
- •Англосаксонська правова система.
- •Взаємодія держави з іншими інститутами політичної системи.
- •Види тлумачення права.
- •Офіційне тлумачення норм права
- •Неофіційне тлумачення норм права
- •Виникнення держави.
- •Державна служба.
- •Державно-політичний режим: його поняття, суть і види.
- •Еволюція вчення про державу.
- •Еволюція прав людини.
- •Загальна характеристика існуючих теорій виникнення держави і права.
- •Законність і правопорядок.
- •Зв'язок теорії держави і права з суспільною практикою.
- •Класифікація сучасних концепцій держави та їх розвиток.
- •Методологія теорії держави і права.
- •Механізм держави.
- •Місце і роль виконавчої влади в механізмі держави.
- •Місце і роль законодавчої влади в механізмі держав.
- •Місце і роль судової влади в механізмі держави.
- •Норми права та соціальні норми: їх співвідношення і взаємодія.
- •Норми права.
- •Основні принципи організації і здійснення державної влади.
- •Особливості форми Української держави.
- •Поведінка особи в правовій сфері.
- •Політична система суспільства та її структура.
- •Поняття і види юридичних фактів.
- •Поняття і ознаки державних органів.
- •Поняття і ознаки права, його принципи і функції.
- •Поняття і основні характеристики правової держави.
- •Поняття і структура громадянського суспільства.
- •Поняття і структура правового статусу особи.
- •Поняття і сутність судового (адміністративного) прецеденту.
- •Поняття і характеристика основних стадій правового регулювання.
- •Поняття правового нігілізму і шляхи його подолання.
- •Поняття суб’єкта правових відносин.
- •Поняття функцій права, їх система і класифікація.
- •Поняття, ознаки і види гіпотез правових норм.
- •Поняття, ознаки і види міждержавних об’єднань.
- •Поняття, сутність і ознаки держави.
- •Правове регулювання.
- •Правовий статус особи.
- •Правові відносини.
- •Правові системи сучасності.
- •Правореалізація.
- •Правосвідомість і правова культура.
- •Правотворчість.
- •Призначення і принципи систематизації нормативно-правових актів
- •Принцип пріоритетності прав і свобод людини і громадянина як ознака правової держави.
- •Причини і умови виникнення держави і права.
- •Проблеми розвитку громадянського суспільства в Україні.
- •Регулювання суспільних відносин в період первіснообщинного ладу.
- •Розподіл влад як провідна характеристика республіканської форми правління.
- •Роль і місце юридичної відповідальності в правовому регулюванні.
- •Романо-германська правова система та її основні характеристики.
- •Романо-германська правова система.
- •Система законодавства.
- •Система права.
- •Соціально-економічні передумови виникнення держави.
- •3. Передумови виникнення держави
- •Співвідношення національного і міжнародного права в сфері прав людини.
- •Співвідношення правової і соціальної держави.
- •Співвідношення публічного і приватного права.
- •Співвідношення суспільства, держави і права.
- •Сучасні концепції держави.
- •Теорія держави і права як наука і навчальна дисципліна.
- •Типологія держав.
- •Форма державного устрою, її сутність і види.
- •Форма правління: поняття, суть, зміст і види.
- •Формаційний підхід до типології держав.
- •Форми (джерела) права.
- •Форми держави.
- •Функції держави.
- •1. За соціальним призначенням державної діяльності - основні і неосновні.
- •2. За сферами діяльності держави функції поділяються на внутрішні та зовнішні.
- •3. За строками виконання.
- •Характеристика абсолютної монархії.
- •Характеристика авторитарного режиму.
- •Характеристика демократичного режиму.
- •Характеристика держави східного типу.
- •Характеристика дуалістичної монархії.
- •Характеристика капіталістичної держави.
- •Характеристика парламентської монархії.
- •Характеристика парламентської республіки.
- •Характеристика президентської республіки.
- •Характеристика рабовласницької держави.
- •Характеристика соціалістичної держави.
- •Характеристика тоталітарного режиму.
- •Характеристика унітарної держави.
- •Характеристика федеративної держави.
- •Характеристика феодальної держави.
- •Цивілізаційний підхід до типології держав.
- •Шляхи і засоби попередження правопорушень.
- •Юридична відповідальність.
- •Юридичні стиль і мова, вимоги до них.
Характеристика парламентської республіки.
