особливо до принципу соціалістичного інтернаціоналізму. Взаємодія принципів федералізму іінтернаціоналізму є настільки тісним, що в окремих випадках їх найважливіші риси і властивості органічно зливаються. Федералізм, будучи одним з конкретних виразів соціалістичного інтернаціоналізму, в той же час володіє самостійним значенням.
Векономічної (господарської) діяльності соціалістичної держави звернення засобів виробництва на відміну від звернення предметів споживання виділено в особливу частину, особливий вид товарного обігу. Цей особливий вид обігу засобів виробництва названийматеріально-технічним постачанням.
Внутрішні функції - це такі напрямки діяльності соціалістичної держави, які націлені на вирішення завдань внутрішнього розвитку країни.
Функції держави — головні напрями її діяльності, що виражають суть і призначення держави в суспільстві.
Стосовно соціалістичної держави виділялися наступні внутрішні функції: господарсько-організаторська, культурно-виховна, регулювання норм праці і споживання, правоохоронна, природоохоронна, соціального обслуговування населення. Вказувалося і на те, що до початку 30-х рр. існувала функція придушення опору експлуататорських класів, яка надалі відмерла у зв'язку з ліквідацією цих класів. Іншим був і перелік зовнішніх функцій: підтримка миру, оборони країни, співпраця з іншими соціалістичними країнами, допомога країнам, що розвиваються, зовнішні стосунки [15, 459-460].
Коли держава стає дійсно представником всього суспільства вона сама себе робить зайвою. Коли немає класів, немає державного, немає ні якого апарату насильства, нікого пригнічувати, держава поступово відмирає. На підставі цього слід оцінювати фразу про «вільну народну державу», як науково неспроможну.[14;93]
Держава, що втратила деякі зі своїх властивостей не може мати ті ж функції, що й раніше. Форми власності стають іншими. Люди вже не відносяться до речей як до своїх або чужим, тепер всі дбають про майбутнє. У захисті і примноженні загальної соціалістичної власності і складається функція такої держави. Саме громадська власність і є економічним базисом держави.
Ідеї про справді демократичні, гуманні і справедливому держави містяться в багатьох світових релігіях, зокрема, в християнській. Вони висувалися і розвивалися соціалістично-утопістська теорії, містилися в билинах і переказах.
Держави колишніх соціалістичних країн визнавалися державами вищого та історично останнього типу. Вони протиставлялися всім експлуататорським державам.
Насправді це були, швидше за все, держави, обтяжені великими деформаціями переходу до соціалістичного типу. Сьогодні китайські теоретики більш реалістичні, вони доводять, що для побудови соціалізму в Китаї потрібні не десятиліття, а сторіччя. Крім того, догматизм в теорії, волюнтаризм, суб'єктивізм, постійний забіг вперед стали причинами численних помилок і деформацій у практичній діяльності.