Республіка - це така форма правління, при якій верховна влада здійснюється виборними органами, що обираються населенням на певний строк .
Загальними ознаками республіканської форми правління є:
- існування одноособового і колегіального глави держави ;
- виборність на певний строк глави держави й інших верховних органів державної влади ;
- здійснення державної влади не по своєму велінню, а з доручення народу ;
- юридична відповідальність глави держави у випадках, передбачених законом ;
- обов'язковість рішень верховної державної влади.
До основних ознак парламентських республік належать:
формальне верховенство парламенту, перед яким уряд несе відповідальність за свою політичну діяльність;
вибори до парламенту одночасно передбачають питання формування ним уряду;
прламентом (головним чином з числа депутатів парламенту, які належать до правлячої партії або партійної коаліції, яка отримала більшість депутатських місць);
виконавча влада існує окремо від президента: на нього покладені номінальні представницькі функції, а реальна влада належить главі уряду (прем'єр-міністру, канцлеру тощо);
уряд користується підтримкою парламентської більшості і відповідає перед парламентом, який може відправити уряд у відставку і сформувати новий;
розвинена багатопартійна система, що виключає концентрацію влади в руках парламенту;
особливості виборів президента: він може обиратися парламентом за правилами парламентської процедури (наприклад, у країнах Східної Європи — Албанії, Угорщині, Чехії, Словаки) і нести відповідальність згідно з конституціями перед парламентом; крім того, у нарламентських республіках президент може обиратися двома шляхами: парламентом за участю представників адміністративно-територіальних (автономних) одиниць і спеці- ально-створеним органом, який складається з парламентарів та представників суб’єктів федерації.
Парламентська республіка - різновид сучасної форми державного правління, при якій верховна влада в організації державного життя належить парламенту .
Президент у парламентських республіках обирається парламентом або більш широкою колегією за участі парламенту (Італія, Греція, Індія, Німеччина, Чехія, Угорщина, Ефіопія).
У такій республіці уряд формується парламентським шляхом з числа депутатів, що належать до тих партіям, що мають у своєму розпорядженні більшість голосів у парламенті. Уряд несе відповідальність перед парламентом у своїй діяльності. У випадку втрати довіри більшісті членів парламенту, уряд або іде у відставку, або через главу держави домагається розпуску парламенту і призначення дострокових парламентських виборів.
Як правило, глава держави в подібних республіках обирається парламентом або спеціально утвореною парламентською колегією. Призначення парламентом глави держави є головним видом парламентського контролю над виконавчою владою. Процедура обрання глави держави в сучасних парламентарних республіках неоднакова. В Італії, наприклад, президент республіки обирається членами обох палат на їхньому спільному засіданні, але при цьому у виборах беруть участь по три депутата з кожної області, обраних обласною радою.
Глава держави в парламентарній республіці має повноваження: обнародує закони, видає декрети, призначає главу уряду, є верховним головнокомандуючим збройними силами та ін.
Глава уряду ( прем'єр - міністр, голова ради міністрів, канцлер) призначається, як правило, президентом. Він формує очолюваний ним уряд, що здійснює верховну виконавчу владу і відповідає за свою діяльність перед парламентом. Найбільш істотною рисою парламентарної республіки є те, що уряд лише тоді правомочний здійснювати керування державою, коли він користується довірою парламенту.
Головною функцією парламенту є законодавча діяльність і контроль за виконавчою владою. Парламент володіє важливими фінансовими повноваженнями, оскільки він розробляє і приймає державний бюджет, визначає перспективи розвитку соціально-економічного розвитку країни, вирішує основні питання зовнішньої, у тому числі оборонної політики. Парламентарна форма республіканського правління являє собою таку структуру вищих органів державної влади, що реально забезпечує демократизм громадського життя, свободу особи, створює справедливі умови людського “гуртожитку”, засновані на засадах правової законності. До парламентарних республік можна віднести ФРН, Італію ( по конституції 1947 р. ), Австрію, Швейцарію, Ісландію, Індію й ін.
Позитивні якості парламентських республік звичайно вбачають у їх здатності частіше встановлювати стабільну демократію і надавати політичному процесу певної гнучкості. Недоліки пов'язуються з нестабільністю виконавчої влади, що виражається в частих урядових кризах за умови відсутності стабільної правлячої більшості в парламенті.